Справа № 183/4593/19
№ 3/183/1982/19
10 грудня 2019 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровського області Лила В.М., за участю прокурора Серченко С.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, депутата Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, водія швидкої допомоги КЗ "Новомосковська станція швидкої допомоги", проживаючого, АДРЕСА_1 , -
встановив :
24 липня 2019р. відносно ОСОБА_1 , складено протокол № 1323 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 будучи депутатом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №958/29088, перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи відповідну технічну можливість, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних формна офіційномувеб-сайтіНаціонального агентстваз питаньзапобігання корупціїз використанняпрограмних засобівЄдиного державногореєстру деклараційосіб,уповноважених навиконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, без поважних причин, тобто поза межами терміну подачі щорічної декларації за 2017 рік (до 01.04. 2018), 05.05.2018 року подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 р. вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що правопорушення визнає, декларацію за 2017 р., подав не своєчасно,а тільки 05травня 2018р., через відсутність інтернету за місцем проживання, щиро кається в скоєному правопорушенні.
Прокурор вважає, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 1726КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Судом досліджено:
-протокол №1323 про адміністративне правопорушення (а.с.1-8)
- лист Новомосковської міської ради (а.с.13-14);
- протокол сесії Новомосковської міської ради від 10.11.2015 року ( а.с.19-22);
- присяга ОСОБА_1 ( а.с. 23);
-рапорт оперуповноваженого УЗЕ (а.с.24
-лист № 133/6 від 23.07.2019р. (а.с.30)
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
У відповідності до п. 13 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інші особи, які зобов'язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового і контролю відповідно до цього Закону.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП), і повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що до повноважень Національного агентства належить, поміж іншого, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Статтею 48 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Згідно з пунктами 2-5 розділу II Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції N 56 від 10.02.2017 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р за N 201/30069, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» повноважень на здійснення перевірки фактів своєчасності подання декларації у органів національної поліції не має.
Відповідно до п. 1 та п. 4 Загальних положень Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. N 81 покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається.
Отже, посадові особи Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Усі дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно посадові особи НАЗК, у тому числі і вирішувати питання щодо притягнення особи до відповідальності.
Додані до протоколу матеріали не містять відомостей про проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 а також про направлення повідомлення НАЗК про результати такої перевірки до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, НАЗК направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням НАЗК направляється до суду.
Тобто, з урахуванням поняття «суб'єкт декларування» зазначеного у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», даний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб'єктів декларування , а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання декларацій суб'єктом декларування .
Таким чином, суд вважає, що посадові особи правоохоронних органів, здійснюючи перевірку особи, як суб'єкта декларування, та складаючи протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, виходять за межі своїх повноважень, та діють поза межами діючого законодавства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що всі докази, отримані на підставі вказаної перевірки Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України і додані до вищевказаного протоколу № 13232 від 24 липня 2019 року є недопустимими, враховуючи, що перевірка була проведена не уповноваженою на те особою, а також, що факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 був виявлений працівниками УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ Національної поліції України, які всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» не направили вказані матеріали перевірки до НАЗК, які уповноважені законом здійснювати побідні перевірки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 1 статті 247, статтею 256, статтями 280, 284 КУпАП, суддя, -
постановив :
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 1726КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя Лила В.М.