10.12.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3852/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено, ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Ярошенко В.І., Золотарьова Я.С.) від 03.09.2019 року (дата складання повного тексту рішення - 04.09.2019) у справі № 904/3852/18
за позовом позивача-1: акціонера ОСОБА_2 , м. Дніпро
позивача-2: акціонера ОСОБА_3 , м. Дніпро
позивача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект", м. Дніпро
які діють в інтересах юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", м. Дніпро
до посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено - ОСОБА_1 , с. Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область
про відшкодування збитків у розмірі 850 198,70 грн., -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 року у справі № 904/3852/18:
- позовні вимоги акціонерів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект", які діють в інтересах юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе" до посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено, ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 850 198,70грн. - задоволено у повному обсязі;
- стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (49005, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. №15, код ЄДРПОУ 00387080) суму збитків у розмірі 850 198,70грн. (вісімсот п'ятдесят тисяч сто дев'яносто вісім грн. 70 коп.), судових витрат 12 753,00грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят три грн. 00 коп.).
Не погодившись із зазначеним рішенням, посадова особа Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 року у справі № 904/3852/18 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачів відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- в матеріалах справи відсутні договори оренди земельних ділянок, за якими ПрАТ "Насінневе" здійснювалася оплата земельного податку, а судом першої інстанції не встановлений зв'язок між поданими платіжними дорученнями та договорами оренди земельних ділянок, тобто не встановлена відповідна господарська операція;
- надані позивачами до матеріалів справи платіжні доручення про оплату ПрАТ "Насінневе" земельного податку не підтверджують здійснення відповідачем оплати земельного податку за фізичних осіб - орендодавців відповідних земельних ділянок та є неналежними доказами у справі, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів, не підписані відповідачем та не засвідчені належним чином;
- наданий позивачами розрахунок збитків є необгрунтованим, оскільки як вказують позивачі сумою збитків є недоотриманий чистий прибуток, але прибуток підприємства формується за відрахуванням його витрат, чого не враховано при розрахунку збитків;
- наявний у справі висновок судової експертизи від 19.06.2019 № 1788/1789-19 є неналежним доказом у справі, оскільки згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень вирішення питань щодо документальної обгрунтованості збитків не належить до завдань економічної експертизи, а є експертом фактично були вірішені правові питання та не досліджувалися усі необхідні матеріали;
- матеріалами справи не підтверджується як наявність шкоди, так і наявність неправомірних дій відповідача та причинний зв'язок між ними, а також наявність вини відповідача, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування заявлених збитків;
- судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки всупереч вимогам ст. 54 ГПК України даний позов було пред'явлено особами, які не були, кожна окремо, власниками 10% статутного капіталу ПрАТ "Насінневе";
- судом першої інстанції безпідставно не було застосовано до вимог позивачів позовної давності, про що було заявлено відповідачем;
- судом першої інстанції не було належним чином обгрунтоване судове рішення, не надано оцінки усім аргументам відповідача та не надано можливості відповідачу подати докази.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено, ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 року у справі № 904/3852/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.11.2019р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2019р.
У судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу.
Представник Приватного акціонерного товариства "Насінневе" у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на підтвердження матеріалами справи, в т.ч. і висновком призначеної у справі судово-економічної експертизи факту заподіяння ОСОБА_1 , який у період з 2015 по 2017р.р. був директором ПрАТ "Насінневе", збитків цьому товариству внаслідок безпідставного витрачання коштів товариства шляхом оплати земельного податку за фізичних осіб, що є орендодавцями земельних ділянок, які використовуються товариством.
Позивачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Приват Комплект" наданим їх правом участі у судовому засіданні не скористалися та не з'явилися до судового засідання, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також повторне не з'явлення представників позивачів до судового засідання та відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги внаслідок неявки позивачів до судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності позивачів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, згідно Наказу № 27 від 22.04.2015, ОСОБА_1 , на підставі Протоколу № 22-04/2015 чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Насінневе" від 22.04.2015, у зв'язку з переобранням, вступив на посаду директора Публічного акціонерного товариства "Насінневе", яким згодом змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "Насінневе" (Товариство).
На підставі Протоколу засідання Наглядової Ради Товариства № 19/10-2017/Н від 19.10.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади директора, останнім робочим днем визначено календарну дату - 19.10.2017.
Приватне акціонерне товариство "Насінневе", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює вид економічної діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).
