Справа № 461/7876/19
Провадження № 1-кс/461/10275/19
12.12.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
встановив:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року на свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «Lexus» з д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль марки «Lexus» моделі RX300, з номерним знаком НОМЕР_2 , чорного кольору Румунської реєстрації, яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 11 листопада 2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, накладено арешт на вказаний автомобіль, яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «Lexus» з д.н.з. НОМЕР_1 . Вказує на те, що даний автомобіль придбаний та використовується на законних підставах і необхідний для забезпечення потреб сім'ї, в тому числі малолітньої дитини, 2019 року народження. Зазначає, що цивільного позову у кримінальному провадженні не пред'явлено, а санкція статті ч.2 ст.303 КПК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 не передбачає конфіскації майна. Крім цього, посилається на відсутність належних доказів використання даного автомобіля як знаряддя чи засобу вчинення злочину. Просить клопотання задовольнити та скасувати арешт, оскільки це порушує конституційна права ОСОБА_4 .
Захисник в судовому засіданні 09.12.2019 року клопотання підтримав та просив задовольнити. В судове засідання 12.12.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Слідчий в судовому засіданні 09.12.2019 року клопотання заперечив, вказуючи на можливе повідомлення ОСОБА_4 нової підозри, про вчинення злочину, станція статті якого передбачає покарання у виді конфіскації майна. Просив відмовити у задоволенні клопотання. В судове засідання 12.12.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000446від 08 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.
ОСОБА_4 являється підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «Lexus» з д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «Lexus» моделі RX300, з номерним знаком НОМЕР_2 , чорного кольору Румунської реєстрації, яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, метою накладення арешту на вказане майно зазначено збереження речових доказів у кримінальному провадженні та те, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. З ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Доказів того, що у межах кримінального провадження з даним автомобілем на даний час проводяться будь-які слідчі дії слідчому судді не надано.
Вважаю, що з моменту початку досудового розслідування та вилучення у ОСОБА_4 майна пройшло достатньо часу для встановлення усіх необхідних обставин справи.
При цьому, матеріали справи свідчать, що на даний час слідством не встановлено незаконність походження або придбання вилученого автомобіля, та не здобуто достатніх та належних доказів, які б, на даній стадії досудового розслідування, давали підстави вважати про причетність вилученого майна до кримінального правопорушення. Також, не здобуто належних доказів, що арештоване майно було одержано чи могло бути одержано злочинним шляхом. Той факт, що підозрюваний користувався даним автомобілем до моменту арешту даного транспортного засобу, сам по собі, не може бути достатньою законною підставою для цього арешту. Надані слідчим протоколи та документи встановлюють і констатують цей факт, чого захисник в ході розгляду справи не заперечив, вказавши, що даний автомобіль є засобом пересування ОСОБА_4 і використовувався ним виключно, саме як засіб пересування, в тому числі і для членів його сім?ї.
Доказів того, що ОСОБА_4 пред'явлено нову підозру у вчиненні правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді конфіскації майна не подано.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Таким чином, на переконання слідчого судді, органом досудового розслідування з часу арешту вилученого майна належним чином не встановлено, яким чином вищевказаний автомобіль має відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на ньому, а отже, орган досудового розслідування не довів у визначений законом спосіб потребу у подальшому застосуванні арешту на наведене майно зі збереженням всіх попередньо встановлених обмежень.
Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Статтями 7 та 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При вирішенні клопотання враховую також положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлені в ході розгляду клопотання обставини свідчать про відсутність підстав для подальшого арешту майна в частині користування транспортним засобом. При цьому, під час розгляду клопотання органом досудового розслідування не доведено, а відтак не встановлено обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони або обмеження користування вилученим автомобілем призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення доказів по справі, а тому вважаю за можливе скасувати заборону(обмеження) володільцю в частині використання вказаного автомобіля.
Таким чином, клопотання підлягає до часткового задоволення та слід скасувати арешт в частині користування автомобілем та на свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «Lexus» з д.н.з. НОМЕР_1 .
Щодо заборони розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем ухвалу від 11 листопада 2019 року, такий слід залишити в силі, оскільки клопотання в цій частині заявлено передчасно.
Роз'яснити, що згідно ч.3 ст.167 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172-174 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року на свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки «Lexus» з д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки «Lexus» моделі RX300, з номерним знаком НОМЕР_2 , чорного кольору Румунської реєстрації, яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині заборони користування вказаним автомобілем.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1