11 грудня 2019 року місто Київ
справа № 369/13065/19
провадження №22-ц/824/16055/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кривошей Олександром Юрійовичем,
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Пінкевич Н.С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними,-
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 жовтня 2019 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чиханцова М.А. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними.
Накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а саме:
1) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5106;
2) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер №3222486200:03:004:5382;
3) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5113;
4) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5123;
5) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5121;
6) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5101;
7) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5379;
8) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5163;
9) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5404;
10) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5124;
11) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5100;
12) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5164;
13) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5098;
14) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5150;
15) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5152;
16) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5105;
17) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222486200:03:004:5127;
18) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5147;
19) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5107;
20) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5151;
21) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5396;
22) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5393;
23) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5376;
24) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5112;
25) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5394;
26) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5111;
27) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5115;
28) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5395;
29) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5380;
30) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5375;
31) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5374;
32) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5373;
33) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5381;
34) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5400;
35) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5162;
36) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:02:003:5377;
37) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5388;
38) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5392;
39) загальною площею 0,0870 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5406;
40) загальною площею 0,0862 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3222486200:03:004:5409.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кривошей О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час винесення ухвали, суд не в повній мірі з'ясував усі фактичні обставини справи, не сприяв повному, об'єктивному її розгляду, а тому ухвала суду є незаконною та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що вже є рішення суду, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. В межах тієї справи також був накладений арешт на земельні ділянки.
Враховуючи те, що арешт на земельні ділянки вже накладено, то ризики відчуження спірного майна, на його думку, відсутні.
Адвокат Чиханцов М.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 у жовтня 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, будучи обізнаним про існування рішення суду, повторно звернувся до суду з аналогічним позовом, до тієї ж сторони, з тим самим предметом позову та з тих самих підстав. При цьому, у позові зазначив, що іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав до суду не подано, чим ввів суд в оману.
Вважає, що в діях позивача ОСОБА_1 та його представника Чиханцова М.А. наявне зловживання процесуальними правами.
До позовної заяви представником ОСОБА_1 додано висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи від 30 липня 2019 року, який є недопустимим доказом, оскільки не містить підпису експерта та печатки експертної установи.
Суд задовольнивши заяву Чиханцова М.А. про забезпечення позову, взяв до уваги недопустимі докази, які були складовою обґрунтування необхідності такого забезпечення та нібито доводили позовні вимоги ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції не пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не зазначив, яким чином невжиття заходів може утруднити виконання рішення та у зв'язку з чим він дійшов таких висновків.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чиханцов М.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Провадження у справі №369/585/19 та провадження у справі №369/13065/19 мають різні правові підстави, а предметом доказування у справі № 369/585/19 є те, що представник має діяти в інтересах особи, які він представляє. Тому якщо він вступив у зловмисну домовленість з другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, нехтуючи інтересами особи, які він представляв, що і доводилось в суді, то правочини вчинені за таких обставин мають визнаватися судом недійсними.
Натомість предметом доказування у справі №369/13065/19 є те, що представник використовуючи раніше видану позивачем довіреність, підробивши текст такої довіреності заволодів земельними ділянками, що належали позивачу шляхом відчуження їх наближеній до себе особі.
Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 липня 2019 року у справі №369/585/19, яким відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, залишено без змін, тому ризики зазначені у заяві про забезпечення позову залишаються актуальними.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кривошей О.Ю. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати та увалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чиханцова М.А. про забезпечення позову.
Представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Чиханцов М.А. та Шалденко Є.М. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чиханцова М.А. про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач може здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист.
При цьому суд врахував наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позову, та вважав, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, з метою запобіганню порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу 40 земельних ділянок недійсними.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок були укладені всупереч діючому законодавству та волі власника з перевищенням повноважень представника, оскільки доручення саме на відчуження земельних ділянок позивач не видавав та не мав на меті їх відчужувати. Грошових коштів за відчужені земельні ділянки не отримував, договірну вартість земельних ділянок не узгоджував. Представник використовуючи раніше видану позивачем довіреність, підробивши текст такої довіреності заволодів земельними ділянками, що належали позивачу шляхом відчуження їх наближеній до себе особі. За фактом протиправного заволодіння належного ОСОБА_1 . майном Києво-Святошинським відділом поліції ГУ національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019110200000272 від 16 січня 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України. ОСОБА_1 визнано потерпілим.
Враховуючи, що земельні ділянки, на які було накладено арешт судом першої інстанції, є предметом спору, а тому забезпечення позову у вказаний спосіб є співмірним заявленим вимогам, а їх невжиття може утруднити виконання рішення суду, оскільки право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору, зареєстроване за відповідачем, який може їх відчужити на користь третіх осіб, що призведе до утруднення виконання можливого рішення суду та подальшого ефективного захисту прав позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи слід позов задовольнити або в позові відмовити суд вирішує під час ухвалення рішення відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, а не на стадії забезпечення позову.
Предметом спору в даному випадку є правомірність відчуження належного позивачу майна , а тому накладення на нього арешту до закінчення розгляду справи по суті відповідає меті забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Таким чином, стороною позивача наведені як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, враховано співмірність заходу забезпечення позову заявленим вимогам, з огляду на що висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту відповідає вимогам закону.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що накладений в межах іншої справи арешт на ті ж самі земельні ділянки зберігає свою чинність, а тому ризики відчуження майна відсутні, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки арешт з земельних ділянок може бути знятий будь-коли за ініціативою відповідача, оскільки рішення набрало законної сили.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кривошей Олександром Юрійовичем, - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 13 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус