29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" грудня 2019 р. Справа № 924/1194/18
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Смаровоза М.В., судді Виноградової В.В., судді Яроцького А.М. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Харківській області
до фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича
про стягнення 440 євро (що еквівалентно 12538,23 грн. на день проведення розрахунку)
за участю представників:
прокуратури: Грамчук Т.А.;
інших учасників процесу: не з'явились.
У судовому засіданні 05.12.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Харківській області до фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича про стягнення 440 євро (що еквівалентно 12538,23 грн. на день проведення розрахунку) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні.
В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач відзначив, що відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: нарахування та вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, виходячи з наведеного, як стверджує прокурор, Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. При цьому, зазначено, що Управління Укртрансбезпеки в Харківській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки). Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Однак, як вказує прокурор, факт своєчасного неподання до суду органом Державної служби України з безпеки на транспорті позову про стягнення з фізичної особи-підприємця Заїки В.М. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення таким органом габаритно-вагового контролю, свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень, у зв'язку з чим прокурор звертається з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством. Посилаючись на положення пункту 6 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, прокурор вказує на те, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України. Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, їх будівництво, реконструкції та ремонту.
Зважаючи на те, що несплата відповідачем вказаних коштів призводить до їх ненадходження до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність їх захисту прокурором. При цьому, встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області 20.08.2016р. на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки RENАULT 11GTA 1141, державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа марки TRAILOR SYY3CX, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також, як зазначив прокурор, згідно інформації регіонального сервісного центру МВС України у Хмельницькій області, вказаний автомобіль та причіп станом на дату перевірки належав на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
В ході перевірки водієм ОСОБА_2 пред'явлено товарно-транспортну накладну №930 від 19.09.2016р., перевізником в якій зазначено ОСОБА_1 .
Крім того, прокурор вказує на те, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю 20.08.2016р. складено акт № 0006308 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення подільного вантажу (сода кальцинована) маршрут - ст. Вадул-Сірет, Чернівецька область - с. Малинівка Харківська область, без дозволу на перевезення вантажу автомобільними дорогами України із перевищенням осьових навантажень. Так, при нормативно допустимому навантаженні на строєну вісь у 22 тони, транспортний засіб фактично здійснив навантаження у 23,550 тонн. Пройдена відстань до ППГВК - 1100 км. До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро.
Крім того, як зазначив прокурор, за даними Управління Укртрансбезпеки в Харківській області, дані кошти у визначений законодавством 30-денний термін, а також на даний час, фізична-особа підприємець Заїка В.М. добровільно не сплатив. За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, що є порушенням інтересів держави та покладає на прокурора обов'язок пред'явити позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця Заїки В.М.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просить суд задовольнити позов.
У засіданнях прокурор та представник позивача позов підтримують та просять задовольнити.
14.08.2019р. першим заступником керівника Хмельницької місцевої прокуратури подано пояснення по справі, в яких, зокрема, вказує на те, що відповідач вважає, що прокурор не довів обґрунтованість підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави та неналежного здійснення такого захисту уповноваженим органом. Однак, як вказане твердження відповідача є необгрунтованим, оскільки в позовній заяві прокурор, в обґрунтування представницьких функцій, з посиланням на вимоги статтей 131-1 Конституції України, 4 ГПК України, 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що несплата відповідачем заявлених до стягнення грошей призведе до їх ненадходження в спеціальний фонд Державного бюджету України, що суттєво порушить економічні інтереси держави, вказує на пасивність поведінки Укртрансбезпеки, яка маючи відповідні повноваження, для захисту державних інтересів, впродовж 2 років 4 місяців за їх захистом не зверталася. Також, прокурором дотримано встановлену ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" процедуру, яка передує зверненню до суду з відповідним позовом, оскільки перед зверненням прокурор листом №82-122-18 від 12.12.2018р. повідомив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну службу України з безпеки на транспорті про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави. Таким чином, прокурор вважає, що пред'явлення вказаного позову є відповідним засобом захисту інтересів держави, оскільки Укртансбезпека не здійснювала та не планувала його здійснювати, що також підтверджується листом управління Укртрасбезпеки у Харківській області № 6859/37-18 від 19.11.2018р.