Між Приватним акціонерним товариством "Насінневе" та фізичними особами - громадянами власниками земельних ділянок було украдено низку договорів оренди землі сільськогосподарського призначення для здійснення господарської діяльності Товариства.
Як вказують позивачі, в період з серпня 2015 року по серпень 2017 року відповідач без будь-яких на те законних підстав здійснював податкові платежі (сплату земельного податку) на користь податкових органів за рахунок Приватного акціонерного товариства "Насінневе", однак не на виконання зобов'язань Товариства, а замість фізичних осіб-власників земельних ділянок, в результаті чого Приватному акціонерному товариству "Насінневе" завдано збитків у розмірі 850 198,70грн., що і є причиною звернення до господарського суду акціонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діють в інтересах юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", з позовом до посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено, ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 850 198,70грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів місцевий господарський суд виходив з того, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що матералами справи підтверджується заподіяння ОСОБА_1 , як директором Приватного акціонерного товариства "Насінневе", збитків останньому у розмірі 850 198,70 грн., які підлягають відшкодуванню на користь Товариства.
Так, ч. 1, 3, 4 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Згідно з ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
За ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Згідно з ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.
Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).
Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства.
Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.
Статтею 60 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом акціонерного товариства.
Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.
За змістом ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про акціонерні товариства», посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.
Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.
Положеннями пункту 7.17.1. статуту Приватного акціонерного товариства "Насінневе", передбачено, що виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльності Товариства, є директор (одноосібний виконавчий орган).
Відповідно до пункту 7.17.7. статуту, директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів. Загальні збори можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм, до компетенції директора.
Пунктом 7.17.8. статуту встановлено, що директор є матеріально відповідальною посадовою особою Товариства, в розумінні чинного законодавства України, та несе повну відповідальність за дію/бездіяльність вчинену (утримання від вчинення) ним в період виконання ним своїх посадових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
За з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2015-2017р.р. Приватним акціонерним товариством "Насінневе" було здійснено на підставі платіжних доручень, які були оформлені у вигляді електронних розрахункових документів, що передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБ України від 21.01.2004р. № 22 (надалі - Інструкція), перерахування до бюджету земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 850 198,70грн. (а.с. 22-204 т. 1, томи 2-5, а.с. 1-154 т. 6).
Переважна більшість наданих позивачами платіжних доручень містить усі необхідні реквізити, передбачені Інструкцією для здійснення переказу, зокрема найменування платника та отримувача, номери їх рахунків та кодів, суму платежу та призначення платежу. Надані до матеріалів справи платіжні доручення містять штамп банку та підпис працівника банку в графах «одержано банком» та «проведено банком», що згідно з п.п. 2.5., 2.14. Інструкції свідчить про списання коштів з рахунку платника, оскільки за відсутності необхідних реквізитів банк повертає розрахункові документи без виконання.
Виходячи з вищенаведеного апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта щодо неможливості використання поданих позивачами до справи платіжних доручень як доказів перерахування ПрАТ "Насінневе" до бюджету земельного податку, зокрема внаслідок відсутності на платіжних дорученнях підписів апелянта та відсутності на деяких платіжних дорученнях, сформованих КБ «Приватбанк», номеру рахунку отримувача коштів та дати валютування, а також зазначення невірного коду бюджетної класифікації податку.
При цьому, апеляційний суд, також враховує, що ПрАТ "Насінневе", яке і є платником за наявними у справі платіжними дорученнями підтверджує факт сплати у 2015-2017р.р. до бюджету земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 850 198,70грн., а апелянтом не спростовано належними та допустимими доказами сплату ПрАТ "Насінневе" та зарахування податковими органами саме за вказаними платіжними дорученнями інших податків, зокрема податку з доходів фізичних осіб.
В матеріалах справи, також відсутні докази перебування у власності або постійному користуванні ПрАТ "Насінневе" земельних ділянок, втім матеріалами справи підтверджується використання Товариством у своїй господарській діяльності землі на умовах оренди з фізичними особами - власниками відповідних земельних ділянок, що не заперечується сторонами.
Відтак сплата ПрАТ "Насінневе" земельного податку могла відбуватися лише за фізичних осіб власників земельних ділянок, які перебувають в оренді Товариства, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Так, пунктом 14.1.72. Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Окрім цього, з метою встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі та у зв'язку з поданням відповідачем до матеріалів справи Висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.10.2018р. № 14, складеного на його замовлення, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 року у справі № 904/3852/18 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлені наступні запитання:
1) Чи підтверджується розмір збитків, заявлених за позовом власників простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Насінневе" - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в розмірі 850 198,70 грн., заподіяних Приватному акціонерному товариству "Насінневе" діями такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах (справа № 904/3852/18, Господарський суд Дніпропетровської області)?
