Справа № 127/26015/19
Провадження № 33/801/942/2019
Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленко А. В.
Доповідач: Береговий О. Ю.
12 грудня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бистрицького Максима Олексійовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №133424 від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 о 23.46 год. в м. Вінниці по вул. А.Янгеля керував транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Бистрицький Максим Олексійович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, при цьому матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження вини останнього у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП надійшли до Вінницького апеляційного суду 21 листопада 2019 року.
22 листопада 2019 року розгляд справи був призначений на 05 грудня 2019 року.
В судовому засіданні 05 грудня 2019 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Бистрицький М.О. заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а саме в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12 грудня 2019 року.
11 грудня 2019 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бистрицького М.О. про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що його підзахисний захворів, на підтвердження чого надав медичну картку амбулаторного хворого .
Відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
За змістом ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 16 вересня 2019 року, таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст. 38 КУпАП, граничним строком накладення на нього стягнення за скоєння адміністративного правопорушення є 16 грудня 2019 року.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема ч.2 ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бистрицького М.О. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції належним чином не були виконані.
Твердження заявника щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судових засідань та порушення його прав судом, який розглянув справу у його відсутність, заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 в якій останній зазначив, що він проживає за іншою адресою ніж та, що значиться в протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак подане клопотання було залишено поза увагою суду першої інстанції, повістки про виклик до суду направлялись не за місцем проживання ОСОБА_1 , будь-які документи на підтвердження їх вручення або відмови останнього від їх отримання в матеріалах справи відсутні, а тому лише наявність в матеріалах справи повістки про виклик до суду не може вважатися належним повідомленням особи про час і місце судового засідання. Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо якої відсутні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку із відсутністю повідомлень заявнику у справі про адміністративні правопорушення про судове засідання.
Враховуючи зазначені обставини, та те, що розгляд справи відбувався без належного повідомлення про місце та час розгляду справи ОСОБА_1 , що є порушенням ст. 268 КУпАП, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення у зв'язку з порушенням вимог процесуального закону.
За змістом ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Разом з тим, що стосується вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід зазначити наступне.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №133424 від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 о 23.46 год. в м. Вінниці по вул. А.Янгеля керував транспортним засобом ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від його підпису та дачі пояснень з приводу правопорушення в присутності двох свідків, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань ОСОБА_1 не заявляв.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразову пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не реагував, вів себе агресивно, жодних пропозицій щодо проведення огляду в закладі охорони здоров'я від нього не надходило.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
Інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений саме за відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка підтверджується відповідними доказами, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги з приводу неналежності окремих доказів носять формальний характер та такий висновок не спростовують,
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бистрицького Максима Олексійовича задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн. в дохід держави.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: О.Ю. Береговий