Справа № 442/2933/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/811/2071/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 12
02 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Крайник Н.П.
суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П.
при секретарі Цап П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за участю третіх осіб - Дрогобицької міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради, відділу архітектури та містобудування «Дрогобицької міської ради про знесення самовільного будівництва та перепланування,-
14.05.2014 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в якому просила зобов'язати останніх знести самовільно вчинені ними перебудови в гуртожитку АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкоди у користуванні кімнатами кухні, ванної, туалету, кімнатою відпочинку.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що вона проживає у кімнаті АДРЕСА_2 . Даний гуртожиток належав ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів". Відповідно до рішення Дрогобицької міської ради №924 від 31.01.20013 року "Про прийняття в комунальну власність міста відомчого житлового фонду гуртожитку по АДРЕСА_1 , даний гуртожиток був прийнятий на баланс КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради. У зазначеному гуртожитку вона та всі її сусіди у спільному користуванні мали приміщення кухні, коридору, душові кімнати, туалети, кімнати відпочинку, кімнати, в яких розташовані умивальники, горище та підвальні приміщення. Після передачі гуртожитку на баланс міської ради її сусіди - відповідачі у справі, почали, без погодження із відповідним органами та її згоди, влаштовувати переобладнання своїх кімнат та приміщень загального користування таким чином, що у своє користування вони забрали всі допоміжні приміщення, а її залишили лише із однією кімнатою без приміщення кухні, ванної та туалету. На її неодноразові заперечння і прохання не чинити так з нею, відповідачі не реагують. На даний час вона позбавлена можливості користуватися приміщенням загального користування (кухнею, ванною, туалетом та іншими приміщеннями). Відповідачі вже приєднали ці приміщення до своїх квартир і звичайно будуть узаконювати свої самовільні переобладнання та перебудови, отримуючи повноцінні квартири, а її право на повноцінне житло є порушеним.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 , ОСОБА_5 знести самовільно вчинені перебудови в гуртожитку АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди у користуванні кімнатами кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати в розмірі 2423.60 грн. та 14751.20 грн., а всього 14994.80 грн.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_7 .
Вважає рішення суду незаконним. Зазначає, що судом не було з'ясовано, які саме перебудови в гуртожитку здійснено нею і яким чином вона порушує право позивача на користування місцями загального користування. Переобладнання місць загального користування та приєднання їх до кімнат для утворення повноцінних квартир в гуртожитку проводяться усіма мешканцями гуртожитку. Суд не зазначив, які саме приміщення вона повинна привести до попереднього стану та яким чином підлягає виконанню оскаржуване рішення. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_8 скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні змісту скарги, крім того пояснив, що позивачка, як і всі інші мешканці будинку, також поводила переобладнання в гуртожитку шляхом приєднання місць загального користування до своєї кімнати, однак замовчує ці обставини. Місця загального користування, які приєднано до квартир відповідачів ніколи позивачем ОСОБА_2 не використовувалися, оскільки безпосередньо не примикають до її кімнати. На даний час, багато мешканців гуртожитку, які проводили переобладнання місць загального користування, вже приватизували свої квартири. Просив скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 проти скарги заперечив, зазначив, що позивачка, як мешканка гуртожитку, має право на користування усіма приміщеннями загального користування в такому. Просив у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст. ст. 128, 129 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, організації чи органу кооперативної чи іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Згідно ст. 100 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадиться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Пунктами 1.4.1,1.4.2,1.4.3,1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства.
Наймач, який допустив переобладнання чи перепланування жилого приміщення або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Встановлено, що рішенням Дрогобицької міської ради №924 від 31.01.20013 року "Про прийняття в комунальну власність міста відомчого житлового фонду гуртожитку на АДРЕСА_3 гуртожиток на АДРЕСА_3 прийнятий в комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича з балансу ПАТ "ДЗАК" на баланс КП ЖЕО, як єдиний майновий комплекс, з прибудинковою територією загальною площею 4585,5 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №136 від 17.07.2013 року "Про затвердження акту приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність" затверджено акт приймання передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивачці ОСОБА_2 належить кімната АДРЕСА_2 , відповідачці ОСОБА_3 - кімнати №66-67, відповідачці ОСОБА_5 - кімнати №70-71.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи поверхових планів будівлі гуртожитку на АДРЕСА_3 , в спірному гуртожитку відбувається масове переобладнання місць загального користування гуртожитку, у зв'язку з чим мешканцями гуртожитку та попереднім балансоутримувачем будинку до передачі його на баланс міської ради було виготовлено технічні паспорти, як на новоутворені без відповідних дозволів квартири, так і технічну документацію на кожний поверх гуртожитку з врахуванням наявних змін.
