Справа № 212/9583/19
2/212/3452/19
13 грудня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника,
встановив:
13 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «КЗРК») моральної шкоди завданої смертю батька у зв'язку із професійним захворюванням, яке він отримав під час роботи на підприємстві відповідача, яку оцінює у розмірі 300 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що її батько, ОСОБА_2 , працював протягом 13 років на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «КЗРК», в шкідливих умовах. Через вплив шкідливих умов праці у ОСОБА_2 у 1966 році було виявлено професійне захворювання сидеросилікоз І ст., у 1971 році діагностовано ускладнення сидеросиликозу у вигляді легеневої недостатності 1 ст., у 1993 р. основне захворювання ускладнилось хронічним обструктивним бронхітом, емфіземою легень 1 ст. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та причиною його смерті стало професійне захворювання, яке він отримав за життя. Внаслідок смерті батька від професійного захворювання позивачу завдано моральну шкоду. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що вона втратила близьку людину, що відображається на її психоемоційному стані, у зв'язку із чим вона зазнає суттєвих незворотних негативних змін, які відбулись у її особистому житті.
14 листопада 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
04 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на таке. Так ОСОБА_2 помер у 2004 році, що вказує на виникнення права позивача на відшкодування шкоди саме з цього часу, а тому за законом України № 1105-XIV належним відповідачем у цьому випадку має виступати Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення. Також вважає, що позивачем не надано доказів вини посадових осіб у ПАТ «КЗРК» у смерті ОСОБА_2 . Окрім цього зазначає, що на момент смерті батька позивачу виповнилось 48 років та вона перебувала у зареєстровано шлюбі, а тому, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 не можна відносити до членів сім'ї померлого ОСОБА_2 .
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьком якої зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 листопада 19856 року. (а.с.17).
25 вересня 1976 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». (а.с. 18)
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2 у період часу з 05 листопада 1953 року по 07 листопада 1966 року працював у РУ ім. Рози Люксембург тресту Ленінруда на різних підземних професіях та був звільнений у зв'язку із встановленням інвалідності. (а.с. 13-16)
У відповідності до повідомлень про хронічне професійне захворювання Українського НДІ промислової медицини, ОСОБА_2 було встановлено у червні 1966 році професійне захворювання - вібраційна хвороба І ст., у вересні 1966 року - сидеросилікоз І ст. (а.с. 11-12)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . (а.с. 10)
З Акту посмертного обслідування по встановленню причинного зв'язку між смертю та професійним захворюванням від 18.06.2004 за № 52, складеного обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК № 2, було встановлено причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням. (а.с. 19-21)
Відповідно до ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Так, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок професійного захворювання, яке було отримано ним під час роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується відповідним Актом від 18.06.2004 за № 52.
Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Так, внаслідок смерті батька позивачці спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Суд встановивши обставини справи, давши їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода у зв'язку з втратою близької людини.
Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КЗРК» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання, підлягають частковому задоволенню. Беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві відповідача, встановлення йому професійних захворювань, групи інвалідності та причини його смерті, характер і тривалість моральних страждань позивача у зв'язку із смертю батька, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов'язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 180 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Водночас судом не приймаються доводи представника відповідача про нерозповсюдження на дані правовідносини положень ст. 1168 ЦК України виходячи з наступного. За змістом ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. У зазначеній нормі поняття «діти» вжито в розумінні кровної спорідненості з померлим, оскільки особа не набуває особливого правового статусу, пов'язаного з її неповноліттям, а з-поміж найближчих до померлого осіб отримує право на компенсацію моральної шкоди, не пов'язане з віком особи.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1800,00 грн.
На підставі ст.153 КЗпП України, ст. ст. 15,16, 23, 1167,1168 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 275 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1800 ( одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а.
Рішення складено та підписано 13 грудня 2019 року.
Суддя: О. Н. Борис