номер провадження справи 18/159/19
11.12.2019 справа № 908/2627/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.,
при секретарі судового засідання: Непомнящій Н.П.
розглянув матеріали справи № 908/2627/19
за позовом акціонерного товариства "МетаБанк" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30)
до відповідача фізичної особи-підприємця Унтілова Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 86585,20 грн.,
учасники справи:
від позивача: Неудачін Р.В., довіреність № 10/19-2784 від 18.10.2019;
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "МетаБанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Унтілова Сергія Володимировича 86121,20 грн., які складаються з 59838,71 грн. заборгованості з орендної плати, 20165,47 грн. пені, 1976,37 грн. 3% річних та 4140,65 грн. інфляційних втрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 справу № 908/2627/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву акціонерного товариства "МетаБанк" залишено без руху; позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28.10.2019 після усунення недоліків позовної заяви відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2627/19, присвоєно справі номер провадження 18/159/19, розгляд справи по суті призначено на 26.11.2019; судове засідання відкладалось на 11.12.2019.
Від позивача 16.10.2019 судом отримано заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача 86585,20 грн., які складаються з 59838,71 грн. заборгованості з орендної плати, 20483,87 грн. пені, 1935,54 грн. 3% річних та 4327,23 грн. інфляційних втрат.
Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду 26.11.2019, розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 86585,20 грн., які складаються з 59838,71 грн. заборгованості з орендної плати, 20483,87 грн. пені, 1935,54 грн. 3% річних та 4327,23 грн. інфляційних втрат.
У судовому засіданні 11.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив позов задовольнити. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.02.2018 щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів, внаслідок чого за період користування об'єктом оренди з травня 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по січень 2019 року виникла заборгованість у розмірі 59838,71 грн., яка залишається несплаченою. Враховуючи положення договору та приписи діючого законодавства, за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховані до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 610, 611, 625, 655-658, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 286 ГК України.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надавав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місця проживання фізичної особи-підприємця Унтілова Сергія Володимировича є: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 28.10.2019 про відкриття провадження у справі та ухвала від 26.11.2019 направлені відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові.
На адресу суду 04.12.2019 від поштової установи повернулась ухвала про відкриття провадження у справі, що була направлена ФОП Унтілову С.В., з відміткою "за закінченням встановленого строку обслуговування". Ухвала від 26.11.2019 на адресу суду не поверталась.
Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2627/19 від 28.10.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк в строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву. Ухвалою від 26.11.2019 запропоновано подати відзив у строк до 06.12.2019 (строк продовжено судом). Відзив на адресу суду від відповідача не надходив.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Публічне акціонерне товариство "МетаБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "МетаБанк" (орендодавець, позивач у справі) та фізична особа-підприємець Унтілов Сергій Володимирович (орендар, відповідач у справі) 01.02.2018 уклали договір оренди нежитлового приміщення (надалі - договір).
Пунктами 1.1, 2.1 договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець обов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове платне володіння і користування Об'єкт оренди - нежитлове приміщення - будівля гастроному літ. А (загальною площею 637,5 кв. м., розташована на земельній ділянці площею 694 кв. м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Набережна, буд 68А), яке належить орендодавцю (запис про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 24475153 від 16.01.2018). Балансова вартість Об'єкту оренди складає 627874,10 грн.
Згідно п. 1.4 договору оренда майна за цим договором є оперативним лізингом без права подальшої зміни сторонами статусу такої операції до строку закінчення дії цього договору. Майно передається в оренду для розміщення торгівельної точки (крамниці) орендаря.
Положеннями п.п. 6.1, 6.2 договору передбачено, що орендодавець передає в оренду орендарю Об'єкт оренди протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту укладання цього договору. Факт передачі Об'єкта оренди оформляється Актом прийому-передачі, який підписується належним чином уповноваженими представниками орендаря та орендодавця. В Акті прийому-передачі обов'язково зазначається загальний стан об'єкта.
На виконання умов договору сторонами 01.02.2018 підписано Акт приймання-передачі, згідно якого в оренду передано Об'єкт оренди.
Згідно п. 1.2 договору цей договір укладається на строк з 01.02.2018 по 30.01.2019 включно.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував Об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди та підписати Акт прийому-передачі.
Факт повернення Об'єкта оренди з орендного користування оформляється актом прийому-передачі (повернення), який підписується належним чином уповноваженими представниками орендодавця та орендаря.
В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі нерухомого майна, підписаний позивачем та відповідачем 30.01.2019, який свідчить про повернення Об'єкту оренди орендодавцю.
Згідно п. 3.1 договору за користування Об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату. Загальна сума орендної плати в місяць становить:
в період з лютого по березень 2018 року включно - 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ;
в період з квітня по вересень 2018 року включно - 10000,00 грн., в т. ч. ПДВ;
в період з жовтня 2018 року по січень 2019 року включно - 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ.
У випадку, якщо орендна плата сплачується за період користування Об'єктом оренди, який менше календарного місяця, орендна плата сплачується орендарем пропорційно до зменшення розрахункового періоду користування.
Відповідно до п. 3.2 договору плата за перший місяць користування Об'єктом оренди у сумі пропорційній періоду користування сплачується до 15.02.2018 року.
Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем орендодавцю один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі Об'єкту оренди орендареві по Акту прийому-передачі, не пізніше 10 числа розрахункового місяця. По закінченні кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній акт виконаних робіт.
Відповідач зобов'язання щодо внесення орендних платежів за користування об'єктом оренди належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 59838,71 грн. за період користування з травня 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по 30 січня 2019 року (включно).
Відповідачу позивачем 20.09.2019 направлялась вимога (претензія) відносно сплати заборгованості з орендної плати від 20.09.2019 вих. № 55/3070, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Внаслідок порушення орендарем зобов'язань за договором щодо оплати орендних платежів, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 59838,71 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати орендних платежів, у встановлений строк та у визначеному розмірі, не виконав. Нараховану позивачем орендну плату відповідач за загальний період користування з травня 2018 року по 30.01.2019 року (включно) сплатив частково у сумі 10000,00 грн. Залишок несплаченої орендної плати складає 59838,71 грн.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 59838,71 грн. заборгованості з орендних платежів за період користування з травня 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по 30 січня 2019 року (включно) задовольняється судом.
У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено орендні платежі згідно умов договору, позивачем нараховано відповідачу 20483,87 грн. пені, 1935,54 грн. 3% річних та 4327,23 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторонами в пункті 7.1 договору узгоджено, що за порушення строків здійснення платежів, встановлених розділом 3 даного договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру суми такого простроченого платежу за кожний день прострочення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем правомірно.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 20483,87 грн. за загальний період з 11.09.2018 по 23.09.2019 є виконаним неправильно.
Суд зазначає, що при визначені періоду нарахування пені згідно умов договору та приписів діючого законодавства слід враховувати, що нарахування пені здійснюється по кожному місяцю користування об'єктом оренди окремо, враховуючи, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а договором іншого не встановлено.
Отже, за розрахунком суду вимоги про стягнення пені у розмірі 20483,87 грн. за загальний період з 11.09.2018 по 23.09.2019 підлягають задоволенню у розмірі 11056,30 грн., в частині вимог про стягнення 9427,57 грн. пені суд відмовляє у задоволенні.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 11.05.2018 по 23.09.2019, виходячи з простроченої суми орендних платежів за кожним місяцем користування окремо, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що розрахунок є неправильним; всього до стягнення належить 2068,35 грн., однак сума 3% річних, заявлена до стягнення позивачем, є меншою ніж перераховано судом, тому вимога про стягнення 1935,54 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення інфляційних втрат суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", врахувавши дату початку порушення грошового зобов'язання та суму боргу, що існувала у спірний період на останній день місяця за кожним окремо місяцем користування об'єктом оренди (загальний період: липень 2018 року - вересень 2019 року), суд встановив, що сума втрат від інфляції складає 3584,10 грн., тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом частково в наведеній сумі, в решті заявлених вимог про стягнення 743,13 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених необґрунтовано.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 59838,71 грн. основного боргу, 11056,30 грн. пені, 3584,10 грн. інфляційних втрат та 1935,54 грн. 3% річних. В решті заявлених вимог (9427,57 грн. пені та 743,13 грн. інфляційних втрат) суд відмовляє в позові через необґрунтованість.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті орендних платежів в повному обсязі та у визначений договором строк, не надав.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1695,35 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Унтілова Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства "МетаБанк" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30, ідентифікаційний код 20496061) 59838,71 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 71 коп.) основного боргу, 11056,30 грн. (одинадцять тисяч п'ятдесят шість грн. 30 коп.) пені, 3584,10 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 10 коп.) інфляційних втрат, 1935,54 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять п'ять грн. 54 коп.) 3% річних та 1695,35 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять грн. 35 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.12.2019.
Суддя В.В. Левкут