29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" грудня 2019 р. Справа № 924/1292/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фермерського господарства "Зелений Гай", Ізяславський район, с. Новостав
до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про:
1) визнання протиправним рішення РВ-6800541642019 від 31.10.2019р. винесеного державним кадастровим реєстратором Заїка П.Л. відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
2) зобов'язання вчинити дії, а саме: внести відомості (змін до них) до Державного земельного кадастру та відведення земельної ділянки у власність
Відповідно до правил господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру: про визнання протиправним рішення РВ-6800541642019 від 31.10.2019р. винесеного державним кадастровим реєстратором Заїка П.Л. відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зобов'язання вчинити дії, а саме: внести відомості (змін до них) до Державного земельного кадастру та відведення земельної ділянки у власність, і відповідно судовий збір за подання позовної заяви повинен становити 3842,00 грн. (1921,00 грн. + 1921,00 грн.).
В матеріалах позовної заяви міститься платіжне доручення №23 від 06.12.2019р. про сплату позивачем судового збору в меншому розмірі - 1921,00 грн.
Отже, позивачем, в порушення вимог статті 164 ГПК України, не додано документів про сплату судового збору у встановленому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частинами 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться в нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається позовної заяви додано копії документів, які не відповідають вищенаведеним вимогам, оскільки не містять ні слів "Згідно з оригіналом", ні назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Також позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, у позовній заяві не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи (п. 9 ст. 162 ГПК України).
За вимогами ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України, оскільки позивачем не підтверджено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів передбачено статтею 172 ГПК України. Так, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З врахуванням викладеного, при поданні позовної заяви позивачем має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв'язку та опис вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу, за підписом працівника об'єкта поштового зв'язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів.
Натомість, матеріали позовної заяви містять ще один примірник позовної заяви, однак докази надіслання відповідачу позовної заяви з додатками відсутні.
Судом звертається увага на те, що пунктом 2 частини 3 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, позивачем не зазначено інформації щодо ідентифікаційного коду відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачем не додано доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, не підтверджено те, що ним не подано іншого позову (позовів), не додано документів про сплату судового збору у встановленому розмірі, відсутні належним чином засвідчені документи додані до позовної заяви, не зазначено інформації щодо ідентифікаційного коду відповідача, а тому суд приходить до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулась із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Викладене вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 164, 172,174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Для усунення вказаних в даній ухвалі недоліків надати позивачу строк - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили 13.12.2019р. та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим.:
1 - в справу,
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 ),
3 - відповідачу (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1),
рек. з повід.