Справа №: 671/2405/18
13 грудня 2019 року Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиську кримінальне провадження № 12018240110000377 про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , студента 4 курсу ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України "Бережанський агротехнічний інститут", неодруженого, не працюючого, працездатного, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працездатного, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого Волочиським районним судом Хмельницької області 05 червня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф сплачений 16 липня 2018 року);
за ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця с. Петриківці Волочиського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_3 , з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця строкової військової служби, працездатного, неодруженого, раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працездатного, непрацюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
24 вересня 2018 року, біля 12 год. 00 хв., на прилеглій території до комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які перебували у стані алкогольного сп'яніння, була досягнута попередня злочинна домовленість щодо таємного викрадення чужого майна.
В подальшому, того самого дня, біля 12 год. 10 хв., ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи свою злочинну домовленість та попередній злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, з метою наживи та протиправного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з тильної сторони комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_12 , відкрили металеві ворота та автомобілем ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_8 , проникли на його огороджену територію, звідки із каналізаційних колодязів, таємно, викрали дві бувші у користуванні, металеві каналізаційні кришки із маркуванням ГОСТ 363461 та ГОСТ 363447, загальною вагою 68 кг, вартість яких відповідно до висновку експерта №12.1-0741:18 від 22.10.2018 року становить 395 гривень 76 копійок.
Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на суму 395 гривень 76 копійок.
Крім того, 24 вересня 2018 року біля 21 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , під час спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 була досягнута попередня злочинна домовленість щодо повторного, таємного викрадення чужого майна з комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
В подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 взявши з домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , два спеціальні балони та різак по металу, завантаживши їх на причеп моделі ШЗК-01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який приєднали до автомобіля ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які перебувають у користуванні ОСОБА_8 , реалізуючи попередню злочинну домовленість щодо таємного викрадення чужого майна, спільно, вказаним автомобілем біля 23 год. 00 хв, приїхали на прилеглу територію до комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 11.
Надалі, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , близько 23 год. 10 хв., продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи свою злочинну домовленість та попередній злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, з метою наживи та протиправного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з тильної сторони комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_12 , відкрили металеві ворота та автомобілем ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним причепом моделі ШЗК-01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , проникли на його огороджену територію, де шляхом віджиму забитих на цвяхи дерев'яних дверей, проникли в середину приміщення виробничого корпусу, звідки за допомогою заздалегідь підготовленого різака по металу обладнаного двома балонами, таємно викрали: - металевий швелер (двотавр) шириною 16 см, довжиною 1,83 м, вагою 29 кг, вартістю 168 гривень 78 копійок; - металевий швелер (двотавр) шириною 16 см, довжиною 1,67 м, вагою 27 кг, вартістю 157 гривень 14 копійок; - металевий швелер шириною 16 см, довжиною 1,5 м, вагою 23 кг, вартістю 133 гривні 86 копійок; - металевий швелер шириною 16 см, довжиною 1,56 м, вагою 31 кг, вартістю 180 гривень 42 копійки, залишивши спеціальні балони на місці вчинення злочину, а саме в шафі приміщення виробничого корпусу.
В подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , перебуваючи на території огородженого комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_12 , шляхом зняття із завісів металевих дверей приміщення конюшні довжиною 1,9 м, шириною 1,07 м, із металу товщиною 2 мм, каркасу із труб, загальною вагою 62 кг, вартістю 360 гривень 84 копійки, викрали їх, після чого проникли у дане приміщення, звідки таємно викрали: - секцію металевого паркану довжиною 1,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг, вартістю 232 гривні 80 копійок; - секцію металевого паркану із сітки довжиною 2,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг, вартістю 232 гривні 80 копійок; - металеві ворота із труби довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 54 кг, вартістю 314 гривень 18 копійок; - металеві ворота із арматури довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 50 кг, вартістю 291 грн.; - секцію металевого паркану довжиною 1,20 м, шириною 1,25 м, вагою 10 кг, вартістю 58 гривень 20 копійок.
Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , завдали потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на суму 2130 гривень 02 копійки.