Відповідно до висновку експерта № 20/21 від 26.03.2018 року, сторони спору - і позивач, і відповідачі користуються приміщеннями гуртожитку, що значно перевищують площу виділених їм в гуртожитку кімнат, та таке збільшення має місце у зв'язку з приєднанням місць загального користування гуртожитку.
Зокрема, згідно висновку експерта, позивач ОСОБА_2 після переобладнання користується в житлових приміщеннях № 315 житловою кімнатою під літ «2» (кімната №73) та вбудованою шафою на третьому поверсі під літ «5» площею 4,7 кв.м. Приміщеннями коридору літ.»1» площею 2,6 кв.м та вбиральні літ. «4»-пл.2,2 - позивач ОСОБА_2 користується спільно з мешканцем житлової кімнати «3» (кімната 72) Татарським Р.
Площа приміщень, якими користується ОСОБА_2 становить 25,1 кв.м. Для повноцінної ізольованої квартири позивачу ОСОБА_2 необхідно влаштувати допоміжні приміщення, такі як кухню, коридор та спільний санвузол. Влаштувати окремі допоміжні приміщення позивачу ОСОБА_2 не надається можливим, так як приміщення, якими користується ОСОБА_2 знаходиться на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку, де розташовані житлові приміщення мешканців будинку, а влаштувати прибудову не надається можливим.
Відповідач ОСОБА_3 користується ізольованим житловим приміщенням-квартирою АДРЕСА_4 (кімнати АДРЕСА_5 ) загальною площею 41,0 кв.м. яке складається з житлових та допоміжних приміщень.
15.03.2017 року комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради відповідачу ОСОБА_3 та членам її сім'ї - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 видано свідоцтво про право власності на житлове приміщення № НОМЕР_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_5 користується ізольованим жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_6 (кімнати АДРЕСА_7 ) загальною площею 44,2 кв.м, яке складається з житлових та допоміжних приміщень.
Надати можливі варіанти рівномірного розподілу між мешканцями гуртожитку площі житлових та допоміжних приміщень будинку не надається можливим.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , районний суд виходив з того, що право позивача на користування місцями загального користування є порушеним, з чим колегія суддів погоджується, однак суд не зазначив, які саме переобладнання та яких саме конструктивних елементів приміщення кухні, ванної, туалету, кімнати відпочинку та на якому поверсі зобов'язано демонтувати кожного з відповідачів для їх приведення до попереднього стану. Висновки експертизи також не дають відповіді на ці запитання, що позбавляє суд апеляційної можливості усунути ці недоліки. Крім того, частина приміщень, на які претендує позивач, та які підлягають приведенню до попереднього стану, перебувають у власності відповідача ОСОБА_3 та членів її сім'ї, які не залучені до участі у справі.
Тому, враховуючи, що позивач не оспорює право власності ОСОБА_3 та членів її сім'ї на квартиру АДРЕСА_8 , до якої частково увійшли приміщення загального користування, на які претендує позивач, такі її позовні вимоги про приведення цих приміщень до попереднього стану, не підлягають до задоволення.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що позивачка також самовільно приєднала до своєї кімнати частину місць загального користування гуртожитку, та користується такими спільно з мешканцем житлової кімнати № 72 Татарським Р.
З наведених мотивів рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2018 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за участю третіх осіб - Дрогобицької міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради, відділу архітектури та містобудування «Дрогобицької міської ради про знесення самовільного будівництва та перепланування - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12.12.2019 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Шеремета Н. О.
Цяцяк Р. П.