13 грудня 2019 року місто Київ
унікальний №824/232/19
провадження №6/824/168/2019
Суддя Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 3 грудня 2019 року у справі №30/19 за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Лук'янівське", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 3 грудня 2019 року задоволені позовні вимоги АТ "Міжнародний інвестиційний банк" до СТзОВ " Лук'янівське", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
10 грудня 2019 року АТ "Міжнародний інвестиційний банк" звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду щодо стягнення заборгованості з СТзОВ " Лук'янівське" та ОСОБА_1 ..
Вивчивши надані суду матеріали, суд вважає, що подана заява має розглядатися в порядку розділу 7 глави 2 ГПК України, а тому така не може бути прийнята Київським апеляційним судом до розгляду, виходячи з наступного.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Згідно із ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Проте разом з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб'єктний критерій.
Вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором була заявлена позивачем до боржника та поручителів, пов'язаних солідарним обов'язком.
Відповідно до частини першої ст. 541 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов'язання.
Наслідки солідарного обов'язку боржників передбачені ст. 543 ЦК України, основний з яких зазначено в частині першій цієї статті, а саме: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, ЦК України передбачає і гарантії для боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу. Тому з огляду на солідарний обов'язок боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України в редакції Закону № 2147-VIII господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі Постійно діючого Третеського суду при Асоціації українських банків, була заявлена юридичною особою (АТ «Міжнародний інвестиційний банк"») до юридичної особи (СТзОВ " Лук'янівське") як позичальника за кредитним договором, а також до поручителя (фізичної особи ОСОБА_1 ), який за умовами договору поруки погодився солідарно відповідати з позичальником за наслідки невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у третейському спорі, положення ст. 20 ГПК України та виходячи зі змісту рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 3 грудня 2019 року у справі №30/19, справа розглянута третейським судом в порядку господарського судочинства, а тому заява АТ "Міжнародний інвестиційний банк" підлягає розгляду господарським судом, до якого банк має право звернутися із заявою про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду в порядку розділу 7 глави 2 Господарського процесуального кодексу.
Питання про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом (ч.1, 2 ст. 352 ГПК України).
Відповідно до ч.9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами розділу 9 глави 4 Цивільного процесуального кодексу України не передбачено вирішення питання про повернення або відмову у відкритті провадження з підстав не правильного визначення заявником правил предметної та суб'єктної юрисдикції, то суд застосовує положення п.1 ч.1 ст. 186 ст. ЦПК України за аналогією закону.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою АТ "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 3 грудня 2019 року у справі №30/19, оскільки подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд вважає за необхідне роз'яснити АТ "Міжнародний інвестиційний банк", що він має право звернутися з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 10, 186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 3 грудня 2019 року у справі №30/19 за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Лук'янівське", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити АТ "Міжнародний інвестиційний банк", що він має право звернутися з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: О.І. Шкоріна