Крім цього, 26 вересня 2018 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_13 , матеріали досудового розслідування щодо якого було виділено в окреме провадження, з метою забрати залишене раніше знаряддя злочину - два спеціальні балони до різака по металу, приїхали на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_3 , що перебував в користуванні ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходиться огороджений парканом комплекс худобозабійного пункту з ковбасним цехом, що належить ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_13 , без відома та проти волі ОСОБА_12 , діючи умисно, в порушення ст. 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканність іншого володіння особи, з тильної сторони, через незачинені на замок ворота, незаконно проникли на вказану територію, після чого, через дверний отвір, проникли всередину приміщення виробничого корпусу, звідки забрали знаряддя злочину, а саме два спеціальні балони до різака по металу, завантажили їх у автомобіль ОСОБА_6 та виїхали з території вказаного комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом на автодорогу із сполученням м. Волочиськ - с. Копачівка, де були зупинені працівниками поліції.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визнали свою вину у таємному викраденні належного потерпілому майна, кількість, вартість та характеристики якого відповідають обвинуваченню. Однак, обвинувачені заперечили навність в їхніх діях кваліфікуючої ознаки ч. 3 ст. 185 КК України - проникнення в сховище та інше приміщення.
Так, ОСОБА_6 показав, що крадіжку зазначеного в обвинуваченні майна він, разом з іншими обвинуваченими, вчиняв перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. А саме, 24 вересня 2018 року в другій половині дня він разом з ОСОБА_8 , після спільного розпивання алкогольних напоїв поїхали на автомобілі, що перебуває в користуванні ОСОБА_8 , в м. Волочиськ. Далі вони автомобілем через задні ворота заїхали на територію комплексу худобозабійного пункту, звідки викрали дві металеві каналізаційні кришки. Цього ж самого дня ввечері, у період часу з 22 по 23 год., він разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 спільно розпивав алкогольні напої, після чого вони загрузили різак та два балони на прицеп і цим самим автомобілем знову поїхали на територію того ж комплексу худобозабійного пункту з метою вивезти звідти метал. На територію комплексу вони заїхали через задні ворота. ОСОБА_8 різав метал, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 носили метал в автомобіль, а він, ОСОБА_6 , був на вулиці біля центрального входу і спостерігав за обстановкою щоб ніхто з сторонніх не побачив їхніх дій. Після цього, він допомогав грузити в автомобіль викрадені металеві речі. Крім того, 26 вересня 2018 року в нічну пору він разом з своїми двома знайомими на автомбілі свого батька поїхав на територію комплексу, щоб забрати балони. Автомобіль він залишив на великій відстані від комплексу, щоб не привертати увагу оточуючих. Завантаживши балони в автомобіль, вони виїхали на автодорогу, де під час руху автомобіль був зупинений працівниками поліції. Також ОСОБА_6 пояснив, що територія комплексу по периметру була огороджена, вхід з центральних воріт зачинений на замок, однак охоронця там не було і ворота заднього двору були відчинені, тому він вважав, що комплекс є безхазяйним майном. Зазначав, що розташовані на території комплексу будівлі не були зачинені на замок і до них був вільний доступ.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що обставини крадіжки металу з території комплексу худобозабійного пункту по АДРЕСА_4 , він погано пам'ятає, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Перший раз він приїхав з ОСОБА_6 на територію комплесу з метою назбирати горіхів і тоді вони викрали дві металеві кришки, які цього ж дня здали на металобрухт в смт. Війтівці. Там же, в пункті прийому металобрухту він позичив різак і два балони та взяв причіп до автомобіля. Пізніше, ввечері цього ж дня, він разом із усіма обвинуваченими взявши різак та два балони, автомобілем з причіпом, приїхали на територію комплексу, звідки викрали метал, кількість та характеристики якого відповідає обвинуваченню. Обставини крадіжки він пам'ятає погано, однак пам'ятає, що він намагався різаком різати метал та не зміг його порізати. На слідуючий день викрадений метал він здав на металобрухт, за що отримав 1600 грн. Також він пам'ятає, що телефонував ОСОБА_6 і просив його поїхати забрати балони, що залишилися в будівлі, розташованої на території комплексу. ОСОБА_8 заперечує обставини відкриття ним металевих воріт при в'їзді на територію комплексу, зняття із завісів металевих дверей в приміщенні конюшні та проникнення в середину приміщення виробничого корпусу шляхом віджиму забитих на цвяхи дерев'яних дверей.
Обвинувачений ОСОБА_9 показав, що 24 вересня 2018 року в вечірню пору під час спільного розпивання в с. Петриківці Волочиського району спиртних напоїв разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вони вирішили поїхати автомобілем на територію комплексу худобозабійного пункту, з ціллю зібрати мелал. З собою вони взяли різак та два балони. На територію комплексу вони заїхали через ворота, там підключили різак щоб різати метал, однак різак не працював. Вони обійшли приміщення розташованих там будівель і знайшли порізані металеві швелери. Після цього, вони загрузили швелери в автомобіль, а також загрузили інше майно, згідно переліку обвинувачення. Пояснив, що він вважав, що територія і приміщення будівель, що на ній розташовані, безхазяйні, і майно, яке там зберігалося, нікому не належить. Вказав, що, коли вони в'їзджали на територію комплексу з заднього двору, металеві ворота були відкриті. Також, він заперечив обставини зняття із завісів металевих дверей приміщення конюшні та проникнення в приміщення виробничого корпусу шляхом віджиму забитих на цвяхи дерев'яних дверей.
Обвинувачений ОСОБА_7 показав, що 24 вересня 2018 року в темну пору доби під час спільного з обвинуваченими розпивання алкогольних напоїв в с. Петриківці, ОСОБА_8 запропонував їм поїхати разом на територію комплексу худобозабійного пункту щоб зібрати мелал та заробити грошей. Вони взяли балони, різак і на автомобілі з причепом приїхали на місце. З приміщень, розташованих там будівель зібрали метал у кількості згідно обвинувачення. Все викрадене погрузили в автомобіль та причіп, після чого поїхали додому. Він пам'ятає, що балони вони залишили в будівлі на території комплексу. Вказує, що воріт при в'їзді на територію комплексу не було, а також вони не знімали металеві двері з завіс, оскільки двері вже були зняті з завіс і стояли сперті на стіну.
Винуватість обвинувачених підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив, що він є власником комплексу худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого по АДРЕСА_4 . Даний комплекс огороджений по периметру металевою сіткою і кам'яним забором, має двоє воріт, одні - центральний вхід, інші ворота розташовані зі сторони поля. Ворота комплексу зачиняються на висячий замок, зранку і ввечері обхід території здійснює охоронець та, крім цього, на території для хорони є собака породи “вівчар”, яка не прив'язана. Про крадіжку майна він дізнався на слідуючий день від дружини охоронця. На місці він виявив, що на територію зі сторони поля здійснювався заїзд автомобілем, оскільки були сліди шин, в приміщенні цеху в шафі виявив заховане знаряддя злочину - два балони. Оглянувши територію та приміщення, він виявив крадіжку ряду його майна, кількість, вартість та характеристики якого відповідають обвинуваченню. Потерпілий підтвердив, що приміщення виробничого корпусу було закрите дерев'янними дверима, забитими цвяхами, а приміщення конюшні закрите металевими дверима на завісах. Пояснив, що неправомірними діями обвинувачених йому заподіяна моральна шкода, оскільки після крадіжки йому довелося дві ночі не спати та особисто охороняти приміщення, щоб викрити осіб, які мали повернутися за залишеними в приміщенні балонами, які використовувалися ними для порізки металу.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні показала, що в кінці вересня 2018 року за дорученням свого чоловіка, який здійснював охорону території комплексу по вул. Копачівська в м. Волочиську та тимчасово у період з 03 вересня 2018 року за станом здоров'я не міг приходити на об'єкт, вона здійснювала обхід території, приносила їжу для собаки. Вранці вона виявила, що однієї половини задніх воріт немає, викрадені металеві люки, вибиті вікно і двері, що були забиті на цвяхи, відсутні металеві двері. Біля воріт були сліди автомобільних шин, пом'ята трава. Про ці події вона відразу ж повідомила власника. Свідок підтвердила, що центральні ворота закривалися на замок, а задні ворота були закриті на ланцюг і зсередини підперті шифером. Також повідомила, що вона обстежувала територію кожного ранку і майже кожен вечір, напередоні вранці на території не було ніяких слідів проникнення.;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який показав, що в нічну пору, біля 2 години, він разом з ОСОБА_6 та ще одним його знайомим, прізвище якого ОСОБА_16 , на автомобілі ОСОБА_6 марки ВАЗ 2101 приїхали до приміщення худобозабійного пункту, щоб забрати звідти балони. Автомобіль залишили подалі від приміщення пункту. ОСОБА_6 та ОСОБА_16 через задні ворота зайшли на територію, а він їх чекав біля дороги та спостерігав чи ніхто не бачить, і мав їх попередити телефоном, у разі появи іншого автомобіля. ОСОБА_6 та ОСОБА_16 винесли з території два балони, загрузили їх в атомобіль і вони поїхали додому. По дорозі їхній автомобіль був зупинений працівниками поліції, ОСОБА_6 був за кермом і спочатку намагався втекти від поліції, однак згодом зупинив автомобіль. Після цього в відділенні поліції вони надали пояснення з приводу зазначених обставин.;
