11 грудня 2019 року м. Київ
Справа №760/17426/18
Резолютивна частина постанови оголошена 11 грудня 2019 року
Повний текст постанови складено 12 грудня року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Махлай Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва, постановлену суддею Усатовою І.А. 28 травня 2019 року, повний текст ухвали складено 04 червня 2019 року, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-1504/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Справа № 760/17426/18
№ апеляційного провадження:22-ц-824/9965/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Усатова І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив: замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» у справі №2-1504/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» заборгованості в розмірі 52 367 доларів США 09 центів, що станом на 25.04.2012 еквівалентно 418 293, 09 грн., та сплачений судовий збір в сумі 1 411,50 грн. - на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Заявник посилався на те, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №2-1504/12 позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено, видано виконавчі листи.
Зазначено, що 04.06.2018 між ПАТ КБ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором з фізичною особою № 014/0398/3/21264 від 08.08.2008, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 та права іпотекодержателя з договором іпотеки № 014/0398/3/21264 укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
У зв'язку з чим просив заяву задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «Ерсте Банк» у справі №2-1504/12 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості, що складає 52 367,09 дол. США, що станом на 25.04.2012 еквівалентно 417 293,09 грн. та судового збору в сумі 1411, 50 грн. на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, яка постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає про те, що ухвала суду ґрунтується на документах, які не мають юридичної сили (не є допустимими доказами), оскільки на неодноразові зауваження скаржників, суду не було надано, належним чином засвідченні копія кредитного договору, копія договору про відступлення права вимоги, копія акту приймання передачі до договору про відступлення прав (купівлі-продажу) прав вимоги, копія виписки з ЄДРПОУ, копія свідоцтва та додатку до нього про реєстрацію фінансової установи.
Крім того, не з'ясовано факту існування і суми заборгованості у виконавчому провадженні. А за час розгляду цієї справи у суді Заявник вже здійснив повне задоволення своїх вимог на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Проте, суд першої інстанції протиправно не взяв до уваги, що заявник скористався цим своїм правом.
Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави задоволення первісної заяви, інакше виникає правова колізія - подвійне задоволення іпотекодержателя, повноваження якого начебто набув заявник.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Зазначає, що оскільки заява про заміну сторони у виковому провадженні протягом довго часу не була розглянута, а боржник продовжував не виконувати рішення суду так і умови кредитного договору, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було змушено задовольнити свої кредиторські вимоги позасудовим порядком, а саме 27 березня 2019 року в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» набуло прав на квартиру АДРЕСА_1 . Проте дана обставина не позбавляє ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» можливості замінитись у справ № 2-1504/12, а також ніяким чином не порушує права та інтереси боржників, оскільки ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не зверталося до органів державної виконавчої служби щодо примусового стягнення боргу, відповідно твердження апелянта про те, що відбулося подвійне задоволення вимог іпотекодержателя є безпідставним.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Поздняков П.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за її відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.04.2012 у справі №2-1504/12 позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №014/0398/3/21264 від 08.08.2008, що складає 52 367,09 дол. США, що станом на 25.04.2012 еквівалентно 418 293,09 грн. та стягнуто з відповідачів на користь позивача в рівних частинах судовий збір в сумі 1411, 50 грн. з кожного.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача 31.08.2012 було отримано чотири оригінали виконавчих листів на підставі вказаного рішення суду.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Ерстебанк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Як убачається з матеріалів справи, 04.06.2018 між ПАТ КБ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором з фізичною особою № 014/0398/3/21264 від 08.08.2008, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 , за договором поруки №014/0398/3/21264 від 08.08.2008, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , права іпотекодержателя з договором іпотеки № 014/0398/3/21264 від 08.08.2008, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 07.06.2018, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2018-03-30-000157-a від 15.05.2018, ПАТ «Фідобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - новий кредитор, уклали цей договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або іпотекодавців та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», тому є підстави для вирішення питання щодо заміни стягувача ПАТ «Ерсте Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, заміна сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи з вказаних норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні тому, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не впливає на його інтереси, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
При цьому, слід зазначити, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що у разі заміни сторони виконавчого провадження відбудеться подвійне стягнення вимог іпотекодержателя, то вони відхиляються судом як безпідставні, оскільки відповідно до договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу) прав вимоги від 07 червня 2018 року та додатку № 1 до договору, ПАТ «Фідобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Ерсте банк», відступило ТОВ ФК «Довіра та Грантія» права вимоги не тільки за договором іпотеки, а й за кредитним договором та договором поруки.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що заявником не надано до суду належним чином завірені копії договорів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження представником ТОВ «ФК «Довіра Гарантія» надано належним чином прошитий та пронумерований пакет документів з відміткою «згідно з оригіналом» та підписаний представником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Жабченко Т.М.. (а.с. а.с. 172-183)
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, підстави для її скасування - відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Махлай
О.І. Шкоріна