Крім того, відповідач вказує на пропуск строку позовної давності звернення до суду з огляду на порушення визначеного п.1 ч.2 ст.258 ЦК України річного терміну стягнення адміністративно-господарського штрафу, яким на його думку, є нарахована йому плату в сумі 440 євро. Однак, як вказує прокурор, таке посилання відповідача спростовується нормативним обґрунтуванням терміну «плата», що визначена Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879. Враховуючи вищевикладені положення законодавства, прокурор зазначив, що законодавством встановлені вимоги щодо нарахування та внесення плати за здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, і що така плата є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу, а не адміністративно-господарською санкцією. Разом з тим, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №820/1203/17, прокурор звертає увагу на те, що на підтвердження дотримання процесуальних строків, даний позов прокурором подано через 2 роки та 4 місяці після встановлення порушення законодавства (акт №0006308 про перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом Заїки В.М. Укртрансбезпекою складено 20.08.2016р.). Також, прокурором відзначено, що до позовної зави у якості доказу долучено копії повідомлення Заїці В.М. про необхідність внесення плати на підставі акту №0006308 та підтвердження поштового відправлення даного повідомлення. Таким чином, прокурор вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, у зв'язку із чим просить суд позов задовольнити.
26.06.2019р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд: застосувати строк позовної давності по цій справі, а у позові першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в ососбі Управління Укртрансбезпеки в Харківській області до фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича про стягнення 12538,23 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, відмовити.
В обгрунтування поданої заяви представник відповідача, відзначив, зокрема, що в березні 2018р. відповідачу стало відомо, що відкрито провадження в адміністративній справі за позовом першого заступника керівника місцевої прокуратури про стягнення плати за проїзд і в ході розгляду справи за результатами габаритно - вагового контролю складений акт №0006308 від 20.08.2016р. До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро. Також, як зазначив представник відповідача, за наслідком розгляду адміністративної справи № 822/517/18 в Хмельницькому окружному адміністративному суді за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортним засобом в сумі 12538 грн. ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2018р. залишено без розгляду через пропуск прокурором строку для звернення до суду. Крім того, як стверджує представник відповідача, зазначив, що акт №0006308 від 20.08.2016р. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро, ОСОБА_1 не отримував.
Посилаючись на положення п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, представник відповідача відзначив, що позовна давність в один рік застосовується до вимог прол стягнення неустойки (штрафу, пені). Проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро, проведено 20.08.2016р., отже строк сплати закінчився 19.09.2016р., при цьому строк позовної давності розпочався 20.09.2016р.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що ця плата є адміністративно-господарським штрафом, а саме - це грошова сума, що сплачується суб"єктом господарювання господарської діяльності, тому до неї має бути застосований п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки строк звернення до суду у позивача закінчився 20.09.2017р., а позов прокурор подав 20.12.2018р.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у позові.
У заяві, поданій 05.12.2019р. представник відповідача, посилаючись на постанову від 26.06.2019р. по справі № 587/430/16-ц Великої Палати Верховного Суду частина (3) "Висновки щодо застосування норм права" зазначив, зокрема, таке.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"),
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом "суд знає закони" під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах; якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Враховуючи позицію, викладену у вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду, представник відповідача стверджує, що Державна служба України з безпеки на транспорті та Управління Укртрансбезпеки Харківській області є окремими органами та самостійно можуть та могли звернутися з позовом до Заїки В.М.
Крім того, як зазначив представник відповідача, у позові прокурор не вказав, який орган не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту, не надав доказів цього. При цьому, представник відповідача вважає, що у прокуратури у цій справі немає законних підстав для представництва інтересів держави через недоведеність нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК, тому просить суд позов залишити без розгляду.
Разом з тим, представник відповідача просить суд справу розглянути без його участі.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.
У листі № 5393 від 22.11.2017р., адресованому прокурору Хмельницької області, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області зазначено про те, що листом № 61 від 05.01.2017р., на адресу ОСОБА_1 надіслано копії документів з вимогою внести в добровільному порядку плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Однак, станом на теперішній час кошти в сумі 440 євро, що еквівалентно 12538,23 грн., ОСОБА_1 не сплачені.
На підставі вищевикладеного, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області просить вжити заходів прокурорського реагування по стягненню до Державного бюджету України з ОСОБА_1 коштів в сумі 440 євро.
У листі №05-1850-17 від 30.11.2017р., адресованому керівнику Хмельницької місцевої прокуратури раднику юстиції, заступник прокурора Хмельницької області зазначив про те, що згідно Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 103, органи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями звертатися до суду із позовами про стягнення плати за проїзд великоваговим та великогабаритним транспортом, у зв'язку з чим наявні підстави для представництва інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було видано направлення на перевірку № 024365 від 15.08.2016р. для проведення комплексної, рейдової перевірки суб"єктів господарювання всіх форм власності, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт та інших нормативно-правових актів з 15.08.2016р. по 21.08.2016р.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті № 526 від 12.08.2016р. "Про затвердження щотижневого графіку проведення перевірок" було затверджено графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 15.08.2016р. по 21.08.2016р.
До наказу доданий додаток "Графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 15.08.2016р. по 21.08.2016р.", зокрема у п. 19 зазначено, що Управління Укртрансбезпеки у Харківській області період з 15.08.2016р. по 21.08.2016р. Харківська область: а/д М-3 "Київ-Харків-Довжанський" 516км+800 м (права та ліва сторона по ходу руху); а/д М-3 "Київ-Харків-Довжанський" 429-471 км; 480-520 км (права та ліва сторона по ходу руху); а/д М-18 "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта" "Кемпінг" 19 км; м. Бакалія; м. Ізюм; м. Лозова; м. Чугуїв, Чугуївський район; Красноград; м. Мерефа; смт. Нова Водолага; м. Харків: пр-т Гагаріна, 20, буд. 362, а/д Харків-Суми 1-10 км; вул. Зубарєва, 47; вул. Конорєва 9-17; ст. м. Холодна гора.
В.о. заступника начальника Управління Укртрасбезпеки у Харківській області - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті було затверджено "Графік роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на мережі доріг загального користування державного значення на серпень 2016р.", в якому визначено дати та ділянки дороги, а саме: Пост ДПС ГУНП в Харківській області "ХТЗ" 516 км. а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський"; Пост ДПС ГУНП в Харківській області "Пісочин" 471 км, а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський"; Пост ДПС ГУНП в Харківській області "Кемпінг" 19 км, а/д М-18 "Харків-Сімферополь Алушта-Ялта".
Відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2016р., складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено 20.08.2016р. о 12:25 перевірку місця, а саме Харківська область, а/д Київ-Харків-Довжанський 471 км на підставі направлення на перевірку 15.08.2016р. № 024365 транспортного засобу RENАULT 11GTA 1141, державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа марки TRAILOR SYY3CX, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також, як зазначено у акті, вказаний автомобіль та причіп станом на дату перевірки належав на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), водій ОСОБА_2 .
Під час перевірки виявлено порушення: Т-ТН № 930 від 19.08.2016р. замовник - ТОВ "ХІМТЕК-ІМІТЕКС", вантажовідправник - вантажоодержувач ТОВ "ХІМТЕК-ІМІТЕКС" надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень (допустимі 11-11-73-7,3-7,3) без дозволу чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Крім того, як зазначено у акті, були відібрані пояснення водія про причини порушень: водій з актом ознайомлений від підпису та пояснень відмовився.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 20.08.2016р. складено акт № 0006308 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення подільного вантажу (сода кальцинована) маршрут - ст. Вадул-Сірет, Чернівецька область - с. Малинівка Харківська область, без дозволу на перевезення вантажу автомобільними дорогами України із перевищенням осьових навантажень.
Так, при нормативно допустимому навантаженні на строєну вісь у 22 тони, транспортний засіб фактично здійснив навантаження у 23,550 тонн. Пройдена відстань до ППГВК - 1100 км.
До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро.
Посадовою особою Укртрансінспекції та оператором вагового комплексу складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2016р., в якій зазначено місце розташування габаритно-вагового контролю: 471 км а/д Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_2 ; транспортний засіб RENАULT 11GTA 1141, державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп марки TRAILOR SYY3CX, державний номерний знак НОМЕР_2 , повна маса транспортного засобу 38000 тонн.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 930 від 19.08.2016р. автомобіль - Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп, державний номерний знак НОМЕР_2 , перевізник Заїка, водій ОСОБА_2 , замовник (платник) - ТОВ "ХІМТЕК-ІМПЕКС"; вантажовідправник - ТОВ "ХІМТЕК-ІМПЕКС"; пункт навантаження - ж/д с. Вадул-Сірет, Чернівецька область, пункт розвантаження - Малинівка, масою брутто - двадцять дві вісімсот двадцять тонн; послуги, які надаються перевізником - перевезення вантажу.
У листі № 61 від 05.01.2017р. Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, адресованому ОСОБА_1 зазначено про те, що за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу RENAULT 11 GTA 1141 р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , 20.08.2016р. виявлено порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів. На виявлені порушення складено акт № 0006308 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, нараховано плату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 440 євро.
Також, як вказано у листі, станом на теперішній час до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області не надходило платіжного документа про внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу.
Враховуючи вищезазначене, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області повідомляє про необхідність внесення плати за проїзд на реквізити зазначені у розрахунку та надіслати належним чином завірену копію платіжного документа на відповідну адресу.
Крім того, зазначено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Факт надіслання вказаного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.01.2017р.
У запиті № 16895вих-17 від 21.12.2017р. першого заступника керівника місцевої прокуратури, адресованого територіальному сервісному центру № 6841 РСЦ МВС в Хмельницькій області просить в строк до 27.12.2017р. надати інформацію про власника транспортного засобу марки, зокрема: RENAULT 11 GTA 1141 р/н НОМЕР_1 , причіп TRAILOR SYY 3 CX, державний номерний знак НОМЕР_2 .
У відповіді на запит № 31/22/1-1893 від 27.12.2017р., адресованій першому заступнику керівника місцевої прокуратури, Територіальний сервісний центр № 6841 Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області повідомив про те, що станом на 27.12.2017р. згідно регіональної АІС "Автомобіль" та Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно транспортних засобів, вказаних у запиті, зокрема: причіп TRAILOR SYY 3 CX, (1997), синій, свідоцтво НОМЕР_3 від 10.05.2017р., власником якого є ОСОБА_3 та автомобіль RENAULT 11 GTA 1141 р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2018р. по справі № 822/517/18 розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по адміністративній справі за позовом першого заступника за позовом керівника Хмельницької місцевої прокуратури до заїки Василя Миколайовича про стягнення плати за проїзд позовну заяву залишено без розгляду.
У листі № 82-3-18 від 10.08.2018р., адресованій Управлінню Укртрансбезпеки у Харківській області, перший заступник керівника місцевої прокуратури просить повідомити місцеву прокуратуру чи зараховано до державного бюджету на відповідний рахунок плату в сумі 12538 (що еквівалентна 440 євро відповідно до курсу НБУ станом на 20.08.2016р.) від платника ОСОБА_1 , нараховану на підставі акту № 0006308 від 20.08.2016р., складеного управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області.
У листі № 5201/36-18 від 14.08.2018р., адресованому першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури, в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлено про те, що станом на теперішній час ОСОБА_1 плата в сумі 12538,23 грн., що станом на 20.08.2016р. еквівалентно 440 євро, в добровільному порядку не внесена до Державного бюджету України.
У запиті № 82-3-18 від 14.08.2018р., адресованому територіальному сервісному центру № 6841 РСЦ МВС в Хмельницькій області, перший заступник керівника місцевої прокуратури просить в строк до 27.08.2018р. надати в місцеву прокуратуру інформацію про перелік транспортних засобів, зареєстрованих станом на 20.08.2016р. за ОСОБА_1 (р.н. НОМЕР_4 , прож. у АДРЕСА_1 ).
