Справа № 212/8755/19
2/212/3211/19
13 грудня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., справа № 212/8755/19, 2/212/3211/19, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням,
встановив:
11 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ЦГЗК»), приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ПівнГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням. В обґрунтування позову зазначив, що він працював у період з 15.07.1997 по 20.08.1999 монтером шляху у ПрАТ «ПівнГЗК» та з 13.10.2004 по 24.03.2005 прохідником та з 24.03.2005 по 20.02.2006 бурильником шпурів у підземних умовах у ПрАТ «ЦГЗК». Внаслідок тривалої праці на підприємствах із шкідливими умовами праці він отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 23.05.2019 позивачу первинно встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 65% за професійними захворюваннями: вібраційна хвороба, радикулопатія, хронічний бронхіт та встанолено третю групу інвалідності. Вважає, що з вини підприємств, які не створили безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв'язку з задишкою при фізичному навантаженні, сильному кашлі, біллю у грудях та спині, тривалий процес лікування хронічних професійних захворювань, позбавлення можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуття фізичних страждань, обґрунтованих важкістю самопочуття та особливостями лікування. Просить стягнути з кожного відповідачів у рахунок відшкодування моральної шкоди одноразову суму в розмірі по 41 730 грн.
15 жовтня 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
08 листопада 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ПрАТ «ЦГЗК», у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди саме в період роботи на підприємстві відповідача. Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Також заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 41 730 грн. завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума позовних вимог не відповідає вимогам розумності та справедливості з врахування стажу роботи позивача у ПрАТ «ЦГЗК».
10 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ПрАТ «ПівнГЗК», у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди саме в період роботи на підприємстві відповідача. Вважають, що в Акті розслідування професійного захворювання від 25.03.2019 не визначено зв'язку праці позивача у ПрАТ «ПівнГЗК» з встановленням у нього професійного захворювання.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював у період з 02.11.2000р. по 28.02.2001р. - підземним гірничим робітником на ш.«Ювілейна», 12.03.2001р. - 08.10.2004р. - підземним прохідником на ш.«Ювілейна», 27.02.2006р. - 04.12.2018р. - підземним прохідником на ш.«Ювілейна» ПрАТ “Суха Балка”.
04.12.2018 року позивача було звільнено з ПрАТ “Суха Балка” за станом здоров'я, що перешкоджає роботі згідно п.2 ст.40 КЗпП України.
Також ОСОБА_1 працював у період з 15.07.1997 по 20.08.1999 монтером шляху у ПрАТ «ПівнГЗК» та з 13.10.2004 по 24.03.2005 прохідником та з 24.03.2005 по 20.02.2006 бурильником шпурів у підземних умовах у ПрАТ «ЦГЗК».
Внаслідок роботи у шкідливих умовах праці на у позивача було виявлено наступні професійні захворювання: 1) вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації: виражений периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок з частинами акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях, двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), деформуючий остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого - другого ступеня); 2) радиколупатія попереково-крижова білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді періартрозу у колінних суглобах (ПФ першого-другого ступеня); 3) хронічний (пиловий) бронхіт. Легенева недостатність першого ступеня.
25 березня 2019 року комісією у складі: лікаря з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, лікаря невропатолога-профпатолога Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, директора з охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища ПрАТ “Суха Балка”, голови профспілки металургів та гірників України ПрАТ “Суха Балка”, технічного інспектора праці Криворізького міського комітету профспілки металургів та гірників України, страхового експерта з охорони праці відділу страхових експертів з охорони праці Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, було проведено розслідування випадку причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.
У пункті 16 вказаного Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 зазначено, що окрім профмаршруту прохідника на шахті «Ювілейна» ПАТ «Суха Балка» причиною професійних захворювань слугував професійний маршрут підземного прохідника і підземного бурильника шпурів шахти «ім. Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК».
Довідкою НОМЕР_1 №054614 від 23.05.2019 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності (40%- вібраційна хвороба, 15%-радикулопатія, 10%-хронічний бронхіт) з переоглядом та третю групу інвалідності.
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, згідно норм діючого законодавства, для відшкодування моральної шкоди.
До такого висновку суд прийшов з наступного.
Так, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) надано роз'яснення, відповідно до якого спори щодо відшкодування шкоди на підставі Закону № 1105 повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто з 23.05.2019 у зв'язку із професійними захворюваннями.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань пов'язаних з у мовами праці на підприємстві - шахті «ім. Орджонікідзе» ПрАТ «ЦГЗК» (1 рік 4 місяці 7 днів), і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача ПрАТ «ЦГЗК» за вказаними професійними захворюваннями.
Також у відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65%, який встановлений з переоглядом, встановленням третьої групи інвалідності, період роботи на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів (1 рік 4 місяці 7 днів), судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 15000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Водночас судом не приймаються доводи відповідача про покладення відповідальності на ПрАТ «ПівнГЗК» за заподіянням моральної шкоди у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 стійкої втрати працездатності за професійними захворюваннями вібраційна хвороба, радикулопатія, хронічний бронхіт виходячи з наступного.
За положеннями 153 КЗпП України на роботодавця покладено забезпечення працівника безпечними і нешкідливими умовами праці та в разі порушення такого обов'язку у нього виникає обов'язок, в силу статті 173 КЗпП України, відшкодувати працівникові заподіяну таким діями шкоду.
Як вбачається з пункту 16 вищевказаного Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 25.03.2019, складеного стосовно ОСОБА_1 , умови праці останнього на ПрАТ «ПівнГЗК» у період з 15.07.1997 по 20.08.1999 монтером шляху не призвели до виникнення у позивача вказаних в Акті професійних захворювань.
Таким чином позивачем не доведено, що під час його роботи у ПрАТ «ПівнГЗК» йому було створено неналежні умови праці, які призвели до виникнення у нього вищезазначених професійних захворювань, а відтак відсутні підстави з покладення на ПрАТ «ПівнГЗК» обов'язку з відшкодування моральної шкоди за ст. 237-1 КЗпП України за спричинення умовами праці зазначених професійних захворювань.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ПрАТ «ЦГЗК» підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі по 768,40 грн.
Керуючись ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про охоронупраці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50066, м. Кривий Ріг, код ЄРДПОУ 00190977.
Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50079, м. Кривий Ріг, код ЄРДПОУ 00190977.
Рішення складено та підписано 13 грудня 2019 року.
Суддя: О. Н. Борис