Номер провадження: 11-кп/813/1845/19
Номер справи місцевого суду: 522/8270/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_8 , в інтересах захисту ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 року, у кримінальному провадженні №12018161500002762, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2018 року, якою відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великоплоське, Великомихайлівського району, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 31.12.2019 року включно.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Майорське, Фрунзівського району, Одеської області, громадянина України, молдованина, з неповною середньою освітою, одружений, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 31.12.2019 року включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Велика Михайлівка, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, тимчасового не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 31.12.2019 року включно.
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається із матеріалів провадження, на стадії судового розгляду в Приморському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження №12018161500002762, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та в судовому засіданні 01.11.2019 року продовжено строк дії обраного обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто 31.12.2019 року включно.
Рішення суду мотивоване тим, що метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України під час досудового розслідування, а саме запобігання спробам переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, які ще не допитані у кримінальному проваджені.
Зміст вимог апеляційної скарги.
На дану ухвалу адвокат ОСОБА_8 в інтересах захисту обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 подав апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі в інтересах захисту обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду, змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби за місцем постійного проживання з забороною залишати житло у період часу з 20:00 годин по 07:00 годин наступного дня, звільнивши його з під варти у залі суду з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_9 вже закінчене та перебуває на стадії судового розгляду, у зв'язку з чим обвинувачений не може перешкоджати досудовому слідству та знищити або сховати будь - які докази по справі. По справі відсутні безпосередні свідки подій, а тому ОСОБА_9 не зможе впливати на них та перешкоджати судовому розгляду.
В апеляційних скаргах в інтересах захисту обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 навів доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги, поданої в інтересах захисту обвинуваченого ОСОБА_9 , просив скасувати ухвалу суду, змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби за місцем постійного проживання з забороною залишати житло у період часу з 20:00 годин по 07:00 годин наступного дня, звільнивши його з під варти у залі суду з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_8 в інтересах захисту обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити; думку прокурора та потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили оскаржувану ухвалу залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Рішенням №4-р/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_12 від 13.06.2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно положень п. 24 ч.1 ст.3 КПК України судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
Приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 , обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, а також оскаржувану ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того, відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 , вже пред'явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає наявність обґрунтованості обвирнувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 , у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 .
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років із конфіскацією майна та будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд погоджується з тим, що поведінка обвинуваченого на час вчинення інкримінованого органам досудового розслідування останньому правопорушення у складі групи осіб, із застосуванням до потерпілого заходів фізичного впливу, свідчить про існування ризику можливого впливу на потерпілого, в тому числі свідків у даному кримінальному провадженні.
З наданого апеляційному суду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_9 вбачається, що він є громадянином України, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні дітей, що свідчить на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків. Інших даних щодо особистого сімейного життя обвинуваченого, в тому числі які підтверджують міцність його соціальних зв'язків матеріали справи не містять.
Апеляційний суд не погоджується із доводами захисника щодо невмотивованості та необґрунтованості ризиків, оскільки районним судом зазначені обставини, які на думку районного суду свідчать про існування встановлених вище ризиків, які передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, прокурором доведена незмінність у кримінальному провадженні заявлених раніше у клопотанні ризиків, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає необґрунтованими. Інших доводів на спростування вищенаведеного апеляційному суду не надано.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , заперечуючи проти апеляційних скарг зазначив, що фактично дії обвинувачених та застосування останніми насилля відносно
нього, в тому числі шляхом удушення, свідчили про направленість дій останніх на позбавлення його життя, а тому він наполягає на утриманні останніх під вартою.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 .
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 є громадянином України, не одружений, офіційно не працевлаштований, дітей на утримані не має, що свідчить на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме в двох епізодів тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.
Вказані обставини свідчать про існування ризику можливості вчинення обвинуваченим дій, направлених на переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому тяжкі злочини.
Крім того, апеляційний суд вважає, що поведінка обвинуваченого на час вчинення інкримінованих органам досудового розслідування останньому правопорушень, вт ому числі у складі групи осіб, із застосуванням до потерпілого заходів фізичного впливу, свідчить про існування ризику можливого впливу на потерпілого, в тому числі свідків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурором доведена незмінність у кримінальному провадженні заявлених у клопотанні ризиків, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає необґрунтованими. Інших доводів апеляційному суду не представлено.
При цьому апеляційний суд вважає, що посилання обвинуваченого на наявність в останнього місця проживання, з урахуванням наведених вище ризиків не можна визнати таким, що вказує на можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_8 .
З наданого апеляційному суду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , вбачається, що він є громадянином України, не одружений, офіційно не працевлаштований, зі слів має на утриманні сімох дітей, однак будь яких підтверджуючих зазначену обставину документів апеляційному суду не надані. Встановлені апеляційним судом обставини, вказують на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків. Інших даних щодо особистого сімейного життя обвинуваченого, в тому числі які підтверджують міцність його соціальних зв'язків матеріали справи не містять та стороною захисту не підтверджено.
ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні двох епізодів тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років із конфіскацією мана та будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Поведінка обвинуваченого ОСОБА_11 , на час вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування правопорушень у складі групи осіб, із застосуванням до потерпілих заходів фізичного впливу та надана інформація потерпілим ОСОБА_7 , щодо здійснення погрози з боку батьків обвинуваченого, свідчить про існування ризику впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Апеляційний суд не погоджується із доводами захисника щодо невмотивованості та необґрунтованості ризиків, оскільки районним судом зазначені обставини, які на думку районного суду свідчать про існування встановлених вище ризиків, які передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, прокурором доведена незмінність у кримінальному провадженні заявлених раніше у клопотанні ризиків, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає необґрунтованими. Інших доводів на спростування вищенаведеного апеляційному суду не надано.
Висновки апеляційного суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок суду, що необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу обвинувачених, та висунуте останнім обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів, дають підстави вважати, що на даний час існують зазначені районним судом ризики, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою. Застосування до обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки такий запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які могли би бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_8 , в інтересах захисту ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №12018161500002762, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2018 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, строком до 31.12.2019 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4