Справа №: 671/2049/19
12 грудня 2019 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Павлової А.С.,
за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача Мельника Ю.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора чергового СРПП Волочиського відділення поліції Городоцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Мельника Юрія Васильовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
18.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора чергового СРПП Волочиського відділення поліції Городоцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Мельника Юрія Васильовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що постановою інспектора чергового СРПП Волочиського ВнП старшого сержанта поліції Мельника Ю.В. серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019 його було визнано винним в тому, що він 08.11.2019 о 20:10 год. в м. Волочиськ по вул. Фридрихівській, керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби, в якого не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п. 21.4.3 (в) ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважає, що дана постанова є незаконною з наступних підстав: зупинка транспортного засобу без причини, необґрунтованість скоєного правопорушення, відсутність доказової бази скоєного правопорушення, відмова у написанні його пояснень у постанові.
У зв'язку з наведеним позивач просив скасувати постанову серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019.
Ухвалою від 02.12.2019 суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрив провадження у справі. Адміністративну справу, як термінову незначної складності постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками отримані відповідачем 03.12.2019. Відзиву до суду не надходило.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що у ОСОБА_1 не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, а тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов до висновків про задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019, позивача визнано винним в тому, що він 08.11.2019 о 20 год. 10 хв. в м. Волочиськ по вул. Фридрихівській керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби, в якого не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.4.3 (в) ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог 31.4.3 (в) ПДР.
Згідно з п. 31.4.3 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) забороняється експлуатація транспортних засобів у яких не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на те, що, окрім відомостей вказаних у постанові серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019 в справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху (наприклад: відео- та/або фото фіксація, показання свідків), тому оскаржувана постанова не може вважатися законною.
Отже, матеріали справи № 671/2049/19 не містять доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем п. 31.4.3 (в) ПДР, а тому відповідачами не доведено правомірності вищевказаної постанови.
Відповідно до статтей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019 є законними і обґрунтованими.
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 121 ч. 1, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову серії ДП 18 № 379314 від 08.11.2019 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: старший сержант поліції Мельник Юрій Васильович , поштова адреса: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Слави, 12 .
Рішення проголошено 12 грудня 2019 року.
Суддя: