Справа № 461/1/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1052/19 Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 серпня 2019 року,
вироком Галицького районного суду м. Львова від 22 серпня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 2 лютого 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років шість місяців позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання - 27 грудня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 6 травня 2018 року, о 05:30 год., перебуваючи у приміщенні «Національної лотереї», що на вулиці Князя Романа, 18 у м. Львові, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з-за касової зони вказаного закладу належний ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Prestigio», модель «Muze B3», вартістю 1889 гривень, у силіконовому чохлі, вартістю 120 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, та мобільного оператора «Лайфселл», вартістю 30 гривень, а також планшет марки «Sigma», моделі «X-Style Tab F81», вартістю 4068 гривень, у чохлі, вартістю 150 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6317 гривень.
Не погоджуючись з вироком Галицького районного суду м. Львова від 22 серпня 2019 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про винуватість ОСОБА_6 . Вважає, що наявних у справі доказів (диск із відеозаписом камер спостереження від 06.05.2018 року та показання потерпілого ОСОБА_9 ) недостатньо для постановлення обвинувального вироку, адже з першого неможливо з урахуванням заперечень підзахисного дійти висновку про те, що зображена на ньому особа дійсно ОСОБА_6 , а потерпілий не був очевидцем крадіжки, хоч відчував на дотик наявність в обвинуваченого твердих речей схожих на викрадене у нього майно, однак не міг ствердити це категорично, а лише здогадуючись про це.
Заслухавши пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок суду підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку:
показаннями потерпілого ОСОБА_9 , даними ним у судовому засіданні суду першої інстанції, про те, що 6 травня 2018 року, о 05:30 год., перебував у приміщенні «Національної лотереї», що на вулиці Князя Романа, 18 у м. Львові, де проходив стажування на роботу охоронця. Окрім нього та адміністратора в залі перебував ОСОБА_6 , який грав на автоматах, а інших людей в закладі не було. Свої речі (мобільний телефон марки «Prestigio», модель «Muze B3», вартістю 1889 гривень, у силіконовому чохлі, вартістю 120 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, та мобільного оператора «Лайфселл», вартістю 30 гривень, а також планшет марки «Sigma», моделі «X-Style Tab F81», вартістю 4068 гривень, у чохлі вартістю 150 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень) він поклав в касову зону і вийшов на хвилину з залу. Коли повернувся, то в приміщенні вже не було ОСОБА_6 , а з-під полиці зони адміністратора пропали його речі. Він відразу вибіг на вулицю і побачив, як на вул. Кн.Романа обвинувачений йде швидкою ходою. Він наздогнав ОСОБА_6 , просив віддати телефон і планшет, який він викрав в приміщенні «Національної лотереї», однак, останній нічого не відповівши, розвернувся і пришвидшивши ходу втік. Він також ствердив, що, коли наздогнав ОСОБА_6 і торкнувся його, то відчув, що в нього під футболкою є щось тверде, по розмірах схоже на планшет;
даними відеозапису події з відділення «Національної лотереї», що на вул. Кн.Романа, 18 у м. Львові за 6.05.2018 рік, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , знаходячись у вказаному приміщенні, підходить до стійки адміністратора, із полиці викрадає планшет, який ховає під футболку, і виходить на вулицю, інших осіб в приміщенні немає.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 про безпідставність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не заслуговують на увагу.
Заперечення вини обвинуваченим в судовому засіданні суду першої, а також і суду апеляційної інстанції, в сукупності з іншими зібраними у справі доказами суд першої інстанції належно оцінив ґрунтуючись на повному та всебічному розгляді всіх обставин провадження і правильно визнав його показання такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку показання потерпілого ОСОБА_9 , дані відеозапису події, які також підтверджуються й іншими доказами.
Як безспірно встановлено судом, ОСОБА_6 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна - мобільного телефону марки «Prestigio», модель «Muze B3», вартістю 1889 гривень, у силіконовому чохлі, вартістю 120 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, та мобільного оператора «Лайфселл», вартістю 30 гривень, а також планшет марки «Sigma», моделі «X-Style Tab F81», вартістю 4068 гривень, у чохлі, вартістю 150 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, у приміщенні «Національна лотерея», що на вул. Князя Романа, 18 у м. Львові.
При перевірці справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий ОСОБА_9 міг обмовити обвинуваченого.
Доводи сторони захисту про непричетність обвинуваченого ОСОБА_6 до вчинення даного кримінального правопорушення є безпідставними. Також колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд дав неправильну оцінку здобутим доказам, а інші докази не дослідив взагалі, що в основу вироку покладено припущення, не відповідають дійсності. Суд дослідив всі представлені докази, а в основу обвинувального вироку покладено лише ті докази, які безпосередньо досліджувалися судом в ході розгляду провадження.
Свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд зробив на підставі доказів, які він безпосередньо дослідив за участю обвинуваченого і його захисника, та належно оцінив їх із дотриманням положень ст. 94 КК України. Докладні мотиви прийнятого рішення відповідно до вимог ч.3 ст. 374 КПК України суд навів у вироку.
З огляду на викладене апеляційні доводи сторони захисту про невідповідність вироку суду першої інстанції про визнання ОСОБА_6 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, вимогам закону та висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що заперечення обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд першої інстанції вірно розцінив, як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Щодо покарання, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, у межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за скоєне. Зокрема, як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченому районний суд взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину (відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості) та дані про його особу; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд правильно дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 покарання, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі та своє рішення мотивував у вироку.
Підстав вважати, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого немає.
Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обгрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4