вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2019 р. Cправа № 902/930/19
за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя,13 м. Вінниця, 21100)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (вул. М. Оводова, буд. 1, м. Вінниця, 21050)
про стягнення шкоди
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.
за участю представників:
позивача: Яценко Д.Ю.
відповідача: Кучеренко О.М., Міщенко А.Г.
05.11.2019 р. Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" про стягнення 38 917,59 грн шкоди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/930/19 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 06.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/930/19. Визначено, що розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 04.12.2019 р.
20.11.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 02.1-34/962/19 від 20.11.2019 р.), який долучений судом до матеріалів справи
28.11.2019р представником позивача подано заява про збільшення позовних вимог яка долучена до матеріалів справи.
04.12.2019 р. від позивача надійшло пояснення по суті спору, яка долучена судом до матеріалів справи.
05.12.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.
На визначену дату судом з"явились представники позивача та відповідача.
Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представником позивача позов підтримано в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
В якості заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне: КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго» являється постачальником теплової енергії споживачам, які знаходяться на території м. Вінниці і підключені до мереж теплопостачання.
Згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 року №25 "Про обслуговування житлового фонду", ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" визнано виконавцем послуг з управління будинками, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є комунальною власністю територіальної громади м. Вінниці. Відповідно до додатку до вищевказаного рішення вбачається, що Департамент житлового господарства передав, а ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" прийняло на обслуговування житлові будинки, в тому числі і будинки за адресами: вул. Гоголя, 13; вул. К. Коріатовичів, 135; вул. М. Литвиненко-Вольгельмут, 29; вул. М. Кішки, 57; пров. Цегельний 10; вул. Л.Ратушної, 26; вул. М. Литвиненко-Вольгельмут, 54; вул. К.Коріатовичів, 190; вул. Д. Майбороди, 42; вул. М. Литвиненко- Вольгельмут, 31, вул. Київська, 44.
У опалювальний сезон 2018-2019 року у будинках, які перебувають на обслуговуванні ТОВ «ЖЕО» сталися витоки теплоносія за наступними адресами: вул. Гоголя, 13; вул. К. Коріатовичів, 135; вул. М. Литвиненко-Вольгельмут, 29; вул. М. Кішки, 57; пров. Цегельний 10; вул. Л.Ратушної, 26; вул. М. Литвиненко-Вольгельмут, 54; вул. К.Коріатовичів, 190; вул. Д. Майбороди, 42; вул. М. Литвиненко- Вольгельмут, 31, вул. Київська, 44 у м. Вінниці.
Позивач в позові зазначає, що обов'язок щодо обслуговування внутрішньо будинкових мереж будинків, де відбувся витік теплоносія покладено на ТОВ «ЖЕО» як на виконавця. Таким чином, саме на виконавця - суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов'язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. При цьому витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем включені до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за які сплачують споживачі.
Зокрема позивач зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: пунктами 1.1, 1.5, п.п., п.п. 5.1.14-5.1.18 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 92-7/11207, на ТОВ «ЖЕО», як на балансоутримувача багатоквартирних будинків, виконавця та виробника житлово-комунальних послуг покладені обов'язки щодо утримання в цілому житлового будинку і зокрема - внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та централізованого опалення.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Виходячи з вище наведеного та рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 р. №25 "Про обслуговування житлового фонду" обов'язок щодо обслуговування внутрішньо будинкових мереж будинків, де відбувся витік теплоносія покладено на ТОВ «ЖЕО».
З врахуванням викладеного, позивач вважає, що ТОВ «ЖЕО» не виконало покладенні на нього зобов'язання, щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у належному та справному стані, що як наслідок призвело до проривів даних систем і витоку теплоносія, що завдало шкоди КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго на загальну суму 43 377,60 грн (розрахунок додається), з яких 35 188,67 грн сума боргу, 481,01 грн 3% річних, 1620,21 грн інфляційні втрати.
ТОВ «ЖЕО» неодноразово направлялися вимоги про необхідність оплати завданих збитків, однак відповідач жодних дій спрямованих на врегулювання даного спору поза судовим порядком не вжив.
