Справа № 461/4869/18 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/207/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 60
10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 07 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_3 03.07.2018 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити додатковий строк для подання до Першої Львівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликався на те, що він за правом представлення має право на спадкування частини майна після смерті бабці ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що йому стало відомо про смерть бабці в межах строку визначеного законом для прийняття спадщини. Однак, він не зміг вчасно у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки з 2001 року постійно перебував за межами України, де проживав та працював в різних регіонах країни.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 07 грудня 2018 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк 3 (три) місяці для подання до Першої Львівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 704 грн 80 копійок.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що висновок районного суду про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є необґрунтованим та суперечить змісту ст. 1272 ЦК України. Вказує, що у позивача ОСОБА_3 не було жодних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Вважає, що факт перебування позивача за кордоном не може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, з підстав, викладених у відзиві на скаргу (а.с.209-216 т.1).
Представник Першої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судове рішення таким вимогам не повністю відповідає.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 січня 2017 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке належало спадкодавцю, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Спадкодавець заповіту на випадок своєї смерті не залишила.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22 вересня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області /а.с. 7 т.1/.
ОСОБА_6 був сином ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 104/2017 щодо майна померлої ОСОБА_5 , справу було відкрито за заявою від 11 квітня 2017 року спадкоємиці ОСОБА_1 , яка є дочкою померлої.
ОСОБА_3 було подано заяву про прийняття спадщини 25.04.2018, яка надійшла в Першу Львівську державну нотаріальну контору 10.05.2018 та листом №783/02-14 від 15.05.2018 року позивачу повідомлено, що він пропустив строк, встановлений для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України /а.с. 98 т.1/.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки на час відкриття спадщини перебував за межами України, тому згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України вимоги ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню.
Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , батько позивача ОСОБА_6 помер, відтак його син ОСОБА_3 набув право на спадкування за правом представлення.
Звертаючись з позовними вимогами, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 вказував на те, що постійно проживає в Італії, зазначив також, що у червні 2017 року він намагався подати заяву про прийняття спадщини до Генерального Консульства України у м. Мілані. Однак, йому пояснили, що в заяві про прийняття спадщини обов'язково необхідно вказати адресу місця проживання спадкодавця, яка була йому не відома.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши фактичні обставини.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду Укараїни від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними,істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про те, що перебування позивача за межами України у зв'язку з виконанням обов'язків за трудовим контрактом унеможливило його звернення з заявою про прийняття спадщини у строк, визначений законом, що є поважними причинами пропуску строку про прийняття спадщини, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Покликання позивача на те, що у червні 2017 року він намагався подати заяву про прийняття спадщини до Генерального Консульства України у м. Мілані є голослівними та нічим не підтверджені.
Виконання обов'язків за трудовим контрактом не є обставинами, що створювали для позивача непереборні, істотні труднощі для прийняття спадщини. Такі не перешкоджали останньому подати протягом шести місяців заяву про прийняття спадщини, оскільки як убачається з наданих позивачем документів, він працював 16 годин на тиждень, що спростовує його твердження про неможливість вирішувати питання, пов'язані з вчиненням дій для реалізації свого права на спадкування, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц зроблено висновок, що «шестимісячний строк подання позивачами заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив ІНФОРМАЦІЯ_4 , а позов до суду вони пред'явили 15 лютого 2017 року, тобто пропущений ними строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності».
Колегія суддів відхиляє аргумент позивача про необхідність застосування висновків зроблених у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, оскільки вони були зроблені за інших фактичних обставин, а саме при незначному пропуску строку на прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання до Першої львівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до ухвалення незаконного рішення, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 07 грудня 2018 року скасувати та постановити нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 12.12.2019
Головуючий
Судді