Справа 688/3859/19
№ 2/688/1158/19
Рішення
Іменем України
12 грудня 2019 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилової Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову посилається на те, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 08 вересня 2015 року. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою. Спільне життя не склалось внаслідок того, що вони мають різні погляди на сімейне життя, виховання дитини та ведення спільного господарства. В результаті чого з початку 2016 року припинили шлюбні відносини та перестали вести спільне господарство. Вважає, що примирення та збереження шлюбу неможливе, а тому просить суд шлюб між ними розірвати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила строк на примирення не надавати та шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав, просив строк на примирення не надавати та шлюб розірвати.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності довимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши думки учасників справи, викладенні у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як встановлено в суді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 08 вересня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №300. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.
Від спільного проживання у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , виданим 16 березня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.
Судом встановлено, що сторони сімейні відносини не підтримують з 2016 року, разом як сім'я не проживають, спільного господарства не ведуть. Також встановлено, що взаємини між ними зіпсувалися, внаслідок чого вони втратили взаєморозуміння, а згодом почуття любові та поваги один до одного.
Факт не проживання позивача і відповідача однією сім'єю та відсутність спільного побуту, суд розцінює як підтвердження розладів шлюбних відносин, формального існування шлюбу між ними.
Неприязні стосунки між подружжям, відсутність взаєморозуміння, можуть негативно відобразитись на вихованні дитини. Отже, підстав для надання сторонам строку на примирення, суд не вбачає.
Дитина після розірвання шлюбу проживатиме разом з позивачем, спору щодо цього у сторін немає.
Враховуючи, що сторони припинили шлюбні відносини, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав та не заперечив проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що підстав для збереження сім'ї не вбачається і шлюб необхідно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, їхньої дитини.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 24, 56, 112, 114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 206, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 08 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 300 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Козачук