Відповідач проти позову заперечує, з поміж іншого викладеного у відзиві та в поясненнях зазначає, наступне: що дійсно, по будинкам, розташованим за адресами: вул. Гоголя, 13; вул. Князів Коріатовичів, 135; вул. Марії Литвиненко-Вольгкмут, 29; вул. Матроса Кішки, 57; пров. Цегельний, 10; вул. Лялі Ратушної, 26, вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 54; вул. Князів Коріатовичів, 190, вул. Дмитра Майбороди, 42, вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31, вул. Київська, 44 що у м. Вінниця, ТОВ «ЖЕО» у відповідності до Рішення ВК BMP № 25 від 10.01.2013 р. «Про обслуговування житлового фонду» (зі змінами) було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
При цьому відповідач зазначає, що по ряду вищевказаних будинків, керуючись Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про Об'єднання Співвласників багатоквартирних будинків» тощо, співвласниками будинку було прийнято відповідні Рішення щодо зміни форми управління у тому числі щодо створення ОСББ, зокрема: по будинкам, розташованим за адресами: вул. Князів Коріатовичів, 135; вул. Марії Литвиненко- Вольгемут, 54; вул. Дмитра Майбороди, 42, що у м. Вінниця, ТОВ «ЖЕО» забезпечується надання послуги з управління багатоквартирним будинком, підстава та порядок надання якої відрізняється від порядку забезпечення надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. По будинкам, розташованим за адресою: вул. Гоголя, 13; вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 29; вул. Матроса Кішки, 57; пров. Цегельний, 10; вул. Лялі Ратушної, 26; Князів Коріатовичів, 190; вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31, вул. Київська, 44 що у м. Вінниця, до моменту прийняття відповідного рішення щодо зміни форми управління Товариством забезпечується надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Враховуючи те, що порядок забезпечення надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відрізняється від порядку забезпечення надання послуг з управління багатоквартирним будинком, і, аналогічно, такі порядки відрізняються від порядку (правил) надання послуг з централізованого опалення, забезпечення якого здійснюється позивачем, не зрозуміло з яких підстав позивачем під час формування позовної заяви застосовуються виключно нормативно-правові акти, що регламентують порядок забезпечення надання послуг з утримання будинків і .споруд та прибудинкових територій, при цьому вибірково. Крім того, не зрозуміло те чому позовні вимоги по різним будинкам об'єднано в одну грошову вимогу, адже враховуючи те що факт підтвердження витоку теплоносія в кожному окремому випадку має доводитись позивачем окремо підстави протікання теплоносія в кожному окремому будинку (за умови їх наявності) є різними.
У відповідності до ч. 1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги, серед яких, поряд із іншими, послуги з постачання теплової енергії.
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій як окремої житлово-комунальної послуги на даний час законодавець не визначає, а забезпечення її надання проводиться згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
В той же час, у відповідності до ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Позивач, в своїй позовній заяві, стверджує про те, що саме відповідач винен у витоках. Натомість позивачем не було вчинено жодних дій по повідомленню ТОВ «ЖЕО» про планування обстеження багатоквартирних будинків, а навпаки, всі обстеження проводились позивачем без участі представників відповідача. Проведення комісійних обстежень будинків КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» без повідомлення обслуговуючої організації, поставлення перед фактом останньої про «завдання» нею шкоди, в зв'язку з тим, що реальних винуватців не встановлено, суперечить всім засадам правових господарських відносин.
При цьому ТОВ «ЖЕО», при зверненнях КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» щодо відшкодування збитків у вигляді витоків, останньому акцентувалась увага на проведеннях комісійних обстежень без участі представників відповідача, в зв'язку з чим, встановити реальні обставини справи є неможливим та зверталась увага позивача на відповідальності співвласників багатоквартирних будинків, що передбачається ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках» від 14.05.2015 року № 417- VIII.
