Справа № 755/26112/14-к Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6638/2019 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: в порядку КПК
10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря : ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 щодо витребування документів та пояснень у прокурора Київської місцевої прокуратури №4, у межах кримінального провадження №12014100040007161 від 11.06.2014 року,
01.11.2019 року ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про витребування від Київської місцевої прокуратури №4 документів про договірні відносини ОСОБА_6 із компанією «Рапала», які були отримані прокуратурою 17.02.2015 року та витребування від Київської місцевої прокуратури №4 письмових пояснень, чому отримані документи не були долучені до матеріалів кримінального провадження №12014100040007161 від 11.06.2014 року.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2019 року у відкритті провадження за вказаною заявою було відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що прийняття цілого ряду процесуальних рішень віднесено до виключної компетенції слідчого, прокурора та КПК України не наділяє правом слідчого суддю вирішувати питання щодо витребування документів та пояснень, а лише судовим контролем під час розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення органів досудового розслідування та прокурора, тому, відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слід відмовити у відкритті провадження. Окрім того, як убачається з матеріалів скарги ОСОБА_6 звернувся до Київської місцевої прокуратури №4 з клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, яке не розглянуто та проігноровано, однак у прохальній частині скарги особа, яка подала скаргу не ставить питання про зобов'язання прокурора розглянути його клопотання в порядку ст.220 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким витребувати у Київської місцевої прокуратури №4 копії документів, які були отримані прокуратурою 17.02.2015 року, із наданням письмово звіту, чому отримані документи не були долучені до матеріалів кримінального провадження №12014100040007161 від 11.06.2014 року. Вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилився з номерами кримінальних проваджень, оскільки збирання доказів здійснюється в межах кримінального провадження №42017100040000228, відкритого 05.12.2017 року проти членів організованої міжнародної групи. На переконання апелянта, судом першої інстанції було грубо порушено ч. 3 ст. 26 КПК України, оскільки його заява про збирання (витребування) доказів є заявою саме про збирання (витребування) доказів, а не скаргою на дії чи бездіяльність прокурора чи слідчого, як це помилково вважав суд першої інстанції, з посиланням на ст. 303-307 КПК України.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді- протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Абзацом 2 частини 3 статті 395 КПК України передбачено, що якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року була постановлена без виклику сторін, у зв'язку з чим, строк на апеляційне оскарження починається для особи з моменту отримання копії ухвали.
Так, відповідно до наданої апелянтом копії конверту, оскаржувана ухвала була направлена йому засобами поштового зв'язку 13.11.2019 року, а апеляційна скарга була направлена до суду 18.11.2019 року.
Враховуючи, що однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 подано у передбачений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Частина 3 вказаної статті передбачає, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Частиною 1 статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У ч. 8 вказаної вище статті встановлено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.
Так, Київським апеляційним судом сторони провадження про дату розгляду скарги повідомлялися належним чином, однак, 10.12.2019 року в судове засідання вони не з'явилися. Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначено про те, що провадження може здійснюватися без його участі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд провадження у відсутність належним чином повідомлених сторін.
Частиною 1 статті 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право відповідних учасників процесу на це оскарження.
Так, відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій- особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Частиною 2 статті 309 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_6 до Київської місцевої прокуратури №4 18.09.2019 року було подано заяву про витребування доказів /а. п. 6/.
В подальшому, ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з аналогічною заявою, в якій ставив питання про витребування вказаних ним доказів судом у Київської місцевої прокуратури №4, що не входить до компетенції слідчого судді.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 не зазначено які рішення, дії чи бездіяльність прокурора були ними вчинені, і які б могли бути предметом оскарження на досудовому розслідуванні в порядку ст. 303 КПК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильних висновків щодо відмови у відкритті провадження за його заявою.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 щодо витребування документів та пояснень у прокурора Київської місцевої прокуратури №4, у межах кримінального провадження №12014100040007161 від 11.06.2014 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_4