- даними проколів прийняття заяв потерпілого ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 25 вересня 2018 року та від 23 листопада 2018 року та документами про право власності потерпілого на комплекс худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , до складу якого входить, в тому числі огорожа як об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу від 21.09.2015 року та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).;
- даними протоколу огляду місця події від 25 вересня 2018 року, а саме, належних потерпілому ОСОБА_12 території та приміщення худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з таблицею ілюстрацій до нього. В ході проведення огляду було виявлено та вилучено сліди підошви взуття, сліди папілярних ліній пальців рук, п'ять недопалків сигарет та два балони.;
- письмовими розписками потерпілого ОСОБА_12 про отримання на зберігання до вирішення справи по суті вилучених під час огляду місця події 25 вересня 2019 року кисневого та газового балонів та вилученого металобрухту загальною вагою 434 кг;
- даними протоколу огляду від 27 серпня 2018 року з таблицею ілюстрацій, згідно якого на автодорозі по вул. Копачівська в м. Волочиськ за письмовою заявою користувача ОСОБА_6 було оглянуто автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_3 , в салоні якого виявлено кислородний балон, а в багажнику - газовий балон.;
- даними протоколу огляду місця події від 28 вересня 2018 року, а саме, території, що розташована за адресою: Хмельницька область, смт. Війтівці, поблизу вул. Героїв України з таблицею ілюстрацій до нього. В ході проведення огляду ОСОБА_17 добровільно видав працівникам поліції металобрухт, який він прийняв від ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Даний металобрухт чорних металів (два каналізаційні люки, три парканні секції, металеві двері, дві частини воріт, чотири металеві швелери) під час огляду було вилучено.;
- письмовою заявою ОСОБА_17 про добровільну видачу працівникам поліції металобрухту чорних металів, який йому принесли для здачі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ;
- даними протоколу обшуку від 10 листопада 2018 року, проведеного за ухвалою слідчого судді, згідно якого під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 21061 чорного кольору державний номерний знак НОМЕР_1 та різак по металу.;
- даними протоколу огляду від 19 листопада 2018 року з таблицею ілюстрацій, згідно якого в АДРЕСА_5 , було виявлено та вилучено одновісний автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 .;
- постановами про визнання речових доказів від 25 вересня 2019 року, від 27 вересня 2018 року, від 28 вересня 2018 року, від 11 листопада 2018 року, від 20 листопада 2018 року, згідно з якими визнано речовими доказами наступне майно: кисневий та газовий балони, пару чоловічих кросівок чорного кольору, дві металеві каналізаційні кришки із маркуванням ГОСТ 363461 загальною вагою 34 кг; металевий швелер шириною 16 см, довжиною 1,5 м, вагою 23 кг; металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,83 м, вагою 29 кг; металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,67 м, вагою 27 кг; металевий швелер шириною 16 см довжиною 1,56 м, вагою 31кг; секція металевого паркану довжиною 1,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг; металеві двері довжиною 1,9 м, шириною 1,07 м, із металу товщиною 2 мм, каркасу із труб, вагою 62 кг; секція металевого паркану із сітки довжиною 2,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг; металеві ворота із труби довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 54 кг; металеві ворота із арматури довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 50 кг;- секція металевого паркану довжиною 1,20 м, шириною 1,25 м, вагою 10 кг, одновісний автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль ВАЗ 21061 чорного кольору державний номерний знак НОМЕР_1 та різак металу.;
- даними висновку експерта № 12.1-0741:18 від 22.10.2018 року, згідно з яким, за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи встановлено ринкову вартість викраденого майна як металобрухту станом на 24 вересня 2018 року, що відповідає даним, зазначеним в мотивувальній частині вироку, та не оспорюється учасниками процесу. Згідно з даним висновком, визначення ринкової вартості викраденого у потерпілого майна як виробів не представляється можливим.;
- даними протоколу огляду від 27 вересня 2018 року з таблицями ілюстрацій до нього - належної ОСОБА_8 пари чоловічих кросівок, які він добровільно видав працівникам поліції в приміщенні службового кабінету Волочиського відділення поліції.;