Зокрема беручи до уваги те, що фіксація позивачем витоків з системи гарячого водопостачання відбулась у будинках по провулку Цегельний, 10 - 28.11.2018 р.; вулиці Матроса Кішки, 57 - 17.12.2018 р.; вулиці Марії Литвиненко-Вольгемут, 31 - 25.02.2019 р.; вулиці Князів Коріатовичів, 190 - 25.01.2019 р.; вулиці Майбороди, 42 - 07.02.2019 р.; вулиці Київська, 44 - 30.10.2019 р.; вулиці Князів Коріатовичів, 172 - 22.10.2019 р;
Фіксація позивачем витоків з системи централізованого опалення відбулось у будинках по: вулиця Лялі Ратушної, 26 - 28.11.2018 р.; вулиця Марії Литвиненко-Вольгемут, 54 - 27.11.2018 р.; вулиця Гоголя, 13 вулиця Марії Литвиненко-Вольгемут, 29 - 29.01.2019 р.; вулиця Князів Коріатовичів, 135 - 23.01.2019 р.
З вищенаведеного випливає те, що позивач під час формування позовної заяви та вказуючи те, що «у опалювальний сезон 2018-2019 року у будинках сталися витоки теплоносія» не відповідає дійсності, оскільки з 12 будинків, про витік теплоносія йдеться лише по 5-ти будинкам - по решті будинків мова йде про витік води в системі гарячого водопостачання.
Відповідач вказує, що позивач може розподілити будинки на ті, по яким ним забезпечувалось надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та ті по яким забезпечувалось надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Так, зокрема, 01.11.2018 р. між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №42 по вул. Дмитра Майбороди було укладено Договір №72 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
01.11.2018 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №54 по вул. Марії Литвиненко-Вольгемут було укладено Договір №78 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
01.12.2018 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №135 по вул. Князів Коріатовичів було укладено Договір №103 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
01.05.2019 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №44 по вул. Київська було укладено Договір №216 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком
01.05.2019 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №172 по вул. Князів Коріатовичів було укладено Договір №236 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, по решті будинків ТOB «ЖЕО» забезпечувалось надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На думку відповідача позивач, є виконавцем комунальних послуг, а саме послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачіання. В такому випадку не зрозуміло з яких підстав у позовній заяві наводяться обов'язки виконавців комунальних послуг, що на думку позивача, має виконувати виконавець житлової послуги. Такі твердження позивача є помилковими та такими, що не узгоджуються із нормами діючого законодавства.
Зокрема відповідачем зазначається, що позивачем не вказано у позовній заяві які саме договори (індивідуальні чи колективні) укладено ним по кожному окремому з наведених будинків. Вказана обставина є досить суттєвою, оскільки від того які договори укладаються виконавцем послуг постачання теплової енергії залежить межа його відповідальності, а, отже і межа відповідальності відповідача. Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об'єднання» не спростовуються норми діючого законодавства, які регламентують правовідносини у сфері забезпечення надання житлово-комунальних послуг, в той же час, Товариство не може відповідати по зобов'язанням, якими наділено позивача та/або співвласників будинку.
Відповідач зазначає, що між ТОВ «ЖЕО» та КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відсутні будь-які договірні зобов'язання, згідно яких відповідальність за витоки теплоносія, гарячої води, за умови їх наявності має нести саме відповідач.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Таким чином, за змістом статті 1166 ЦК України, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи позов, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину (постанови Верховного Суду України від 02.09.2014 р. у справі № 3-100гс14, від 04.11.2014 р. у справі № 3-162гс14, від 22.01.2013 р. у справі № 3-72гс12, від 20.06.2011 р. у справі № 3-56гс11).
Тобто, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (реальна шкода та упущена вигода);
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.
Надаючи оцінку змісту вимоги позивача про стягнення шкоди, в контексті наявності складу цивільного правопорушення, суд акцентує увагу на наступному.
Щодо рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 р. № 25 та нормативно-правових актів, на які посилається позивач суд зазначає наступне.
Так, згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 р. № 25 «Про обслуговування житлового фонду» (зі змінами внесеними від 05.06.2014 р. № 1329 та від 19.06.2014 р. № 1432), ТОВ «ЖЕО» було визнано виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є комунальною власністю територіальної громади м. Вінниці, а не балансоутримувачем та виконавцем послуг з управління.
