Єдиний унікальний номер: 223/797/19
Провадження номер: 2/223/284/2019
04 грудня 2019 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Швиденко О.О., за участі позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вугледарської міської ради про встановлення факту прийняття спадку та визнання права власності,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача Вугледарської міської ради про встановлення факту прийняття спадку та визнання права власності.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Бабуся позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дядько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а дідусь ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 12.01.2000 року №01865 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної власності належала двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Заповіт померлими родичами позивачки не складався. Ніхто з померлих, після кожного попереднього власника до нотаріуса із заявою про прийняття спадку не звертався, однак спадок прийняв, так-як були зареєстровані і мешкали в квартирі. Всі рідні ОСОБА_1 , які були рівноправними власниками зазначеної квартири померли, позивачка є єдиною спадкоємицею після їх смерті за Законом, фактично прийняла спадок, оскільки зареєстрована та проживала у зазначеній квартирі. Позивачка зверталась до нотаріусів у Мар'їнському районі та в місті Вугледар з заявами про прийняття спадку, однак їй було відмовлено в прийнятті документів у зв'язку з тим, що в свідоцтві про право власності на квартиру не оформлені долі померлих співвласників.
Тому, позивачка просить суд встановити за нею факт прийняття спадку, який відкрився після смерті її матері ОСОБА_7 , бабусі ОСОБА_3 , дядька ОСОБА_4 , дідуся ОСОБА_5 , у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачка в судовому засіданні вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини викладені в позову, та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Вугледарської міської ради в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду. Від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Вугледарської міської ради, не заперечували проти позову, вирішення позову залишили на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 24 липня 1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Вугледар Донецької області, ОСОБА_6 24 липня 1998 року укладаючи шлюб з ОСОБА_8 змінила прізвище « ОСОБА_9 » на шлюбне прізвище « ОСОБА_10 » (а.с. 4)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10 грудня 1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Вугледар Донецької області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 5).
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07 березня 2012 року розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с. 6).
Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 01 грудня 1979 року та серії НОМЕР_4 від 14 квітня 1986 року батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 23 жовтня 2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вугледарського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вугледар Донецької області (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 31 жовтня 2016 року, виданого Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Вугледар Донецької області (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 23 листопада 2017 року, виданого виконкомом Павлівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Курахове Мар'їнського району Донецької області (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 01 липня 2019 року, виданого виконкомом Павлівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Павлівка Мар'їнського району Донецької області (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 12 січня 2000 року, квартира АДРЕСА_3 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 13).
Відповідно до довідки №14 від 15 лютого 2016 року, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , мешкали ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 16).
Згідно заяви ОСОБА_5 від 24 квітня 2018 року, останній відмовився від своєї частки у спадщині після померлої дружини - ОСОБА_3 . Крім ОСОБА_5 спадкоємцями, передбаченими ст. 1261 ЦК України, є онука ОСОБА_1 . ОСОБА_5 було відомо, що відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, а також право відкликати заяву про відмову від спадщини до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини (а.с. 17).
Відповідно до довідки №400 від 15 березня 2018 року, виданої Павлівською сільською радою, в будинку АДРЕСА_5 на момент смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , були зареєстровані та мешкали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 18).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №383/02-31 від 23 липня 2019 року Мар'їнської державної нотаріальної контори Ронжиній А.Ю. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що позивачкою не надано правовстановлюючий документ, щодо належності зазначеної квартири на праві власності спадкодавцеві (а.с. 19).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вугледарського міського нотаріального округу Донецької області Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №275/01-16 від 24 липня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 її матері ОСОБА_7 , та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 її бабусі ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що за Свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) №01865 від 12.01.2000 року у якому не визначені частки власників, і які на час їх смерті проживали та були зареєстровані у вказаній квартирі (а.с. 20).
Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі змісту частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України слідує, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі №521/6687/17.
В межах даної цивільної справи, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, позивачкою не надано до суду жодного доказу на підставі якого суд мав би можливість встановити: коло осіб, які постійно проживали разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини; наявність або відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; наявність або відсутність відкритих Спадкових справ після смерті останніх.
Окрім того, на підставі наданих позивачкою доказів, суд позбавлений можливості пересвідчись, що спірне спадкове майно після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не було успадковане іншими спадкоємцями.
Більш того, ні зі змісту позову, ні з його прохальної частини неможливо встановити, яке саме спадкове майно є спірним, оскільки не визначеного конкретної адреси, з якою розташована двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , а саме, не визначено вулицю.
При цьому, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вугледарського міського нотаріального округу Донецької області Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №275/01-16 від 24 липня 2019 року, приватний нотаріус Ігнатенко О.В. відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом посилається на п. 31, 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка втратила чинність 07.03.2012 року. Однак, ОСОБА_1 не звертається до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії, скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Натомість позивачка визначає відповідачем в межах даної цивільної справи Вугледарську міську раду не пред'являючи при цьому до Вугледарської міської ради жодної вимоги та не надаючи до суду жодного доказу того, що Вугледарська міська рада порушує, оспорює або не визнає право ОСОБА_1 на спадщину та/або створює будь-які перешкоди позивачці в отриманні спадку. Тому, суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 обрано не вірний спосіб захисту своїх прав та пред'явлено позов до неналежного відповідача.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог, зважаючи, що з наданих до суду документів та доказів неможливо встановити яке саме спадкове майно є спірним, коло спадкоємців, наявність або відсутність відкритих Спадкових справ, а також пересвідчись, що спірне спадкове майно не було успадковане іншими спадкоємцями, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог позову про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадку, а як наслідок і визнання за останньою права власності на спадкове майно, а тому вважає необхідним в задоволенні вимог позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1217, 1218, 1222, 1261, 1266, 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні вимог позовної заяви ОСОБА_1 до Вугледарської міської ради про встановлення факту прийняття спадку та визнання права власності, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області Дочинець С.І.