2) Якщо заявлений розмір зазначених збитків не підтверджується, яким є реальний розмір збитків, спричинений ОСОБА_1 інтересам Приватного акціонерного товариства "Насінневе" внаслідок розпорядження грошовими коштами юридичної особи у спосіб погашення податкових зобов'язань власників земельних ділянок (орендодавців) протягом 2015-2017 років (навести детальне обґрунтування у висновку експерта)?
Згідно з Висновком судового експерта від 19.06.2019 за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1788/1789-19 за матеріалами господарської справи № 904/3852/18 надані наступні відповіді на поставлені питання.
Документально підтверджується "Розрахунок суми збитків за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ "Насіннєве" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в розмірі 850 198,70 грн.", заявлений за позовом власників простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Насіннєве" - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних Приватному акціонерному товариству "Насіннєве" діями такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах (справа № 904/3852/18, Господарський суд Дніпропетровської області) в результаті безпідставного перерахування грошових коштів на загальну суму 1 020 850,59 грн.
Документально підтверджується "Розрахунок суми збитків за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ "Насіннєве" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в розмірі 850 198,70 грн.", заявлений за позовом власників простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Насіннєве" - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних Приватному акціонерному товариству "Насіннєве" діями такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах (справа №904/3852/18, Господарський суд Дніпропетровської області) в результаті безпідставного перерахування грошових коштів на загальну суму 1 020 850,59грн.
Таким чином, Висновком судово-економічної експертизи, також підтверджується факт перерахування ПрАТ "Насіннєве" у 2015-2017р.р. до бюджету земельного податку за фізичних осіб у розмірі 850 198,70грн.
Виходячи з приписів ст.ст. 98, 99, 100, 104 ГПК України, апеляційний суд вважає, що вищенаведений висновок експертизи може бути використаний як додатковий доказ, що підтверджує факт сплати Товариством земельного податку з фізичних осіб та розмір здійсненої сплати, тому відхиляє заперечення апелянта щодо його безпідставного врахування судом першої інстанції під час розгляду справи.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт перерахування ПрАТ "Насіннєве" у 2015-2017р.р. до бюджету земельного податку за фізичних осіб у розмірі 850 198,70грн. за наявними у справі платіжними дорученнями не спростовується і Висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.10.2018р. № 14, який долучено до матеріалів справи відповідачем.
За наведених обставин та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що позивачами доведено належними та допустимими доказами безпідставне перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ПрАТ "Насіннєве" на казначейські рахунки з призначенням платежу "земельний податок" у загальному розмірі 850 198,70грн.
Перерахування грошових коштів розмірі 850 198,70грн. на бюджетні рахунки за відсутності в Товариства законних підстав для їх здійснення призвело до заподіяння реальних збитків останньому у зазначеній сумі, оскільки розмір майнових активів ПрАТ "Насіннєве" зменшився саме на суму 850 198,70грн., які було безпідставно перераховано на виконання зобов'язання фізичних осіб зі сплати земельного податку.
Відповідно до наведених вище норм чинного законодавства України та статуту Товариства саме директор, яким у період 2015-2017р.р. був ОСОБА_1 , є одноосібним виконавчим органом Товариства та матеріально відповідальною посадовою особою Товариства, яка несе повну відповідальність за дію/бездіяльність вчинену (утримання від вчинення) ним в період виконання ним своїх посадових обов'язків, тому доводи відповідача щодо відсутності на спірних платіжних дорученнях підпису ОСОБА_1 та не доведення позивачами здійснення перерахування земельного податку особисто директором є безпідставними.
Не підтверджується матеріалами справи і наведені апелянтом обставини щодо існуючого на ПрАТ "Насіннєве" порядку здійснення банківських переводів, зокрема за участі посадових осіб інших юридичних осіб.
Отже, відповідальність за безпідставне перерахування грошових коштів ПрАТ "Насіннєве", чим спричинено збитків останньому, має нести саме ОСОБА_1 , діями якого такі збитки і були заподіяні, тобто для стягнення з відповідача збитків у розмірі 850 198,70грн. були наявні усі, передбачені чинними законодавством підстави, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивачів є обгрунтованим та правомірним.