У листі № 6856/37-18 від 19.11.2018р., адресованого керівнику Хмельницької місцевої прокуратури, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області зазначено, зокрема про те, зважаючи, що діяльність Укртрансбезпеки фінансується за рахунок Державного бюджету України, коштів, виділених для сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви, станом на теперішній час не вистачає. Тому, просять розглянути можливість представлення інтересів держави в особі Укртрансбезпеки у суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з ОСОБА_1 в сумі 125538,23 грн., що станом на 20.08.2016р. еквівалентно 440 євро.
Також, як повідомлено у листі відповідно до виписок по рахунках, які надано Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові, станом на 02.11.2018р. ОСОБА_1 в добровільному порядку не внесено вищезазначену плату за проїзд.
У листі від 23.11.2018р., адресованому голові Державної служби України з безпеки на транспорті, переший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури радник юстиції, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просить у строк до 12.12.2018р. повідомити прокуратуру про причини невжиття територіальними управліннями Укртрансбезпеки заходів щодо стягнення в судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні з наступних перевізників, зокрема: фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича (акт перевірки управління Укртрансбезпеки в Харківській області № 0006308 від 20.08.2018р.) в сумі 12538,23 грн.
В матеріалах справи також наявні копії: свідоцтва ДП "Всеукраїнський державний науково- виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/3883 від 28.07.2017р.; інформація територіального сервісного центру № 6841 Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області Міністерства внутрішніх справи України № 31/22/1-1883 від 18.08.2018р., адресована першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури щодо зареєстрованих транспортних засобів за гр. ОСОБА_1 ; листа № 04-21/828 від 13.06.2018р. Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області "Про відкриття рахунків"; ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. у справі № 822/517/18; повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави № 32-122-18 від 12.12.2018р. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
14.03.2019р. господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу, відповідно до якої позов залишено без розгляду.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019р. апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.03.2019р. у справі №924/1194/18 задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що згідно із вимогами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встанов-люється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідала-ся або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Також, як зазначено у постанові, згідно ч.1 ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Водночас, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Крім того, як вказано у постанові, із матеріалів справи вбачається, що позов прокурором подано через 2 роки 4 місяця після установлення порушення законодавства 20.08.2016р. (акт №0006308 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів), що достатньо для самостійного звернення Укртрансбезпеки до суду. Внаслідок зволікання останнього зі зверненням до суду з позовом і несплатою боргу Відповідачем - Державний бюджет на день розгляду скарги так і не отримав заборгованої суми.
Управління Укртрансбезпеки у Харківській області надіслало Хмельницькій місцевій про-куратурі лист від 19.11.2018р. №6859/37-18, у якому підтверджує наявність повноважень для звернення з позовом до фізичних або юридичних осіб щодо стягнення грошових коштів з перевищенням нормативних вагових параметрів. При цьому, враховуючи стан фінансування Укртрансбезпеки з Державного бюджету України, останній повідомив про недостатність коштів для сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви і просив Прокуратуру розглянути можливість звернен-ня до суду за захистом інтересів держави в особі Укртрансбезпеки щодо стягнення коштів з ФОП Заїки В.М.(арк.справи 52-54).
Тому, на переконання колегії суддів, звернення прокурора з позовом до суду зумовлене об'єктивною причиною, а саме нездійсненням захисту інтересів держави уповноваженим органом.
Обставини дотримання прокурором встановленої ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, з'ясовано апеляційним судом, оскільки перед зверненням прокурор повідомив позивача листом від 12.12.2018р. №82-122-18 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що пред'явлення позову органом прокуратури в інтересах держави про стягнення 440 євро (що еквівалентно 1253823 грн. на день проведення розрахунку) відшкодування шкоди за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні є відповідним засобом захисту інтересів держави у суді, оскільки уповноваженим органом - Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області не здійснювався та не планується здійснюватись захист інтересів держави у спірних правовідносинах в межах строків позовної давності.
