03 грудня 2019 р. Справа № 480/2044/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача Іванченко Т.С.,
представника відповідача Чередника С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
Позивач з урахуванням уточнень до позовних вимог просить суд стягнути з відповідача - законного представника неповнолітнього власника земельної ділянки податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в сумі 27 150,57 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідач порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, внаслідок чого має податковий борг.
Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПК України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Законним представником ОСОБА_1 є його мати ОСОБА_2 . Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 27 150,57 грн., яка залишається не сплаченою.
У відзиві на позовну заяву законний представник ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала. Пояснила, що малолітній сини ОСОБА_2 після смерті батька прийняв спадщину, до складу якої входить земельна ділянка. Батько дитини за життя був зареєстрований підприємцем.. 11.01.2016 ОСОБА_2 прийняла управління спадщиною з усіма правами та обов'язками в інтересах своїх неповнолітніх дітей. Оскільки малолітні діти не мають належної дієздатності для здійснення управління успадкованим бізнесом, ОСОБА_2 зареєструвалась як фізична особа - підприємець і з урахуванням того, що до спадкоємців переходять всі права обрала спрощену систему оподаткування отримавши право на сплату єдиного податку. До моменту оформлення і реєстрації права власності дітей на землю відповідачем було сплачено земельний податок.
В розумінні підпункту 269.1.2. пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України, відповідач як землекористувач мала б являтись платником земельного податку. Однак, відповідно до підпункту 297. 1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Управління батьками майном дітей, в розумінні ст. 177 Сімейного Кодексу України не є правовідносинами оренди чи іншими правовідносинами з користування чужим майном, оскільки успадкована ними підприємницька справа, підлягає управлінню батьками за законом, відтак і сплата єдиного податку здійснюється від їх інтересів, що кореспондується і не суперечить положенням ПКУ. Просить відмовити у задоволенні позову.
В ході розгляду справи ухвалою суду від 17.10.2019 допущено заміну позивача - Головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби України в Сумській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, із зазначених підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував із зазначених у відзиві підстав. Додатково пояснив, що розрахунок податкового зобов'язання здійснений з використанням недостовірних даних по вартості земельної ділянки та без застосування коефіцієнта функціонального використання для земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво - 0,5.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває 1/2 земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 30-32).
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель грошова оцінка земельної ділянки становить 5122748,87 грн. (а.с. 29).
Рішенням Конотопської міської ради від 24.06.2015 встановлено ставку податку на земельні ділянки по м. Конотоп, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (а.с. 33).
Рішенням Конотопської міської ради про продовження дії рішень міської ради від 24.06.2015 "Про встановлення окремих місцевих податків і зборів" та "Про встановлення ставки земельного податку" та застосування їх у 2019 році від 29.11.2018 ставка земельного податку, що встановлена рішенням від 24.06.2015 продовжувала діяти у 2016-2018 роках та продовжена на 2019 рік (а.с. 34).
Нарахування суми земельного податку ГУ ДФС у Сумській області було проведено наступним чином: 5 122 748,86 грн. (нормативна грошова оцінка землі) х 1,06 (коефіцієнт індексації грошової оцінки) х 1% (ставка податку за земельну ділянку) = 54 301,14 грн. земельний податок за земельну ділянку за 2018 рік.
Так як у ОСОБА_1 у власності перебуває 1/2 частки земельної ділянки, тому сума земельного податку, яку власник цієї частини земельної ділянки має сплатити становить 27150,57 грн.
20.07.2018 ДПІ ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 533135-1305-1805, яким неповнолітньому ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб в розмірі 27150,57 грн. (а.с. 8).
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пунктів 287.1 і 287.5 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлялись відповідачу за податковою адресою, отримано ним 24.07.2018 (а.с.).
Згідно п.59.1, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаної норми Податкового кодексу України, позивач виставив відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 4552-50 від 19.12.2018. Вимога була направлена відповідачу за адресою реєстрації, отримана ним 22.12.2018 (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу та витягів з картки платника податків сума боргу неповнолітнього відповідача з земельного податку з фізичних осіб становить 27150,57 грн. (а.с. 8-9).
Безпідставними є доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування земельного податку у зв'язку з тим, що законний представник ОСОБА_1 на земельній ділянці провадить підприємницьку діяльність та є платником єдиного податку.
Відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Судом встановлено, що мати малолітнього ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та є платником єдиного податку (а.с. 71-74). При цьому ОСОБА_3 не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5910400000:06:017:0004. Тому відсутні підстави нараховувати їй особисто плату за землю, яка перебуває у власності її сина.
Також відсутні підстави звільняти ОСОБА_1 від сплати єдиного податку, оскільки немає підстав для такого звільнення, зокрема, він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не є платником єдиного податку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нарахований земельний податок на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 .
Безпідставними є доводи відповідача про те, що земельний податок нарахований неправильно. Відповідно до статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
З наведеної норми та Закону України "Про оцінку земель" вбачається, що податковий орган не встановлює та не визначає ставки земельного податку та нормативно-грошову оцінку земель. Рішення Конотопської міської ради, якими затверджено технічну документацію нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та ставки земельного податку є чинними. Правомірність їх прийняття не є предметом дослідження у даній справі та не повинна досліджуватись контролюючим органом при нарахуванні земельного податку конкретній особі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст.14 Сімейного кодексу).
Згідно із п.99.2 ст.99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Відповідно до пункту 99.5 статті 99 ПК України батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) малолітніх/неповнолітніх, опікуни недієздатних,, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб), повинні від імені відповідних фізичних осіб: подати за наявності підстав контролюючому органу заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у випадках, передбачених цим Кодексом, іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру; своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно; у випадках, передбачених цим Кодексом, вести облік доходів і витрат; виконувати інші обов'язки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 99.6 статті 99 ПК України законні представники платників податків - фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами для платників податків, за невиконання обов'язків, зазначених у пункті 99.5 цієї статті.
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.
З наведених норм вбачається, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, а обов'язок зі сплати такого податку покладений на батьків.
Враховуючи несплату відповідачем у встановлені законом строки суми податкового зобов'язання, суд вважає необхідним стягнути з законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 податковий борг в загальному розмірі 27 150,57 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) податковий борг із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в сумі 27 150,57 грн. (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят грн. 57 коп.) на користь місцевого бюджету на р/р 33210813018008, код одержувача 37784555, МФО 899998, Конотопське управління ДКС у Сумській області.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 09.12.2019.
Суддя О.В. Соп'яненко