22-ц/804/3074/19
265/1823/19
10 грудня 2019 року місто Маріуполь
справа № 265/1823/19
провадження № 22-ц/804/3074/19
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого Пономарьової О.М.,
суддів Зайцевої С.А.,Ткаченко Т.Б.,
секретар судового засідання Єфремова О.В.,
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Гноєвого С.С. від 16 вересня 2019 року,
20 березня 2019 року позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору 19 вересня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 12 800 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31 січня 2019 року становить 365 703,83 грн та складається з наступного: 12 579,03 грн - заборгованість за кредитом; 348 609,53 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4 515,27 грн - заборгованість за пенею та комісією.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним длоговором у сумі 125 202,64 грн, що скаладається з наступного: 12 579,03 грн - заборгованість за кредитом та 112 623,61 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом з 19 вересня 2011 року по 30 жовтня 2017 року, та судові витрати в розмірі 1 921 грн.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 19 вересня 2011 року станом на 31 січня 2019 року у розмірі 12 579 грн 03 коп., а також судовий збір в сумі 193 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24 жовтня 2019 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2019 року в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків та задовольнити позовні вимоги банку в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи. Додана до позовної заяви копія анкети-заяви щодо приєднання до Умов та правил надання банківських послуг підтверджую, що між сторонами укладено кредитний договір. На довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна, 30 днів пільгового періода міститься особистий підпис відповідача з датою підписання - 19 вересня 2011 року. Відповідачем отримана кредитна картка, яка використовувалась впродовж терміну своєї дії, тож позивач виконав усі свої зобов'язання. Судом не перевірено розрахунок заборгованості та доводи позивача про те, що позичальник користувався грошовими коштами, частково виконував умови кредитного договору, частково сплачував заборгованість за договором, у тому числі відсотки, пеню та комісію, отже визнав свої зобов'язання за угодою.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Шишелова Н.В. підтримала доводи апеляційнрої скарги та просила її задовольнити, надала письмови пояснення та розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 19 вересня 2011 року по 30 червня 2015 року (строк дії картки) за узгодженою відсотковою ставкою 36% річних.
Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача Шишелової Н.В. , дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 19 вересня 2011 року в розмірі 12 579,03 грн не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.
Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 12 800 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8,9).
Банком визначена заборгованість у позичальника станом на 31 січня 2019 року року в сумі 365 703,83 грн, з яких: 12 579,03 грн - заборгованість за кредитом; 348 609,53 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4 515,27 грн - заборгованість за пенею та комісією.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом та розміру неустойки, виду кредитної картки, тому стягненню підлягає тільки тіло кредиту.
З такими висновками суду погодитись не можна з огляду на порушення норм матеріального права.
Судом встановлено, що 19 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 8), а також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій передбачена базова процентна ставка на місяць 3% (36% річних) (а.с.9), і отримав кредит у розмірі 12 800,00 гривень.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором № б/н від 19 вересня 2011 року станом на 31.01.2019 року становить 365 703,83 грн та складається з наступного: 12 579,03 грн - заборгованість за кредитом; 348 609,53 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4515,27 грн - заборгованість за пенею та комісією (а.с. 3, 5-7), проте позивач просив суд стягнути з відповідача 12 579,03 грн - заборгованість за кредитом; 112 623,61 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитної картки відповідачем не заперечувались і не спростовувались, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_1 особисто засвідчував при укладанні договору, випискою по картковому рахунку.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14 цс 14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що строк дії кредитного договору відповідає строку дії карти.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», даних по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 протягом дії договору 19 вересня 2011 року була надана кредитна картка НОМЕР_1 терміном дії - червень 2015 року.
Сторони не погоджували графік платежів, отже повну заборгованість за умовами кредитного договору відповідач мав сплатити до 30 червня 2015 року.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися з часу укладання договору 19 вересня 2011 року по 30 жовтня 2017 року, виходячи з процентної ставки 36,00% річних, яка була узгоджена з відповідачем, який підписав довідку про умови кредитування, на що суд першої інстанції не звернув уваги (а.с.9).
В подальшому банк неодноразово в односторонньому порядку змінював відсоткову ставку по кредиту.
Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із ч.3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частина 4 зазначеної статті передбачає, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Матеріали справи доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки не містять.
Таким чином наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами підлягає коригуванню та розрахунку, виходячи з відсоткової ставки 36% річних.
Крім того, за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція викладена у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Оскільки строк дії кредитного договору, який укладений з відповідачем ОСОБА_1 , відповідає строку дії карти, тобто сплинув 30 червня 2015 року, то з вказаного часу право позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Апеляційний суд враховує наданий в письмових поясненнях позивачем розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням 36% річних (3% щомісячних), що було узгоджено з відповідачем при укладенні договору, а саме: за період з 1 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1 144,69 грн (12 579,03 грн?0,1%?91 день прострочення); за період з 19 вересня 2011 року по 31 березня 2015 року - 4 060,54 грн; за час з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 44,40 грн, отже відсотки нарахованві за узгодженою відсотковою ставкою 36% річних та несплачені відповідачем за період з 19 вересня 2011 року по 30 червня 2015 року (в межах строку дії картки) складають 5 160,83 грн (1 144,69-44,40 + 4 060,54).
З урахуванням викладеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача нараховані за період з 19 вересня 2011 року по 30 червня 2015 року відсотки за користування кредитом з урахуванням первісно встановленої відсоткової ставки 36% річних - 5 160,83 грн, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом та стягнення судового збору в розмірі 193 грн підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 5 160,83 грн.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України апеляційний суд в постанові вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При подачі позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплатив судовий збір в розмірі 1 921 грн та заявляв вимоги на загальну суму 125 202,64 грн. При подачі апеляційної скарги позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 881,50 грн.
Вимоги банка підлягають задоволенню на загальну суму 17 739,86 грн, тобто на 14,17%.
Відповідно до положень ч 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належить стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 272,20 грн, та 408,31 грн у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, що складає загальну суму до стягнення 680,51 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом та стягнення судового збору в розмірі 193 грн і в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Маріуполя Донецької області, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 143605570) заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5 160 (п'ять тисяч сто шістдесят) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Маріуполя Донецької області, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 143605570) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 51 копійку.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.
Головуючий О.М. Пономарьова
Судді С.А. Зайцева
Т.Б. Ткаченко