10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
Цією ухвалою під час вирішення питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого в порядку ст. 331 КПК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до 05 січня 2020 року включно.
Також цією ухвалою обвинуваченому ОСОБА_6 визначено заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень.
На вказане рішення суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року та зменшити йому розмір застави, оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина і визначена судом першої інстанції сума застави є непосильною для його родини.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали контрольного провадження №755/10519/19 та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 було вирішено визнати таким, що не відповідає Конституції Україн (є неконституційним), положення ч.2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження №755/10519/19, на розгляді Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040002902 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
07.11.2019 року під час вирішення питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого в порядку ст. 331 КПК України ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05 січня 2020 року включно та визначено йому заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень.
На дану ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка 27 листопада 2019 року разом матеріалами контрольного провадження №755/10519/19 надійшла до суду апеляційної інстанції.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 ставить питання про зміну оскаржуваної ухвали суду від 07.11.2019 року лише в частині зменшення визначеного йому розміру застави, а в частині продовження йому строку дії запобіжного заходу не оскаржує.
Проте, суддею-доповідачем 28.11.2019 року було помилково відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року та призначено справу до розгляду, оскільки за змістом вищезазначеного Рішення Конституційного Суду, з-поміж ухвал, які можуть бути постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, єдиний вид рішення, що підлягає оскарженню в апеляційному порядку є лише ухвала про продовження строку тримання під вартою.
За наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 щодо зміни ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року в частині зменшення йому розміру застави визначеного судом першої інстанції, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, згідно яких рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені лише на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а оскільки суддею-доповідачем було помилково відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року в частині визначеного судом розміру застави, а також враховуючи ту обставину, що іншими учасниками кримінального провадження вказана ухвала не оскаржується, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 403 КПК України, приходить до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Керуючись ст.ст. 403, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначено йому розмір застави в сумі 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3