Справа № 304/407/18
Провадження № 22-ц/4806/1621/19
про відмову у відкритті апеляційного провадження
12 грудня 2019 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 26 лютого 2019 року у складі судді Чепурнова В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та визнання права власності на його частку, -
10.06.2019 року (згідно штемпелю суду) ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Перечинського районного суду від 26 лютого 2019 року, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апелянт зазначає, що повний текст рішення було складено та виготовлено 07 березня 2019 року, копію повного тексту рішення не отримувала, просить врахувати той факт, що з 26 лютого по 03 квітня 2019 року вона перебувала за кордоном. З 03 квітня по 07 квітня 2019 року апелянт перебувала в місті Ужгороді, після чого знову виїхала за кордон і повернулася лише 01 червня 2019 року, після чого дізналась, що у березні 2019 року її представник ОСОБА_4 отримав копію оскаржуваного рішення.
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 21.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2019 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення у присутності апелянта ОСОБА_1 , повний текст рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримав безпосередньо в суді першої інстанції 14.03.2019 року, про що свідчить відмітка на заяві, яка наявна в матеріалах справи (а.с.146, том 2).
Однак апеляційна скарга подана ОСОБА_1 лише 10.06.2019 року.
При цьому, апелянт не навела суду належного обгрунтування щодо неможливості подання апеляційної скарги в період її перебування на території України, а також щодо неможливості подання апеляційної скарги її представником ОСОБА_4 після отримання повного тексту рішення 14.03.2019 року.
Апелянту було надано строк на протязі десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків та роз'яснено, що якщо відповідно до ухвали суду апелянт у встановлений строк не зазначить інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані підстави будуть визнані неповажними, то у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання вимог ухвали щодо оплати судового збору - апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
Листом від 21.06.2019 року на адресу апелянта було направлено для виконання копію ухвали Закарпатського апеляційного суду від 21.06.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак, до Закарпатського апеляційного суду відомості про отримання вищевказаної ухвали не надходили.
У зв'язку з чим, апелянту повторно було надіслано копію даної ухвали Закарпатського апеляційного суду.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 21.06.2019 року - 09.10.2019 року.
Однак, станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не наведено інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та не подано доказ про сплату судового збору.
Таким чином, апелянтом так і не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року," «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, до апеляційної скарги слід застосувати положення п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України та відмовити апелянту у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 26 лютого 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та визнання права власності на його частку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду
Суддя: С.Д. Джуга