______ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД_____
12 грудня 2019 року м.Херсон
Єдиний унікальний номер справи 648/3226/19
Номер провадження 22-ц/819/1823/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя (суддя - доповідач) Базіль Л.В.,
суддів: Бугрика В.В.,
Семиженко Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, постановленої у складі судді Рибас А.В.
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві, оскільки 16 жовтня 2019 року на усунення недоліків зазначених в ухвалі суду про залишення позову без руху ним була направлена заява, в якій були надані вичерпні відповіді на питання порушені судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2019 року ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишено без руху та наданий строк для усунення визначених недоліків позовної заяви.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Більш того, позивачем не зазначено доказів на обгрунтування своїх вимог на час звернення до суду, крім того, до позовної заяви не долучено доказів порушення прав власника будинку та доказів щодо права власності (правовстановлюючих документів) даного будинку, а долучена довідка про склад сім'ї не підтверджує той факт, що позивач є власником будинку.
16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 діючи від імені ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій надав пояснення по вимогам ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2019 року та зазначив, що право власності позивача на житловий будинок може бути підтверджено випискою із погосподарської книги сільської ради. Вказує на те, що реєстрація відповідачів у належному позивачеві на праві власності будинку створює останній перешкоди в реалізації права на призначення та отримання субсидії.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач у визначений строк не усунув недоліки, визначені в ухвалі суду від 04 жовтня 2019 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві ОСОБА_1 діючи від імені ОСОБА_2 порушує питання про усунення перешкод позивачу у користуванні її майном, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В позовній заяві та в заяві на усунення недоліків від 16.10.2019 року позивач зазначає обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, та вказує докази, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свій позов.
До позовної заяви представник позивача, адвокат Харченко Д.М. долучив квитанцію про оплату судового збору, довідку №2251 від 14.12.2018 року; акт обстеження від 14.12.2018 року; довідку №4367 від 04.12.2017 року, витяг з паспорту позивача, ордер адвоката. Копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів до позовної заяви не долучено.
Отже, суд першої інстанції безпідставно залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 діючого від імені ОСОБА_2 з тих підстав, що позивачем не зазначено в позовній заяві обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Крім того, судом першої інстанції не враховані роз'яснення ВСУ викладені у п.7 абз.4 постанови Пленуму від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
За викладених обставин не можна визнати обгрунтованим висновок суду щодо залишення позову без руху з підстав того, що позивачем до позовної заяви не долучено доказів щодо права власності (правовстановлюючих документів) даного будинку.
Не можна погодитися із вимогами суду щодо зобов'язання позивача зазначити в позові докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, оскільки такі вимоги застосовуються у випадку наявності таких доказів, як то передбачено, п.8 ст.175 ЦПК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_1 діючого від імені ОСОБА_2 без руху з тих підстав, що ним не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до позову, відповідно до кількості відповідачів.
Не долучив позивач копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до позову, відповідно до кількості відповідачів і до заяви від 16.10.2019 року наданої на усунення недоліків позову.
Вимоги ч.1 ст.177 ЦПК України про те, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб є обов'язковими для поданого в цій справі позову, предметом якого є усунення перешкод в користуванні майном.
Тому, невиконання таких вимог є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання позовної заяви ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 неподаною та повернення її позивачу.
За вказаних обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 , діючого від імені ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Білозерського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року - без змін.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2019 року.
Головуючий Л.В. Базіль
Судді: В.В. Бугрик
Г.В. Семиженко