Судом відзначається, що згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як передбачено ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Частинами третьою - п'ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України. Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, їх будівництво, реконструкції та ремонту.
Прокурор зазначає, що несплата відповідачем вказаних коштів призводить до їх ненадходження до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність їх захисту прокурором.
Згідно із п.1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015р., державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 вказаного Положення передбачені основні завдання Укртрансбезпеки, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Як передбачено підпунктами 2,15,27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема: нарахування та вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
При цьому, судом зауважується, що виходячи з наведеного, Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Управління Укртрансбезпеки в Харківській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті. Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою, здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Однак, як стверджує прокурор та вбачається з матеріалів справи, факт своєчасного неподання до суду органом Державної служби України з безпеки на транспорті позову про стягнення з фізичної особи-підприємця Заїки В.М плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення таким органом габаритно-вагового контролю, свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень, у зв'язку з чим прокурор звертається з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у листі № 6856/37-18 від 19.11.2018р., адресованого керівнику Хмельницької місцевої прокуратури, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області зазначено, зокрема про те, зважаючи, що діяльність Укртрансбезпеки фінансується за рахунок Державного бюджету України, коштів, виділених для сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви, станом на теперішній час не вистачає. Тому, просять розглянути можливість представлення інтересів держави в особі Укртрансбезпеки у суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з ОСОБА_1 в сумі 125538,23 грн., що станом на 20.08.2016р. еквівалентно 440 євро.
Також, як повідомлено у листі відповідно до виписок по рахунках, які надано Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові, станом на 02.11.2018р. ОСОБА_1 в добровільному порядку не внесено вищезазначену плату за проїзд.
За таких обставин, враховуючи також зміст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019р. в даній справі, суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Вищевказаним спростовуються твердження відповідача про відсутність законних підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді в особі Укртрансбезпеки.
Крім того, згідно із п.3, п.п.15, 27 п.5, абз. 1 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015р. №592 "Про деякі питання забезпечення діяльності Держаної служби з безпеки на транспорті", ст.29 Закону України "Про дорожній рух", п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Уктрансбезпека здійснює функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Як передбачено ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001р., транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р.) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Як передбачено п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001р. рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. (далі Порядок №879).
Так, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку (п. 41 Порядку № 879).
Пунктами 17-18 Порядку № 879 визначено, що у разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п.п. 27, 28 Порядку № 879).
Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Згідно із пунктом 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів (за загальну масу), від 40 до 44 тон включно - за ставкою 0,1 Євро за кожен кілометр відстані, а для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень, від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було видано направлення на перевірку № 024365 від 15.08.2016р. для проведення комплексної, рейдової перевірки суб"єктів господарювання всіх форм власності, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт та інших нормативно-правових актів з 15.08.2016р. по 21.08.2016р.
В подальшому, відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2016р., складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено 20.08.2016р. о 12:25 перевірку місця, а саме Харківська область, а/д Київ-Харків-Довжанський 471 км на підставі направлення на перевірку 15.08.2016р. № 024365 транспортного засобу RENАULT 11GTA 1141, державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа марки TRAILOR SYY3CX, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час перевірки виявлено порушення: Т-ТН № 930 від 19.08.2016р. замовник - ТОВ "ХІМТЕК-ІМІТЕКС", вантажовідправник - вантажоодержувач ТОВ "ХІМТЕК-ІМІТЕКС" надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень (допустимі 11-11-73-7,3-7,3) без дозволу чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 20.08.2016р. складено акт № 0006308 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення подільного вантажу (сода кальцинована) маршрут - ст. Вадул-Сірет, Чернівецька область - с. Малинівка Харківська область, без дозволу на перевезення вантажу автомобільними дорогами України із перевищенням осьових навантажень.
Так, при нормативно допустимому навантаженні на строєну вісь у 22 тони, транспортний засіб фактично здійснив навантаження у 23,550 тонн. Пройдена відстань до ППГВК - 1100 км.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 440 євро.
Пізніше, посадовою особою Укртрансінспекції та оператором вагового комплексу складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2016р., в якій зазначено місце розташування габаритно-вагового контролю: 471 км а/д Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_2 ; транспортний засіб RENАULT 11GTA 1141, державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп марки TRAILOR SYY3CX, державний номерний знак НОМЕР_2 , повна маса транспортного засобу 38000 тонн.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, а саме: акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2016р., акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0006308 від 20.08.2016р., довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2016р. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.08.2016р., свідчать про порушення відповідачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у надані послуг з перевезення вантажу із перевищенням установлених вагових обмежень великовагового транспортного засобу без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автодорогами України.
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.
Однак, як вбачається із наявний матеріалів справи, відповідач у встановлений термін оплату не здійснив.
Ухилення відповідача від оплати за вчинене ним порушення, нарахованої Управлінням Укртрансбзпеки суми грошових коштів є порушенням п. 31-1 Порядку № 879 та інтересів держави щодо отримання визначених законодавством коштів - плати за проїзд, шляхом її зарахування до Державного бюджету України.
При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом, який йому належить.
Судом приймається до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.06.2018р. у справі № 820/1203/17, а саме, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Крім того, судом звертається увага на те, що згідно із п. 41 Порядку №879, бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Однак, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, фізична особа-підприємець Заїка В.М. вчинене порушення та розрахунок плати за проїзд від 20.08.2016р. не оскаржував.
З огляду на зазначене, вимога прокурора про стягнення з відповідача 12538,23 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, що еквівалентно відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ сумі 440 євро на користь Державного бюджету України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, судом відзначається, що відповідач вказує на пропуск строку позовної давності звернення до суду з огляду на порушення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України річного терміну стягнення адміністративно-господарського штрафу, як вважає відповідач.
Однак, судом зауважується, що таке посилання відповідача спростовується нормативним обґрунтуванням терміну "плата", що визначена Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007р.
Згідно пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Як передбачено пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за відповідною формулою.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту і визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством встановлені вимоги щодо нарахування та внесення плати за здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, і що така плата є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу, а не адміністративно-господарською санкцією.
При цьому, судом звертається увага на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №820/1203/17 , а саме: "За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування", і саме тому категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами, не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави), носять приватноправовий характер та мають вирішуватися в порядку господарського чи цивільного судочинства.
Згідно із вимогами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, як вбачається із відмітки на позові про подання позовної заяви до суду 20.12.2018р., тобто на підтвердження дотримання вказаних процесуальних строків, даний позов прокурором подано через 2 роки та 4 місяці після встановлення порушення законодавства (акт №0006308 про перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом Заїки В.М., складений Укртрансбезпекою 20.08.2016р.).
Крім того, судом зауважується, що до позовної зави в якості доказу долучено копію листа Управління Укртрасбезпеки у Харківській області Державної служби безпеки на транспорті № 61 від 05.01.2017р., адресованого Заїці В.М. про необхідність внесення плати на підставі акту №0006308 та підтвердження поштового відправлення даного повідомлення.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що строк позовної давності не пропущений та позов заявлений у строк, визначений законом.
Згідно із ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати згідно відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) 440 євро (що еквівалентно 12538,23 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку) шляхом зарахування їх на р/р 31212216020002; УК у м. Харкові, ідентифікаційний код 37999649, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998, призначення платежу: 22160100 - "Плата за проїзд".
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Заїки Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1762 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.12.2019р.
Головуючий суддя М.В. Смаровоз
Суддя В.В. Виноградова
Суддя А.М. Яроцький
Віддруков. 6 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2, 3 - позивачам (Державна служба України з безпеки на транспорті, 03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14; Управління Укртрансбезпеки в Харківській області, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, "Держпром", 6 під"їзд, 7 поверх); 4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Хотовицького, буд. 9/1, кв. 1); 5 - Хмельницькій місцевій прокуратурі (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63); 6 - прокуратурі Хмельницької області.