справа №1.380.2019.004539
05 грудня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,
за участю:
представника позивача Пришляк М.С.,
представника відповідача Смілка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-к Повітрофлотський, 6) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 12.07.2019 року № 90, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.07.2019 року № 90, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю батька-військовослужбовця в запасі ОСОБА_4 , що сталося внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 , як члену сім'ї загиблого одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року на день смерті батька-військовослужбовця в запасі ОСОБА_4 , що сталося внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що батько ОСОБА_2 - солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу за контрактом з 04.11.2008 року по 29.05.2017 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія відділення забезпечення. Під час проходження служби з 20.08.2015 по 27.11.2015 брав участь бойових діях в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської області. Відповідно до довідки МСЕК серія 12ААА № 383178 ОСОБА_4 29.06.2017 року встановлено первинно другу групу інвалідності, яка пов'язана із захистом Батьківщини. У зв'язку з встановленням ОСОБА_4 II групи інвалідності, яка пов'язана із захистом Батьківщини, останньому була виплачена одноразова грошова допомога. Після звільнення з військової служби ОСОБА_4 часто хворів і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 28.03.2019 року. Відповідно до Витягу з протоколу Військово-лікарської комісії Західного регіону № 174 від 25.04.2019 року зазначено, що причина смерті ОСОБА_4 пов'язана - «захворювання і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини».
В подальшому позивач, в інтересах доньки, звернулась до Львівського обласного військового комісаріату із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька. Львівський обласний військовий комісаріат надав висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги та направив документи до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Комісією документи розглянуто та прийнято протокол № 90 від 12.07.2019 року, який затверджений т.в.о. Міністра оборони України 15.07.2019 року, відповідно до якого відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що смерть батька ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто понад один рік після звільнення останнього з військової служби. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що момент внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо строку настання смерті протягом року з моменту звільнення з військової служби для отримання одноразової грошової допомоги, батько позивача вже був звільнений з військової служби, а тому дана норма на позивача не може поширюватись. Просила позов задоволити.
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Протокольною ухвалою суду від 30 вересня 2019 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - Львівський обласний військовий комісаріат.
Протокольною ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_3 .
Ухвалою від 14.11.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2019 року.
30 вересня 2019 року за вх. № 35202 представник відповідача, Міністерства оборони України, подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідач позов не визнає повністю з наступних підстав. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державною виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 - одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Сил України з 04.11.2008 року по 29.05.2019 року та брав безпосередньо участь в антитерористичній операції, зокрема, у період з 20.08.2015 року по 27.11.2015 року перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними довідками, довідкою про безпосередню участь в АТО від 29.08.2017 року № 1477. 29.06.2017 року Львівською обласною МСЕК ОСОБА_4 було встановлено II групу інвалідності, яка пов'язана із захистом Батьківщини. В подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 77 від 29.05.2017 року на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.05.2017 року № 1-РС солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 звільнений у відставку за пунктом «б» частини восьмої статті 26 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (за станом здоров'я), направлений на військовий облік у військовий комісаріат і виключений зі списків особового складу Військової частини, знято з усіх видів забезпечення. Відповідно до рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплати одноразової грошової допомоги, у 2017 році ОСОБА_4 як інваліду II групи, інвалідність якого пов'язана із захистом Батьківщини призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 480 000 грн. Після звільнення з військової служби, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Отже, смерть ОСОБА_4 настала через 1 рік та 9 місяців після його звільнення з військової служби. Враховуючи вище викладене відповідачем прийнято рішення правомірно та обґрунтовано. Просив у задоволенні позову відмовити.
24 жовтня 2019 року представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , через канцелярію суду подав пояснення по справі (вх. № 38932), де повідомив суд наступне. До ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька, звернулася позивач в інтересах малолітньої доньки. Львівський обласний військовий комісаріат надав висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги та направив документи до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Комісією документи розглянуто та прийнято протокол № 90 від 12.07.2019 року, який затверджений т.в.о. Міністра оборони України 15.07.2019 року, відповідно до якого відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 12 серпня 2019 року третя особа повідомив позивача про прийняте Комісією рішення.
В судовому засіданні 05 грудня 2019 року представник позивача просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Третя особа, Львівський обласний військовий комісаріат, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Третя особа, ОСОБА_3 , в судове засідання не прибула. В матеріалах справи знаходиться конверт з повідомленням про вручення з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Відповідно до частини 11 ст. 126 КАС України вважається, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.06.2010 року.
Солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу за контрактом з 04.11.2008 року по 29.05.2017 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія відділення забезпечення.
Під час проходження служби з 20.08.2015 року по 27.11.2015 року брав участь бойових діях в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської області, що підтверджується довідкою № 53 від 21.05.2019 року, виданої Львівським обласним військовим комісаріатом.
В подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 77 від 29.05.2017 року на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.05.2017 року № 1-РС солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 звільнений у відставку за пунктом «б» частини восьмої статті 26 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (за станом здоров'я), направлений на військовий облік у військовий комісаріат і виключений зі списків особового складу Військової частини, знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки МСЕК серія 12ААА № 383178 ОСОБА_4 29.06.2017 року встановлено первинно другу групу інвалідності, яка пов'язана із захистом Батьківщини. Відповідно до рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплати одноразової грошової допомоги, у 2017 році ОСОБА_4 як інваліду II групи, інвалідність якого пов'язана із захистом Батьківщини, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 480 000 грн.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2019 року.
Відповідно до Витягу з протоколу Військово-лікарської комісії Західного регіону №174 від 25.04.2019 року зазначено, що причина смерті ОСОБА_4 пов'язана - «захворювання і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини».
Для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 звернулась із заявою до Львівського обласного військового комісаріату.
Львівський обласний військовий комісаріат надав висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги та направив документи до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Комісією документи розглянуто та прийнято протокол № 90 від 12.07.2019 року, який затверджений т.в.о. Міністра оборони України 15.07.2019 року, відповідно до п.1 якого відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги матері та дочці померлого у зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто понад один рік після звільнення останнього з військової служби.
Позивач, вважаючи, що їй безпідставно відмовлено в доплаті до одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька, чим порушено її права та законні інтереси, звернулася з даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Приписами частини 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. (ч.6 ст.16-3 Закону №2011).
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. (ч.8 ст.16-3 Закону №2011).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), чинність цього закону поширюється на сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №174 від 25.04.2019 містить висновок, що захворювання і причина смерті ОСОБА_4 , пов'язані із захистом Батьківщини.
Суд зауважує, що з врахуванням викладених вище правових норм, застосування ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» слід пов'язувати не з фактом звільнення з військової служби ОСОБА_4 , а з фактом його захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від наявності статусу військовослужбовця на день смерті.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2018 у справах №372/1258/16-а, провадження №К/9901/6800/18, №372/1258/16-а, провадження №К/9901/6800/18, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом у спірних правовідносинах.
За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги дочці померлого ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що захворювання і причини смерті ОСОБА_4 пов'язані із захистом Батьківщини та отримані ним під час проходження військової служби, а відтак спірне рішення є протиправним.
Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документи розглянуто та прийнято протокол № 90 від 12.07.2019 року, який затверджений т.в.о. Міністра оборони України 15.07.2019 року, відповідно до якого відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що смерть батька ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2019 року датою смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач відмовив у призначенні допомоги у зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто понад один рік після звільнення останнього з військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (ч.9 ст.16-3 Закону №2011).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з пунктом 4 Порядку №975 (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Згідно пункту 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Відповідно до ст.16-4 Закону №2011, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Про наявність визначених ст.16-4 Закону №2011 обставин відповідач не вказує.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 12.07.2019 року № 90, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю батька-військовослужбовця в запасі ОСОБА_4 , що сталося внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 , як члену сім'ї загиблого одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року на день смерті батька-військовослужбовця в запасі ОСОБА_4 , що сталося внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Відтак, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
При цьому судом враховується і те, що вирішення питання розміру такої допомоги при розподілі між дочкою ( ОСОБА_2 ) та матір'ю ( ОСОБА_3 ) померлого ОСОБА_4 належить до компетенції відповідача та повинно вирішуватись при прийнятті рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги.
Враховуючи те, що визначення розміру одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень відповідача, а позовній вимоги у цій частині є передчасними, тому суд вважає, що вони не можуть бути задоволені у спосіб, який обраний позивачем.
Таким чином, враховуючи положення ст.245 КАС України, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міністерство оборони України вирішити питання щодо виплати ОСОБА_2 , як члену сім'ї загиблого одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень КАС України, у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, відсутні підстави для його відшкодування.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 12.07.2019 року № 90, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю батька-військовослужбовця в запасі ОСОБА_4 , що сталося внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 22990305) повторно вирішити питання щодо виплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) як члену сім'ї загиблого одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.12.2019 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна