Справа № 308/3294/15-ц
Іменем України
09 грудня 2019 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
судді-доповідача : Готри Т.Ю.,
суддів : Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.,
з участю секретаря судових засідань : Кучінки Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2018 року, ухвалене суддею Данко В.Й.,
У березні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (08.07.2009 змінено найменування на ПАТ «Універсал Банк») (кредитор), було укладено кредитний договір №06/1897К-07, відповідно до якого банк надав, а позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 25 000 доларів США під 13,45% річних з кінцевим терміном повернення до 11 жовтня 2027 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.10.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №06/1898П-07, відповідно до якого (п.4) відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 3 березня 2015 року у неї виникла заборгованість в сумі 27 336,07 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 580,75 доларів США, суми дострокового стягнення 21 906,01 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 4 768,67 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 80,64 доларів США, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 27 336,07 доларів США та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн.
У поданій суду заяві від 8 вересня 2015 року позивач ПАТ «Універсал Банк» збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 203,34 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 848,15 доларів США, суми дострокового стягнення 21 638,61 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 6 547,71 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 168,87 доларів США, яка утворилась станом на 03.09.2015.
У березні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з аналогічним позовом до ОСОБА_4 , та з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2015 року цивільну справу №308/3294/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, цивільну справу №308/3323/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та цивільну справу №308/3322/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - об'єднано в одне провадження, та присвоєно об'єднаній справі №308/3294/15-ц (т.3 а.с.180).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2018 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 874 доларів США та по 3 654,00 грн з кожного судових витрат по сплаті позивачем судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ПАТ «Універсал Банк» відмовити. Вказують на те, що порука ОСОБА_2 є припиненою на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди на це поручителя, а саме встановлення нової схеми погашення кредиту - ануїтетний графік погашення кредиту, та неодноразового збільшення відсоткової ставки за кредитом, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
А позичальник ОСОБА_1 у скарзі вказує на те, що вона не отримувала грошових коштів у валюті долари США, оскільки банк не відкривав на її ім'я валютний рахунок та не переводив на нього долари США, а тому у неї відсутній обов'язок по сплаті відсотків у доларах США. Окрім цього, позивач не довів належними і допустимими доказами правильність нарахування заборгованості по відсотках за користування кредитом. Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, Банк застосував взагалі не погоджені з нею відсотки за користування кредитом, що призвело до того, що експерт не зміг встановити, який саме розмір відсотків за користування кредитом був нарахований позивачем при розрахунку боргу та підтвердити правильність здійсненого розрахунку. Вважає, що позов не підлягав задоволенню і у зв'язку з пропуском строку позовної давності, яка застосовується до кожного чергового платежу, встановленого графіком виконання зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з неодноразовою зміною умов кредитного договору, шляхом укладення додаткових угод, встановити строки чергових платежів та їх суму, вважає неможливо. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, на її думку, є неправильний, у зв'язку з чим неможливо встановити чи є будь-яка заборгованість за кредитним договором.
ПАТ «Універсал Банк» в апеляційній скарзі просив змінити рішення суду першої інстанції, та задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом з відповідачів, стягнувши з них на користь банку всю кредитну заборгованість.
У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Універсал Банк» Матьковський Р.Е. апеляційну скаргу підтримав. Апеляційну скаргу відповідачів не визнав.
Представник відповідачів - адвокат Сковородько І.Ф. апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала. Апеляційну скаргу позивача не визнала.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що жодна із сторін не довела в повному обсязі обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а тому дійшов висновку, що з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за порушення взятих на себе зобов'язань в розмірі 9 874 доларів США, що становить різницю між заявленою позивачем вимогою (29 203,34 доларів США) та сплаченою ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором (19 329,34 доларів США).
Проте колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки такого суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права з огляду на наступне.
Судом установлено, що 12 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (08.07.2009 змінено найменування на ПАТ «Універсал Банк») (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник), було укладено кредитний договір №06/1897К-07, відповідно до якого банк надав, а позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 25 000 доларів США під 13,45% річних з кінцевим терміном повернення до 11 жовтня 2027 року.
Відповідно до меморіального валютного ордеру №100_267 від 12.10.2007 року позичальник ОСОБА_1 отримала 25 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті становило 126 250,00 грн.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.10.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №06/1898П-07, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007. Поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору. Відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежно виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункти 1- 4 договору поруки).
9 жовтня 2009 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 (позичальником) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору
№06/1897К-07 від 12.10.2007, відповідно до якої сторони домовилися встановити нову схему погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом наданим згідно кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007, а саме встановили ануїтетний графік погашення кредиту з 10 лютого 2009 року.
Додатковими угодами б/н від 10 вересня 2010 року та від 8 жовтня 2010 до указаного кредитного договору були внесені зміни щодо відсоткової ставки.
8 жовтня 2010 року між ПАТ «Універсал Банк» та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були укладені договори поруки б/н, в яких поручителі засвідчили, що їм добре відомі усі умови кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007 та додаткової угоди б/н від 08.10.2010, і вони погоджуються з ними.
10 жовтня 2011 року та 14 жовтня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» і позичальником ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди б/н до кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007, відповідно до яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору, зокрема щодо базової процентної ставки та базової підвищеної процентної ставки (у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором), в яких позичальник визнала, що кредитор надав їй на умовах кредитного договору грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, які вона прийняла та належним чином використала за визначеним у цьому договорі цільовим призначенням, а також зобов'язалася повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному цими додатковими угодами до кредитного договору.
А тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не отримувала грошових коштів у валюті долари США, оскільки банк не відкривав на її ім'я валютний рахунок та не переводив на нього долари США, не заслуговують на увагу і спростовуються укладеними між нею і банком договорами від 10.10.2011 та від 14.10.2011, в яких позичальник визнала факт отримання нею кредиту в сумі 25 000,00 доларів США, що і було зафіксовано у цих договорах, а також стверджується зазначеним вище меморіальним валютним ордером від 12.10.2007 про отримання позичальником грошей в сумі 25 000,00 доларів США.
14 жовтня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки, згідно з якими поручителі поручилися перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007 та додаткової угоди б/н від 14.10.2011 (далі Основний договір), укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручителі відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У вказаних договорах поруки, поручителі засвідчили, що їм добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору і вони погоджуються з ними.
А тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, не заслуговують на увагу, оскільки всі зміни, які вносилися до кредитного договору шляхом укладення вище перерахованих додаткових угод, були погоджені з поручителями, в тому числі і з ОСОБА_2
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом станом на 03.03.2015, внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, у неї утворилась заборгованість в сумі 27 336,07 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 580,75 доларів США, суми дострокового стягнення 21 906,01 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 4 768,67 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 80,64 доларів США.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач ПАТ «Універсал Банк» збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 203,34 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 848,15 доларів США, суми дострокового стягнення 21 638,61 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 6 547,71 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 168,87 доларів США, яка утворилась станом на 03.09.2015 року.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов'язання.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Пунктом 1.1 кредитного договору №06/1897К-07 від 12.10.2007 встановлено строк повернення кредиту, процентів і винагороди згідно з графіком повернення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) та ануїтетним графіком погашення кредиту з 10.02.2009, згідно з додатковою угодою №1 до кредитного договору від 09.02.2009, але не пізніше 11 жовтня 2027 року.
Згідно з пунктом 7.1.3 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, Банк має право достроково стягнути заборгованість в повному розмірі за рахунок заставного майна та/або інших видів забезпечення, що передані в якості забезпечення виконання зобов'язань по даному договору.
Відповідно до умов вищезазначених договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів. У випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Умовами кредитного договору від 12 жовтня 2007 року встановлено щомісячну сплату процентів за кредитом у розмірі 13,45 % річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором, який наданий до 11 жовтня 2027 року (пункт 1.1 цього договору). Додатковими угодами, укладеними до кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом неодноразово змінювався, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором, а також була встановлена базова процентна ставка та базова підвищена процентна ставка, яка застосовувалася до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Також поряд із порукою, за своєю правовою природою акцесорним характером володіє і неустойка, яка, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов'язання.
При цьому згідно із пунктом 9.1 кредитного договору, на випадок порушення позичальником строків погашення кредиту або процентів, сторони погодили сплату пені за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.
ПАТ «Універсал Банк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у березні 2015 року до суду із зазначеним позовом про примусове стягнення заборгованих кредитних коштів з боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18), 31 жовтня 2018 року (справа №14-318цс18).
А тому, апеляційний суд доходить висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, позов банку підлягає до часткового задоволення, а саме в частині стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором в сумі 27 336,07 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 580,75 доларів США, суми дострокового стягнення 21 906,01 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 4 768,67 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 80,64 доларів США, розмір якої стверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 03.03.2015 та випискою з особового рахунку за період з 12.05.2008 по 01.10.2015, які не спростовані відповідачами, а тому є належними доказами на підтвердження зазначеної обставини.
