Справа № 461/3548/17 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/1475/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:44
12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої - судді Шандри М.М.
суддів -Левика Я.А., Струс Л.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року, постановлене в складі головуючого судді Юрків О.Р. у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування вимог покликався на те, що13.05.2016 його син керував належним йому на праві власності транспортним засобом марки NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Винниченка 3, в м. Львові. Близько 8 год. 15 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме відбулося зіткнення автомобіля NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та Mazda ОСОБА_4 -5, д.н.з. ВС НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Винуватцем даного ДТП був водій транспортного засобу Mazda CX-5, оскільки саме він здійснив зіткнення з транспортним засобом NissanTeana, шляхом в'їзду в задню частину автомобіля.
Відновлення власного автомобіля позивач здійснював власними силами. Просив стягнути 20000,00 грн страхового відшкодування. Штрафні санкції за період з 14.12.2016 : 3% річних у сумі 233 грн, пеню у розмірі 2155,63 грн, інфляційні втрати у сумі 976,91 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 20 000 грн., пеню в розмірі 2155,63 грн.; 3% річних в розмірі 233 грн.; втрати від інфляції в розмірі 976,91 грн.
Стягнуто з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 4004,00 грн.
Стягнуто з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Рішення суду оскаржив голова правління ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - О.В.Волков.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог покликається на те, що суд не врахував того факту, що надані водієм автомобіля NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та водієм автомобіляMazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , Ковальською ОСОБА_5 . скаржнику письмові пояснення в повній мірі не знаходять свого підтвердження у висновках проведеного експертного дослідження обставин та механізму пригоди за участі вказаних автомобілів, з чого вбачається надання скаржнику неправдивих відомостей щодо факту та обставин настання випадку, що має ознаки страхового, зокрема в частині завданих (отриманих) автомобілем NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 механічних пошкоджень.
Вважає, що висновок №3 від 12.01.2017 є належним доказом по справі, в якому міститься докладний опис проведених досліджень, зроблені у результаті них висновки та надані обґрунтовані відповіді експертом, який має відповідну освіту, експертну спеціальність 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТ» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» і стаж роботи з 1991 року.
18.01.2017 скаржником у строки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування потерпілій особі, про що було підготовлено та затверджено акт про відмову №В-003-20/17-56.
Зазначає, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували висновок експертного дослідження обставин та механізму пригоди за участі вказаних вище автомобілів. Експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МУЮ не спростовано висновків, викладених у Висновку №3 від 12.01.2017.
На підставі викладеного, суд першої інстанції не з'ясував фактичних обставин справи та не надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про обґрунтованість та законність пред'явлених вимог.
Просить скасувати рішення Галицького районного суду м.Львова від 15 лютого 2019 року та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування в повному обсязі. Стягнути сплачений судовий збір.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2019 року це 192 100 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 грн. (1921 грн. Х 100 = 192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Львівського апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги.
Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій , розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам рішення суду відповідає.
Судом встановлено, що 13.09.2016 ОСОБА_6 керував транспортним засобом марки NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_1 на праві власності, рухаючись по вул. Винниченка 3, в АДРЕСА_1 . Близько 8 год. 15 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода. А саме відбулося зіткнення автомобіля NissanTeana, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 та Mazda ОСОБА_4 -5, д.н.з. ВС НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Після ДТП водії даних транспортних засобів склали Євро протокол, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Згідно даного проколу вбачається, що водій автомобіля NissanTeana є потерпілим, а водій транспортного засобу Mazda CX-5 є винним.
В додатку до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_2 вказала, що вона керуючи автомобілем Mazda CX-5д.н.з. НОМЕР_3 рухалася в м. Львові по вул. Винниченка, 3 та відповідно недотрималась безпечної дистанції до автомобіля NissanTeana д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду, вдарила його в задню частину. Таким чином, ОСОБА_2 визнала свою вину в ДТП.
Після даного ДТП у встановлений законом термін усі учасники ДТП звернулися у страхову компанію, де були написані відповідні заяви про відшкодування шкоди завданої ДТП (виплату страхового відшкодування), та відповідно було надані усі необхідні для такого відшкодування документи.
18 січня 2017 року відповідач надіслав позивачу лист, в якому відзначив, що ними для встановлення дійсних обставин ДТП було залучено ТОВ «Українська експертна Компанія» для проведення дослідження механізму настання пригоди. Згідно висновку спеціаліста, ТОВ «Українська експертна Компанія», пошкодження наявні в автомобілів, не могли настати внаслідок настання вищезгаданої пригоди. З тих підстав відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Згідно висновку експерта ТОВ «Українська експертна компанія» №3 від 12.01.2017 /а.с.46-48/, «комплекс пошкоджень автомобілів NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 та Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_3 в дорожній обстановці, зафіксованій в представлених на дослідження матеріалах та за обставин, викладених у поясненнях водія ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не міг утворитись в результаті заявленого механізму пригоди, тобто пояснення водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_2 стосовно механізму пригоди, технічно не спроможні».
Не погодившись з висновком експерта ТОВ «Українська експертна компанія», представником позивача було подано клопотання про призначення авто-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 24.04.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, призначено судову експертизу /а.с.105-106/.
Експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Савчуком Ю.П. було проведено експертизу та надано висновок№3031 від 21.11.2018 /а.с.111 - 116/, згідно якого по 3 наданих на дослідження фотознімків на автомобілі марки NissanТеаnа реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 проглядаються пошкодження задньої частини, які детально описані в дослідницькій частині.
З фотознімків із зображенням автомобіля марки Mazda СХ5 реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 на а.с. 89 жодних пошкоджень або слідів на автомобілі не проглядається.
По даних, які є в матеріалах цивільної справи встановити чи мав місце факт контактної взаємодії між передньою частиною автомобіля марки Mazda СХ5 та задньою частиною автомобіля марки NissanТеаnа не видається можливим.
В зв'язку з тим, що даною транспортно-трасологічною експертизою не видалось можливим встановити чи мав місце факт контактної взаємодії між автомобілем марки Mazda СХ5 реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та автомобілем марки NissanТеаnа реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 дати оцінку показам водіїв транспортних засобів відносно обставин дорожньо-транспортної події не видається можливим.
Допитані судом першої інстанції свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, зокрема: свідок ОСОБА_6 надав покази про те, що він керував автомобілем NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 , коли трапилось ДТП, підтвердив, що 13.05.2016, рухаючись вулицею Винниченка в м. Львові, в задню частину автомобіля NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 в'їхав автомобіль Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 , та що остання визнала що ДТП трапилося з її вини.
Свідок ОСОБА_7 була пасажиром в автомобілі NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 , в момент зіткнення, підтвердила, що саме автомобіль Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 , в'їхав в автомобіль NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 , чим спричинив пошкодження автомобілів.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із підставності позовних вимог та дійшов висновку про стягнення матеріальної шкоди з врахуванням позовних вимог, сума завданої матеріальної шкоди складається з наступного: 20 000 грн страхового відшкодування, штрафні санкції за період з 14.12.2016 (останній день для проведення виплати): 3% річних у сумі 233 грн, пеня у розмірі 2155,63 грн, інфляційні втрати у сумі 976,91 грн. Крім цього, суд вирішив про повернення понесених позивачем витрат, пов'язаних із проведенням експертного дослідження визначення вартості матеріальних збитків у розмірі 4004 гривень та судові витрати у розмірі 640,00 гривень.
З правильністю та обґрунтованістю висновків суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки такі відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Заявляючи вимоги про відшкодування шкоди, ОСОБА_1 посилався на на те, що відновлення автомобіля здійснював власними силами. Вартість ремонту йому обійшлась в 20 000 грн. При цьому, для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту по даній справі просив призначити судову експертизу. Висновком судового експерта Вербова В.В. № 260 від 03.10.2016 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 на момент дослідження становить 32 191, 00 грн. Вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження під час ДТП 13.09.2016 на момент дослідження становить 20 285,02 грн.
Відповідно до акту огляду транспортного засобу №260, що є додатком до вказаного звіту, зафіксовано пошкодження автомобіля, пов'язані з ДТП.
ПАТ «СК «Євроінс Україна» при відмові у виплаті страхового відшкодування посилалося на висновок № 3 експертного дослідження обставин та механізму пригоди за участі автомобілів NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 та Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 12 січня 2017 року. Згідно даного висновку весь комплекс пошкоджень автомобілів NISSAN TEANA д.н.з. НОМЕР_1 та Mazda CX-5 д.н.з. НОМЕР_3 в дорожній обстановці, зафіксований в представлених на дослідження матеріалах та за обставин, викладених в поясненнях водія ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не міг утворитись в результаті заявленого механізмом пригоди, тобто пояснення водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_2 стосовно механізму пригоди, технічно не спроможні.
Водночас експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Савчуком Ю.П. було проведено експертизу та надано висновок № 3031 від 21.11.2018 /а.с.111 - 116/, згідно якого по 3 наданих на дослідження фотознімків на автомобілі марки NissanТеаnа реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 проглядаються пошкодження задньої частини, які детально описані в дослідницькій частині.
Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи не видалось можливим встановити чи мав місце факт контактної взаємодії між автомобілем марки Mazda СХ5 реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та автомобілем марки NissanТеаnа, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , дати оцінку показам водіїв транспортних засобів відносно обставин дорожньо-транспортної події не видається можливим.
ПАТ «СК «Євроінс Україна» не надано належних та достатніх доказів на спростування вказаного звіту, не забезпечено проведення іншого автотоварознавчого дослідження.
З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач як страховик, повинен нести відповідальність за збитки, завдані страхувальником в результаті експлуатації застрахованого ним транспортного засобу.
Доводи апелянта про те, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували висновок експертного дослідження обставин та механізму пригоди за участі вказаних вище автомобілів колегія суддів вважає такими, що на правильність висновків суду не впливає.
З урахуванням викладеного, розмір відшкодування має бути визначений на підставі звіту № 260 від 03.10.2016, однак враховуючи те, що позивач просив про відшкодування шкоди в розмірі 20 000 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в означеній частині.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Також, страховик несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 992 ЦК України передбачено, якщо у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Суд першої інстанції правильно врахував роз'яснення, що містяться у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
За встановлених обставин, досліджених у справі доказів, суд першої інстанції, з урахуванням вказаних вище норм закону, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Перевіривши правильність розрахунків, наведених стороною позивача, суд обґрунтовано задовольнив позов в частині 3% річних у сумі 233 грн., пені у розмірі 2155,63 грн., інфляційних втрат у сумі 976,91 грн. На спростування вказаних сум, відповідач не надав жодного доказу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судом правильно вирішено питання щодо судових витрат.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 12.12.2019
Головуючий
Судді