Надання послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій здійснювалось в межах тарифу, встановленого Вінницькою міською радою, а саме Рішенням № 952 від 20.04.2017 р.
Разом з тим, при досліденні матеріалів справи судом встановлено, що 01.11.2018 р. між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №42 по вул. Дмитра Майбороди було укладено Договір №72 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 01.11.2018 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №54 по вул. Марії Литвиненко-Вольгемут було укладено Договір №78 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 01.12.2018 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №135 по вул. Князів Коріатовичів було укладено Договір №103 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 01.05.2019 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №44 по вул. Київська було укладено Договір №216 про надання послуг з управління багатоквартирним будинко; 01.05.2019 року між ТОВ «ЖЕО» (Управитель) та Співвласниками будинку №172 по вул. Князів Коріатовичів було укладено Договір №236 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, по решті будинків ТOB «ЖЕО» забезпечувалось надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно визначення, встановленого ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Пунктом 6 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено те, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належні утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
У відповідності до п.45 Договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладених між відповідачем (Управитель) та співвласниками будинку, Управитель не несе відповідальність за негативними наслідками невиконання робіт (ненадання послуг) у випадку не включення таких робіт (послуг) до Переліку робіт (послуг) з управління багатоквартирним будинком, та не включення витрат на забезпечення їх надання до Кошторису витрат на управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 47 вищевказаних договорів визначено те, що Управитель не несе відповідальності за (негативними наслідками невиконання робіт (ненадання послуг), включених до відповідних планів - графіків здійснення заходів з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, прибудинкової території і поточного ремонту спільного майна, у випадку, коли термін виконання таких робіт ще не настав або триває.
Відповідно до п. 10 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком затверджених Постановою КМУ №712 від 05.09.2018 року, під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках" від 14.05.2015 р. № 417- VІІІ співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин. Згідно визначень вищезазначеного Закону України, - спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»).
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України від 14.05.2015 р. №417-VIII, співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника.
Окрім того, щодо відповідальності співвласників по утриманню та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, проведеню поточного і капітального ремонтів Департаментом систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та Житлово-комунального господарства України 18.06.2019 року було надано роз'яснення.
Так, згідно наданих роз'яснень Мінрегіону, кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Проведення ремонтних робіт та фінансування цих робіт у багатоквартирному будинку є обов'язком співвласників.
Крім того, суд зазначає, що надані на дослідення докази, а саме, акти комісійного обстеження теплового обладнання та технічного стану вутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а саме: № 570 від 28.11.2018 р.; № 500 від 28.11.2018 р.; 628 від 17.12.2018 р.; № 571 від 27.11.2018 р. № 1034 від 25.02.2019 р.; № 501 від 29.11.2018 р.; № 915 від 29.01.2019 р.; № 885 від 25.01.2019 р.; № 864 від 23.01.2019 р.; № 955 від 07.02.2019 р.; № 1701 від 30.10.2019 р.; № 1467 від 22.10.2019 р., не містять доказів щодо фіксування тиску на мережі на вводі в будинок, не було зафіксовано показники загальнобудинкового засобу обліку гарячого водопостачання, що ставить під сумнів зазначення в останні обсягів витоків, та як наслідок нарахованої позивачем шкоди.
Так, відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Отже, позивач за позовом повинен був довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, розмір відшкодування, а відповідач в свою чергу повинен був доводити відсутність своєї вини.
Проте, позивачем не доведено того, що саме на ТОВ "ЖЕО" покладено зобов"язання щодо утримання внутрішньобудинкових мереж в належному стані щодо всіх об"єктів обслуговування зазначених у позовній заяві, тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди позивачеві, а отже, за таких обставин суд констатує про відсутність складу правопорушення необхідного для застосування до відповідача цивільної відповідальності у вигляді відшкодування вартості завданої, а отже підстави для задоволення позовних вимог у суда відсутні.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивча відповідно до ст. 129 ГПК України.
10.12.2019 р. в судовому засідання було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 16 грудня 2019 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. 600-річчя,13 м. Вінниця, 21100)
3 - відповідачу (вул. М. Оводова, буд. 1, м. Вінниця, 21050)