Справа № 740/5706/19
Провадження № 2/740/1551/19
13 грудня 2019 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої-судді Пантелієнко В.Г.,
з участю секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Світанківської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, вказавши, що будинок АДРЕСА_1 був побудований власними силами ОСОБА_2 в 1980 році за особисті кошти, був зареєстрований в погосподарській книзі сільської ради та мав статус робочого двору. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до діючого на той час законодавства її син ОСОБА_3 , чоловік позивача, прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформив своїх прав у встановленому законом порядку. Станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку проживав та був зареєстрований ОСОБА_3 , який фактично став власником всього будинку, проте правовстановлюючий документ оформлено на ім'я покійної ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Позивач, звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва на право на спадщину на вищевказаний будинок, отримала відмову, оскільки свідоцтво про право власності на вищезазначений будинок видано 20 травня 1997 року, вже після смерті ОСОБА_2 , що суперечить чинному законодавству. В позові просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_4 надійшла заява в якій останній просив розглянути справу в його відсутність, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Світанківської сільської ради в судове засідання не з'явився, надавши заяву у якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ухвали від 14 листопада 2019 року справа призначена в підготовче судове засідання. Враховуючи те, що представник відповідач не заперечував задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що доречно застосувати ч. 3 ст. 200 ЦПК України в якій зазначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову із наступних підстав.
Довідкою Світанківської сільської ради від 26 вересня 2019 року підтверджується, що станом на 15.04.1991 року домоволодіння АДРЕСА_1 мало статус робочого двору. В будинку був зареєстрований ОСОБА_3 .
Згідно ст.17 Закону України Про власність від 07 лютого 1991 року майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними; майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними; розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі. Дані положення поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону з 15 квітня 1991 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» право власності на житловий будинок збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. І хоча спадковий будинок побудований до 5 серпня 1992 року і не потребує прийняття його в експлуатацію відповідно до постанови КМУ від 5 серпня 1992 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомості», позивач не може зареєструвати власність за покійним, оскільки в силу статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент його смерті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 як єдиний член робочого двору, станом на 15 квітня 1991 року не втратив права на спірний будинок, який належав йому в цілому.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
Відмова в оформленні права власності на спірний будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, необхідність складання яких на той час не була регламентована законодавством, свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в порядку цивільного судочинства, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Згідно довідки виконавчого комітету Світанківської сільської ради № 240/03-29, на день смерті ОСОБА_2 разом з нею та протягом шести місяців з дня її смерті в будинку АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав її син- ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, яке міститься в матеріалах спадкової справи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з наданої на запит суду копії спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_1
АДРЕСА_2 перейменована АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Світанківської сільської ради від 25 січня 2018 року.
Постановою державного нотаріуса Другої Чернігівської нотаріальної контори від 18 жовтня 2019 року позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на будинок зважаючи на те, що право власності оформлено на ОСОБА_2 після її смерті, що суперечить нормам чинного законодавства (а.с.9).
Відповідно до довідки характеристики КП «Ніжинське МБТІ» від 20 травня 1997 року та свідоцтва про право власності на жилий будинок від 20 травня 1997 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.8,11).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.1261, ЦК України, ст.ст.263 - 265 ЦПК України, суд,
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду Пантелієнко В.Г.