Посилання відповідачів на висновок №8955 судово-економічної експертизи від 30.06.2017, складений судовим експертом Слюсаренко В.Є. Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.07.2016, згідно з яким експерту не надається за можливе встановити відповідність методу нарахування відсотків банком за кредитним договором №06/189К-07 від 12.10.2007 вимогам Положення про кредитування ПАТ «Універсал Банк» та іншого, діючого на момент укладення договору, законодавства (оскільки експерту, згідно з обґрунтуванням, наведеним у дослідницькій частині, не надано на дослідження Положення про кредитування ПАТ «Універсал Банк»).
Також експерту не надається за можливе встановити реальний розмір відсотків, який брався при нарахуванні платежів ПАТ «Універсал Банк» у виконаному розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 03.03.2015, та розрахунок доданий до позову, згідно погоджених сторонами умов та фактичних дат взяття і погашення кредитних коштів та відповідність його умовам договору та вимогам Положення про кредитування та іншого, діючого на момент укладення договору, законодавства (оскільки, згідно з обґрунтуванням, наведеним у дослідницькій частині, укладеними між позичальником ОСОБА_1 та банком додатковими угодами передбачалось застосування різних процентних ставок для одного і того ж розрахункового періоду, що унеможливлює здійснення розрахунку).
Згідно з висновком експерту не надається за можливе встановити розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви щодо нарахування суми заборгованості за кредитом, відповідно до умов кредитного договору станом на 03.03.2015 (оскільки, згідно з обґрунтуванням, наведеним у дослідницькій частині, експерту не були надані документи, передбачені п.2 розділу 1 Інструкції про касові операції в банках України, зокрема : заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі).
Також експерту не надається за можливе встановити заборгованість позичальника станом на 03.03.2015 за кредитним договором від 12.10.2007, оскільки згідно наявного в матеріалах справи меморіального валютного ордеру від 12.10.2007 платник ОСОБА_1 з власного розрахункового рахунку, відкритого в Закарпатській філії ВАТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 , перерахувала одержувачу ЗФ ВАТ Банк Універсальний 25 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 126 250,00 грн.
Не надається експерту за можливе встановити і розмір щомісячного ануїтетного платежу, який має бути за кредитним договором від 12.10.2007, оскільки відповідно до укладених між позичальником ОСОБА_1 і ПАТ «Універсал Банк» додаткових угод до кредитного договору, передбачалось застосування різних процентних ставок для одного й того ж розрахункового періоду, що унеможливлює здійснення розрахунку.
Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Оскільки зазначений висновок експерта не спростовує факт отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 25 000,00 доларів США, що окрім меморіального валютного ордеру від 12.10.2007 року, стверджується і додатковими угодами до кредитного договору від 10.10.2011 та від 14.10.2011, в яких позичальник визнала факт отримання нею кредиту в сумі 25 000 доларів США, а неможливість здійснення експертом відповідних розрахунків, у зв'язку із застосуванням банком різних процентних ставок для одного й того ж розрахункового періоду, зокрема, застосування базової відсоткової ставки та базової підвищеної процентної ставки, який застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника, не спростовує наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, тому колегія суддів доходить до переконання про відхилення зазначеного висновку експерта, як такого, що не спростовує наведені позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази.
Стосовно позовних вимог банку про стягнення з відповідачів відсотків, нарахованих після звернення до суду із зазначеним позовом, тобто після пред'явлення вимоги про дострокове стягнення кредитної заборгованості, то у задоволенні таких слід відмовити за наведених вище обставин.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо пропуску позивачем строку позовної давності, яка застосовується до кожного чергового платежу, встановленого графіком виконання зобов'язань за кредитним договором, то такі не заслуговують на увагу, оскільки позичальником за кредитним договором від 12.10.2007 здійснювалися систематичні платежі на погашення кредитної заборгованості, починаючи з листопада 2007 року по листопад 2014 року, тоді як банк до суду з указаним позовом звернувся у березні 2015 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, встановленої статтею 257 ЦК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, яка встановлена в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового судового рішення, яким позов банку та апеляційні скарги позивача і відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь ПАТ «Універсал Банк» підлягає стягненню сплачений ним та документально підтверджений судовий збір в розмірі по 2 740,50 грн з кожного за подачу позовних заяв та по 2 752,25 грн з кожного за подачу апеляційної скарги.
А також слід стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 4 074 гривень з кожного судового збору за подачу ними апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 грудня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 27 336,07 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості в розмірі 580,75 доларів США, суми дострокового стягнення 21 906,01 доларів США, відсотків за користування кредитом в розмірі 4 768,67 доларів США та пені, підвищених відсотків в розмірі 80,64 доларів США.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» сплачений судовий збір в розмірі по 2 740,50 грн з кожного за подачу позовних заяв та по 2 752,25 грн з кожного за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 4 074 гривень з кожного судового збору за подачу апеляційних скарг.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач : Судді :