Справа № 201/12952/19
Провадження № 2/201/3757/2019
13 грудня 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовних вимог за його позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції) про визнання позивача особою, що має статус викривача корупції, визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання пункту 27 рішення правління АТ КБ «ПриватБанк» від 28.10.2019р., оформлене протоколом № 45, незаконним, вчиненим з метою переслідування викривача корупції та таким, що не підлягає виконанню,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 20.11.2019р. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» (третя особа - НАЗК) про визнання позивача особою, що має статус викривача корупції, визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання пункту 27 рішення правління АТ КБ «ПриватБанк» від 28.10.2019р., оформлене протоколом № 45, незаконним, вчиненим з метою переслідування викривача корупції та таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 26.11.2019р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки протягом трьох днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 13.12.2019р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно із позовною заявою 20.11.2019р. позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій він просив заборонити АТ КБ «ПриватБанк» звільняти чи примушувати заявника до звільнення, притягувати до дисциплінарної відповідальності чи піддавати з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати, тощо). В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що на сьогоднішній день здійснюється систематичне його переслідування, як викривача корупції, здійснюються спроби притягнути його до дисциплінарної відповідальності за надуманих підстав, а також штучно усунути з посади, шляхом покладення виконання його службових обов'язків на іншу особу. З метою недопущення порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, просив вжити заходи забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю за необхідне цю заяву задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається зі змісту позову, позивач окрім інших вимог просить, визнати незаконним та скасувати наказ Голови правління АТ КБ «ПриватБанк» П. Крумханзла від 05.11.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та визнати п. 27 рішення Правління АТ КБ «ПриватБанк» від 28.10.2019р., яке було оформлене протоколом № 45, та яким постановлено запустити проект «Щодо трансформації процесів управління проблемними активами», незаконними та такими, що вчинені з метою переслідування викривача корупції та не підлягають виконанню.
В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач вчиняє низку дій, спрямованих на незаконне звільнення позивача, і на підтвердження цього зазначає про факт відсторонення від роботи. Переслідування позивача розпочалось після того, як він звернувся до Генпрокуратури України із заявою про факти незаконної передачі Головою правління АТ КБ «ПриватБанк» Крумханзлом та Членом правління ОСОБА_2 прав банку на стягнення заборгованості із клієнтів банку третім особам на загальну суму 759 000 000грн., чим завдано шкоду банку у більш ніж 10 мільйонів гривень. Відомості про це внесено до ЄРДР, отже вони стали предметом кримінального провадження, відповідальність за яке передбачена ст. 364-1 КК України.
Приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір, враховуючи предмет спору, а також те, що обраний позивачем вид забезпечення позову передбачений ст.150 ЦПК України та є необхідним для забезпечення ефективного захисту порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, вважаю за можливе задовольнити вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заборонити АТ КБ «ПриватБанк» звільняти чи примушувати заявника до звільнення, притягувати до дисциплінарної відповідальності чи піддавати з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати, тощо).
Задовольняючи вимоги заяви, мною враховано, що такі заходи забезпечення позову є спімірними із заявленими позовними вимогами, адже їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернуся до суду.
При цьому, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позовних вимог, також враховано те, що заходи забезпечення позову за змістом не є тотожними з предметом позовних вимог, оскільки при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, спір, що виник між сторонами з приводу встановлення статусу викривача корупції, визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2019р. про дисциплінарне стягнення та п.27 рішення Правління банку від 28.10.2019р., яким постановлено запустити проект «Щодо трансформації процесів управління проблемними активами», по суті не вирішується.
Також, задовольняючи заяву про вжиття саме таких заходів забезпечення позову, мною врахована практика Європейського суду з прав людини, який зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а отже, й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Шмалько проти України». Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-605цс16 від 25.05.2016р., забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя, забезпечення позивачу реального та ефективного виконання рішення суду (на випадок задоволення вимог позивача).
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовних вимог за його позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції) про визнання позивача особою, що має статус викривача корупції, визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання пункту 27 рішення правління АТ КБ «ПриватБанк» від 28.10.2019р., оформлене протоколом № 45, незаконним, вчиненим з метою переслідування викривача корупції та таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Заборонити Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» звільняти чи примушувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до звільнення, притягувати до дисциплінарної відповідальності чи піддавати ОСОБА_1 з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати, тощо).
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги потягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч.7-10 ст. 158 ЦПК України.
Копію ухвали надіслати для відома та виконання сторонам по справі.
Строк пред'явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Адреси сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: АТ КБ «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, ЄДРПОУ 14360570).
Третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції (01003, м. Київ, Бульвар Дружби народів, 28, ЄДРПОУ 40381452).
Суддя: Ткаченко Н.В.