Так, спричинення збитків ПрАТ "Насіннєве" у розмірі 850 198,70грн. підтверджується матеріалами справи та є наслідком протиправної поведінки директора Товариства ОСОБА_1 з безпідставного розпорядження коштами Товариства, а саме їх перерахування до бюджету на виконання податкових зобов'язань інших осіб, а відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні збитків Товариству, тому відповідні заперечення апелянта апеляційним судом відхиляються.
Безпідставними є і доводи апелянта щодо пред'явлення даного позову з пропуском позовної давності.
Так, відповідно статті 256 Цивільного кодексу України, під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 даного Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Як вбачається з матеріалів перші платежі з перерахування коштів в оплату земельного податку з фізичних осіб було здійснено директором ПрАТ "Насіннєве" 19.08.2015р., а позов пред'явлено позивачами у Господарському суді Дніпропетровської області 27.08.2018р.
Втім позов було пред'явлено особами, які є акціонерами ПрАТ "Насіннєве" та не знали і не могли дізнатися про вчинення відповідних дій директором Товариства саме у серпні 2015р. Позивачі ж вказують, що про обставини здійснення ПрАТ "Насіннєве" податкових платежів за фізичних осіб орендодавців земельних ділянок їм стало відомо лише у серпні 2018р. з листа директора Товариства голові Наглядової ради від 20.08.2018р.
За наведених обставин слід дійти до висновку, що пред'явлення даного позову відбулось в межах трирічного строку позовної давності.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Згідно з ч. 1-3, ст. 54 ГПК України, власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (учасник, акціонер) цієї юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, має право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
Позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 850 198,70грн. пред'явлено акціонерами ПрАТ "Насіннєве" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким належить по 9% статутного капіталу Товариства, а у сукупності 18%, що підтверджується відповідними копіями виписок про стан рахунку в цінних паперах, які долучені до матеріалів справи.
Отже, позивачами було дотримано вимогу ст. 54 ГПК України щодо наявності у власності більш ніж 10 відсотків статутного капіталу Товариства для звернення з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
При цьому апеляційний суд враховує, що норми ГПК України передбачають право спільного пред'явлення позову кількома позивачами та не містять заборон на врахування при пред'явленні похідного позову розміру відсотків у статутному капіталі товариства усіх сопозивачів.
Звуження ж в обсягу прав щодо пред'явлення похідного позову виключно одним акціонером не сприяє ефективному захисту порушеного права особи та не відповідає завданню та основним засадам господарського судочинства, встановленим ст. 2 ГПК України.
Окрім цього, у відповідності до ч. 3 ст. 54 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання у справі, інший акціонер ПрАТ "Насіннєве" - ТОВ «Приват Комплект», якому згідно з реєстром власників іменних цінних паперів Товариства, копія якого долучена до матеріалів справи, належить 47,551402% статутного капіталу, звернувся до господарського суду з заявою про приєднання до позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яку ухвалою суду від 20.08.2019 задоволено, тобто судом першої інстанції було задоволено позов, який пред'явлено акціонерами Товариства, яким у сукупності належить майже 66% його статутного капіталу.
Також, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019р. було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без розгляду у зв'язку із відсутностю в кожного окремого позивача у власності більш ніж 10 відсотків статутного капіталу Товариства, з чим враховуючи вищенаведене, погоджується і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів, також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України під процесуальною дієздатністю розуміється здатність фізичних осіб, які досягли повноліття, а також юридичних осіб особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Отже, відсутність в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто у власності більш ніж 10 відсотків статутного капіталу Товариства не свідчить про відсутність в них процесуальної дієздатності, як такої, а у випадку законодавчо встановленої заборони на сукупне врахування розміру відсотків у статутному капіталі товариства при поданні похідного позову, правовим наслідком відсутності у позивача необхідного розміру відсотків є відмова у позові, а не залишення позовної заяви без розгляду.
Відхиляються апеляційним судом і доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції усім аргументам відповідача та не надання можливості відповідачу подати докази, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення в цілому вбачаються мотиви задоволення позовних вимог, а апелянт враховуючи дату відкриття провадження у справі (14.09.2018р.) мав достатньо часу, як для подання доказів суду першої інстанції, так і для подання клопотань про витребування доказів.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 03.09.2019р. відсутні.
Згідно з ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 19 129,50грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275-284, 287, 328 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу посадової особи Приватного акціонерного товариства "Насінневе", повноваження якої припинено - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019р. у справі № 904/3852/18 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019р. у справі № 904/3852/18 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 16.12.2019 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька