ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 грудня 2019 року м. Київ № 640/22059/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомАсоціації «Деснянський автомобіліст»
до Київської міської ради
треті особи:1. Департамент транспортної Інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс»
про зупинення дії рішення, зобов'язання вчинити дії
Асоціація «Деснянський автомобіліст» (02232, Місто Київ, вулиця Бальзака, будинок 83-А) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Департамент транспортної Інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, 01030, вул. Леонтовича, б. 6), Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», в якому просила:
- зупинити дію рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року №184/6840 «Про вдосконалення систем організації паркувального простору в місті Києві» в частині п.1.4 Рішення щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка до зазначеного рішення до визначення порядку його реалізації з врахуванням інтересів третіх осіб, що мають діючі Договори з врахуванням умов таких Договорів;
- зобов'язати відповідача, спільно із третіми особами в межах їх повноважень, визначити порядок реалізації Рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року №184/6840 «Про вдосконалення систем організадії паркувального простору в місті Києві».
Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції на день уточнення позовних вимог, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Наведені положення процесуального законодавства засвідчують, що при обранні способу захисту порушеного права позивачу необхідно враховувати, що такі вимоги не можуть мати формальний (декларативний) характер, оскільки вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень мають бути поєднані з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на відновлення права позивача, порушення якого спричинено такою бездіяльністю. Аналогічні умови за цим Кодексом застосовуються і до вимог про визнання протиправними дій відповідача, які мають бути поєднані із вимогою зобов'язати суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій.
Тобто, необхідною умовою для вжиття судом відповідних заходів з метою відновлення порушеного права, є існування порушеного права на момент прийняття судом відповідного рішення. При цьому, оцінка обставин (умов), за яких відбулось таке порушення прав позивача, а саме, дотримання суб'єктом владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускає бездіяльності, вимог чинного законодавства за критеріями, які зазначені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється судом саме у мотивувальній частині судового рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Крім того, відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч вищезазначеним вимогам, в прохальній частині позовної заяви Асоціацією «Деснянський автомобіліст» викладено вимогу про зобов'язання відповідача, спільно із третіми особами в межах їх повноважень, визначити порядок реалізації рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року №184/6840.
Щодо вимоги позивача про зупинення дії рішення Київської міської ради від 05.03.2019 року №184/6840, то суд зазначає, що вона, також, не відповідає вимогам встановленим частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта позов може бути забезпечено, відповідно до пункту першого частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України
Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Асоціації «Деснянський автомобіліст» залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська