Рішення від 13.12.2019 по справі 680/886/19

Справа № 680/886/19

№2-а/680/27/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді Яцини О.І. ,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П. ,

розглянувши у судовому засіданні за правилам спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

установив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1789400 від 25 листопада 2019 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Чорнооким Богданом Олексійовичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сумі 340 грн.

Позов мотивував тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, на думку поліцейського, 25 листопада 2019 року близько 10 год. 12 хв. в м.Дунаївці по вул.Шевченка керував транспортним засобом та перевозив небезпечний вантаж на вітровому склі якого були тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні ТЗ» та п.31.4.7 «в» ПДР України. Керування транспортним засобом технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Вважає, оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам закону з процесуальних та матеріальних підстав, а тому має бути скасована у зв'язку з тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 10 год. 15 хв. 13 жовтня 2019 року без виклику сторін.

12 грудня 2019 року відповідач подав до суду відзив, в якому повністю заперечив проти позову та просив відмовити в позові у повному обсязі.

Позивачу направлялась ухвала про відкриття провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, щодо незаконності розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення за місцем зупинки транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки означене Рішення приймалось до внесення змін до статті 258 КУпАП і не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 № К/9901/12738/18.

Що стосується посилання позивача про відсутність відбитку печатки на постанові, суд зазначає, що посилання на Закон України «Про виконавче провадження» та те, що постанова є виконавчим документом є передчасним, з огляду на те, що позивачу після розгляду справи надана копія постанови.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із постановою серії ЕАК №1789400 від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 25 листопада 2019 року близько 10 год. 12 хв. в м.Дунаївці по вул.Шевченка керував транспортним засобом та перевозив небезпечний вантаж на вітровому склі якого були тріщини в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні ТЗ» та п.31.4.7 «в» ПДР України. Керування транспортним засобом технічний стан і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для складення оскаржуваної постанови слугував встановлений відповідачем факт керування автомобілем з несправністю, відповідно до якої забороняється експлуатація, а саме тріщиною лобового скла в зоні склоочисників, чим порушено п. 31.4.7 «в» ПДР, а дії позивача кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Диспозиція вказаної частини статті є бланкетною, тобто відсилає до відповідних правил експлуатації транспортних засобів. Так, в вину позивача ставиться саме порушення п. 31.4.7 «в» ПДР.

Пункт 31.4.7 «в» ПДР України забороняє експлуатацію транспортних засобів із встановленням на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю

Згідно зі ст. 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах (ч. 1 ст. 23). Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ч. 2 ст.23).

Суд вважає, що ДСТУ встановлюються для виробників тих чи інших товарів і не підпадають під регулювання правил дорожнього руху, а зокрема п.п. 31.4.7 «в». Технічні несправності, з якими забороняється рух транспортного засобу визначаються виключно Правилами дорожнього руху і вони розширеному тлумаченню не підлягають.

Таким чином, позивач, керуючи транспортним засобом, на лобовому склі якого, в зоні роботи склоочисників знаходилась тріщина - не порушив п. 31.4.7 «в» ПДР.

Відтак в оскаржуваній постанові взагалі неправомірно зазначено порушення позивачем п. 31.4.7 «в» ПДР.

Враховуючи наведене, постанова про притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП є протиправною й такою, що підлягає скасуванню.

Суд дійшов до висновку, що відповідач при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1789400 від 25 листопада 2019 року діяв не у межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституції України, а вчинене позивачем правопорушення не підтверджується належними доказами.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на роз'яснення, які містяться у коментарях та ілюстраціях до ПДР, проте суд вважає що не доцільно підмінювати чітко визначені правила їх науковим тлумаченням, а тому, суд вважає, що відповідач не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та не надано до суду доказів в підтвердження правомірності свого рішення.

Враховуючи положення ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 90, 241, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №1789400 від 25 листопада 2019 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Чорнооким Богданом Олексійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 35/2, м.Хмельницький.

Суддя О. І. Яцина

Попередній документ
86323696
Наступний документ
86323698
Інформація про рішення:
№ рішення: 86323697
№ справи: 680/886/19
Дата рішення: 13.12.2019
Дата публікації: 16.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (21.01.2020)
Дата надходження: 21.01.2020
Предмет позову: скасування постанови