- даними висновку експерта № 4.1-0635:18 від 25 жовтня 2018 року, згідно якого, за результатами проведеної судової трасологічної експертизи встановлено, що слід низу підошви взуття, вилучений 25.09.2018 року в ході проведення огляду місця події за фактом крадіжки з території недіючого ковбасного цеху по АДРЕСА_4 , придатний для встановлення групової приналежності взуття, яким залишено слід. В зв'язку з тим, що підошва взуття в сліді відобразилася частково, встановити тип та розмір взуття не представляється можливим, особливості взуття в сліді не відобразилися. Слід взуття, з якого зроблено гіпсовий зліпок, можливо використовувати в цілях ідентифікації. Слід підошви взуття, виявлений та вилучений в ході огляду місця події, залишений взуттям, аналогічним за конструкцією та розмірними характеристиками підошви, її елементів та малюнком низу підошки взуття на ліву ногу ОСОБА_8 . Встановити чи залишений слід саме наданим на дослідження взуттям, не виявилося можливим у зв'язку з тим, що в сліді не відобразилися окремі ознаки слідоутворюючого об'єкту.;
- даними протоколів проведення слідчих експерементів від 29 листопада 2018 року за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , з яких вбачається, що під час проведення даної слідчої дії обвинувачені на місці кожен окремо показали, яким чином вони вчиняли викрадення майна, належного потерпілому ОСОБА_12 .
Враховуючи наведене, суд вважає, що: дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище та інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище та інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище та інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Суд не бере до уваги твердження обвинувачених та захисників про відсутність в діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки ч. 3 ст. 185 КК України - проникнення в сховище та інше приміщення, враховуючи наступне.
Так, у постанові від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к, провадження №51-2436кмо18) Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття “сховище”, виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об'єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем).
При здійсненні правової оцінки кваліфікуючої ознаки як “проникнення у сховище та інше приміщення” необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття “проникнення”. Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.
Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.
При цьому обов'язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно.
З враховуванням викладеного, а також усіх встановлених обставин, в тому числі і того, що належний потерпілому комплекс худобозабійного пункту з ковбасним цехом, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , мав захист від сторонніх осіб, зокрема були огорожа, ворота, які з центральної сторони та зі сторони поля були зачинені, будівлі мали вікна і двері, які також були зачинені, суд вважає, що ці обставини об'єктивно перешкоджали вільному доступу сторонніх осіб, а також дозволяли обвинуваченим ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем). При цьому суд враховує час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) обвинувачених до приміщення та сховища.
Суд вважає, що заперечення обвинуваченими кваліфікуючої ознаки проникнення у сховище та інше приміщення, є способом захисту для уникнення від відповідальності за більш тяжкий злочин. Показання обвинувачених про те, що вхід на територію був вільним, в приміщенні конюшні не було дверей, а дерев'яні двері виробничого корпусу були відкриті, є неспроможними та суперечать дослідженим доказам у справі і тому суд їх до уваги не приймає.
Показання потерпілого ОСОБА_12 є послідовними, переконливими, не містять суперечностей та узгоджуються з іншими дослідженими письмовими доказами (протокол огляду місця події від 25.09.2018 року, договір купівлі-продажу від 21.09.2015 року та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності), а також з показаннями свідка ОСОБА_14 , а тому суд вважає їх правдивими.
При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим є їхнє каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченим, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує вік обвинувачених, які є особами молодого віку, те, що вони є працездатними, не працють, за місцем проживання характеризуються посередньо, на диспансерному обліку в нарколога та “Д” обліку у психіатра не перебувають. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 неодружені, дітей не мають, ОСОБА_8 одружений та має на утриманні одну неповнолітню дитину. ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Волочиської РДА як дитина з багатодітної сім'ї, він навчається та здобуває вищу освіту, за місцем навчання характеризується позитивно. ОСОБА_9 перебуває на строковій військовій службі, де зарекомендував себе з позитивної сторони.
При цьому суд враховує те, що обвинувачені заподіяної моральної шкоди потерпілому не відшкодували, а також думку потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання обвинуваченим.
Ухвалюючи вирок суд приймає до уваги досудові доповіді персоналу органу пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених, згідно яких ризик вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб, оцінені як середні, їхнє виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе і не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб. Ризик вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення оцінений як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб, оцінені як середні.
Згідно з висновками персоналу органу пробації, у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покладення на обвинувачених обов'язку не виїзджати за межі України без погодження з органом з питань пробації.
Враховуючи сукупність усіх перерахованих вище обставин у поєднанні з тяжкістю злочину, що визначена законом, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 покарання у виді позбалення волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , призначити покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі у мінімальному розмірі згідно санкції цієї статті.
Оскільки, на думку суду, виправлення та перевиховування обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства, їх необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
З метою забезпечення належної поведінки обвинувачених у період іспитового строку на них слід покласти передбачені ст. 76 КК України обов'язки.
За наявності зазначених вище обставин, в тому числі і тих, що пом'якшують покарання, суд прийшов до висновку про призначення його в мінімальному розмірі, установленому санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, із звільненням обвинувачених на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, підстави для пом'якшення покарання із застосуванням до покарання ст. 69 КК України з призначенням штрафу, відсутні. Призначення покарання у виді штрафу, яке слід відбувати реально, було б погіршенням правового становища обвинувачених.
Суд вважає, що таке покарання за своїм видом є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Доводи прокурора про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 з врахуванням вироку Волочиського районного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 671/1687/19, суд до уваги не приймає, оскільки станом на 13 грудня 2019 року даний вирок не набрав законної сили.
Щодо вирішення долі речових доказів, суд приймає до уваги наступне.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пункту 1 вказаної норми гроші цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, ч. 1 ст. 96-1, п.4 ч. 1 ст. 96-2 КК України суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію різака по металу та двох балонів (кисневого та газового), які обвинувачені використовували як засоби для вчинення кримінального правопорушення.
Автомобіль ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , які використовувалися для перевезення викраденого майна та перебували у користуванні ОСОБА_8 , необхідно повернути власникам ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відповідно.
При цьому суд враховує те, що згідно даних Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області від 03.09.2019 року, а також даних технічного талону транспортного засобу, автомобіль ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_18 , автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_19 .
Ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 20.11.2018 року при накладенні арешту на дані автомобіль та причіп не зазначено відомостей про повідомлення власника чи законного володільця даного майна.
В судовому засіданні ОСОБА_8 показав, що він керував даним автомобілем та причіпом на підставі техпаспорту. Він не укладав письмових угод купівлі-продажу автомобіля з його власником, який також не дарував йому цей автомобіль, та не знав про використання даного автомобіля для перевезення викраденого майна.
Встановлено, що у ОСОБА_8 не було довіреності (генеральної довіреності) від власника автомобіля та причіпа, в якому б було зазначено на який строк та на яких умовах йому передано право володіти, користуватися чи розпоряджатися майном, тобто, що він є законним володільцем майна.
Показання свідка ОСОБА_20 про те, що він є власником даного причіпа, який йому був подарований, суд до уваги не приймає, оскільки такі не підтверджені належними та допустими доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, оскільки не доведено обставин втрати інтересу власників автомобіля та причіпа у їхньому поверненні, та враховуючи відсутність доказів про обізнаність власників про використання майна для вчинення злочину, підстав для застосування спеціальної конфіскації не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_12 подав цивільний позов до обвинувачених, в якому, просив стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
Обвинувачені цивільний позов визнали частково у розмірі по 2000 грн. кожний.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст. 1167 ЦК України, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілому злочинними діями обвинувачених була завдана матеріальна шкода, що беззаперечно викликало негативні емоції у потерпілого, який вимушений був з'являтися в правоохоронні органи, приймати участь в слідчих діях, що також викликало у нього моральні страждання, негативно плинуло на його психоемоційний стан, внесло зміни у звичний уклад життя та роботи.
Оцінивши характер протиправних дій обвинувачених та їх наслідки, глибину та тривалість душевних страждань потерпілого, виходячи із загальнолюдських уявлень про цінність права власності як такого, суд вважає, що будь-яке посягання на це право, й зокрема такий його крайній прояв як позбавлення особи майна, безумовно пов'язане з певними душевними стражданнями, глибину яких, у цьому випадку, суд оцінює з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, обсяг та вартість викраденого майна і, керуючись принципом розумності, визначає до стягнення на користь потерпілого по 2000 грн. з кожного обвинуваченого, вважаючи таку суму справедливою компенсацією заподіяних потерпілому моральних страждань.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів установи, що фінансується з Державного бюджету України (НДЕКЦ при УМВСУ у Хмельницькій області), для проведення судових товарознавчої та трасологічної експертиз, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави. Решту витрат слід віднести на рахунок держави, оскільки висновок дактилоскопічної експертизи № 4.6-0605:18 від 30.10.2018 року не має доказового значення по даному кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 року обмеження волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_12 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_12 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_12 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_12 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази по справі: 1) дві металеві каналізаційні кришки із маркуванням ГОСТ 363461 загальною вагою 68 кг; металевий швелер шириною 16 см, довжиною 1,5 м, вагою 23 кг; металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,83 м, вагою 29 кг; металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,67 м, вагою 27 кг; металевий швелер шириною 16 см довжиною 1,56 м, вагою 31кг; секція металевого паркану довжиною 1,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг; металеві двері довжиною 1,9 м, шириною 1,07 м, із металу товщиною 2 мм, каркасу із труб, вагою 62 кг; секція металевого паркану із сітки довжиною 2,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг; металеві ворота із труби довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 54 кг; металеві ворота із арматури довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 50 кг;- секція металевого паркану довжиною 1,20 м, шириною 1,25 м, вагою 10 кг, що знаходяться на зберіганні потерпілого ОСОБА_12 , залишити потерпілому ОСОБА_12 за належністю; 2) різак металу, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Волочиського відділення поліції Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області, та два балони (кисневий та газовий), що знаходяться на зберіганні потерпілого ОСОБА_12 - на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України конфіскувати, звернувши їх власність держави; 3) пару чоловічих кросівок, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Волочиського відділення поліції Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області, передати за належністю ОСОБА_8 ; 4) змиви із ручки балону № 1, змив із балону № 2, контрольний зразок марлевого бинту, три недопалки від сигарет “Кент”, два недопалки від сигарет прилуки, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Волочиського відділення поліції Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити; 5) передані на зберігання Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області автомобіль ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 - передати за належністю власнику ОСОБА_18 , автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 - передати за належністю власнику ОСОБА_19 .
Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз (товарознавчої та трасологічної) в сумі по 643 грн. 50 коп. з кожного.
Решту процесуальних витрат віднести на рахунок держави.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвал слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 28.09.2018 року, від 03.10.2018 року та від 20.11.2018 року (справа № 671/1903/18), згідно яких накладений арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: два спеціальні балони для різака; - пару чоловічих кросівок; - металева каналізаційна кришка із маркуванням ГОСТ 363461 вагою 34 кг;- металева каналізаційна кришка із маркуванням ГОСТ 363447, вагою 34 кг;- металевий швелер шириною 16 см, довжиною 1,5 м, вагою 23 кг;- металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,83 м, вагою 29 кг; - металевий швелер (двотавр) шириною 16 см довжиною 1,67 м, вагою 27 кг;- металевий швелер шириною 16 см довжиною 1,56 м, вагою 31кг;- секція металевого паркану довжиною 1,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг;- металеві двері довжиною 1,9 м, шириною 1,07 м, із металу товщиною 2 мм, каркасу із труб, вагою 62 кг;- секція металевого паркану із сітки довжиною 2,38 м, шириною 1,5 м, вагою 40 кг;- металеві ворота із труби довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 54 кг; - металеві ворота із арматури довжиною 1,7 м, шириною 1,36 м, вагою 50 кг;- секція металевого паркану довжиною 1,20 м, шириною 1,25 м, вагою 10 кг; - автомобіль ВАЗ 21061 державний нмерний знак НОМЕР_1 ; автомобільний причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя