09 грудня 2019 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кравець І.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Лавренчука Р. В.
(Справа № 285/3442/19, провадження у справі № 2/0285/1252/19)
розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального Закладу Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» (далі - відповідач), треті особи Ярунська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області та Новоград-Волинська районна рада Житомирської області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В вересні 2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_2 з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» №28 від 27 серпня 2019 року про звільнення ОСОБА_2 за пунктом 1 статті 40 КЗпПУ, поновити його на посаді вчителя трудового навчання з предметів економіки, сільгоспмашин, агротехнології, зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначає, що працював у відповідача на посаді вчителя трудового навчання з предметів економіки, сільгоспмашин, агротехнології з 30.08.2012 року. Наказом №28 від 27 серпня 2019 року його звільнено із займаної посади у зв'язку з з скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач вказує, що за два місяці до дня звільнення його було попереджено про майбутнє звільнення у зв'язку з скороченням штату та чисельності працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки Новоград-Волинська районна рада приймає рішення про ліквідацію учбового закладу. Але 23.08.2019 року пройшла сесія Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, де було прийнято рішення про зміну засновника учбового закладу з Новоград-Волинської районної ради на Ярунську сільську раду Новоград-Волинського району.
Позивач посилаючись на те, що оскільки відбулась не ліквідація, а реорганізація учбового закладу, а також те, що під час його звільнення не було дотримано порядку передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, а саме не було запропоновано всіх вакантних посад, що є порушенням трудового законодавства, просить суд позов задовольнити.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Про місце і час розгляду справи повідомлений відповідно до п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
28 жовтня 2019 року під час підготовчого судового засідання за ініціативою суду до участі у справі на боці відповідача було залучено третіх осіб Новоград-Волинську району раду Житомирської області та Ярунську сільську раду Новоград-Волинського району Житомирської області.
Представник Новоград-Волинської районної ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки позивач не надав доказів про порушення його прав з боку відповідача.
Представник Ярунської сільської ради в удовому засіданні 25.11.2019 року зазначив, що сільська рада є засновником КЗ «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат», якій їй на баланс було передано Новоград-Волинською районною радою Житомирської області. Але наданий час учбовий заклад не працює, керівника не має.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 30.08.2012 р. був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання з предметів економіки, сільгоспмашин, агротехнології в Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» відповідно до наказу №42 від 30.08.2012 р. /а.с.5,6/.
Згідно наказу КЗ «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» №28 від 27.08.2019 року ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв'язку з скороченням штату та чисельності працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпПУ з 27.07.2019 року /а.с.4/.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.\
Звільнення з підстав, зазначених в цьому пункті цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Частиною третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).
Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку про те, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі N 296/576/17).
Відповідачем в порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надано суду допустимих, змістовних та достовірних доказів на підтвердження дотримання ним під час звільнення позивача з посади вимог ст. 49-2 КЗпП України.
Крім того, також суду не надано доказів про правомірність дій відповідача його засновником Ярунською сільською радою.
Таким чином, звільнення ОСОБА_2 відбулось з порушенням вимог КЗпП України, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середньоденний заробіток позивача, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб складає 173,05 грн. Термін вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 28 серпня 2019 року по 09 грудня 2019 року складає 72 дні. Таким чином, розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 12459 грн. 60 коп. (173,05 грн. х 72 дні).
Оскільки справляння і сплата податків та обов'язкових платежів є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК, суд допускає негайне виконання рішення у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ) до Комунального Закладу Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» (код ЄДРПОУ20415677, вул. Заїки, 14 с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області), треті особи Ярунська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області та Новоград-Волинська районна рада Житомирської області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» №28 від 27 серпня 2019 року про звільнення ОСОБА_2 за пунктом1 статті 40 КЗпПУ.
Поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя трудового навчання з предметів економіки, сільгоспмашин, агротехнології в КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат».
Зобов'язати КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_2
Стягнути з КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 459 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді вчителя трудового навчання з предметів економіки, сільгоспмашин, агротехнології в КЗ Ярунської сільської ради «Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 09 грудня 2019 року.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2019 року.
Головуючий