Справа № 127/24916/19
Провадження № 2/127/3537/19
(З А О Ч Н Е)
12 грудня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Кравчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , мотивуючи позовну заяву тим, що 09.09.2014 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №2482. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2018 року шлюб між ними було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з позивачем та перебуває на її утриманні.
На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2018 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.09.2018 року до досягнення дитиною повноліття. За вказаним рішенням суду було видано виконавчий лист, який звернутий до примусового виконання.
Так, 08.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач в 2019 році жодного разу не сплачував аліменти та іншої матеріальної допомоги не надавав. В результаті цього, станом на 31.07.2019 року по виконавчому провадженню утворилася заборгованість в розмірі 8226,65 грн. З огляду на це, позивач звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 22.08.2019 року в сумі 6030,14 грн. на її користь.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Справу просила розглядати у її відсутність. Також не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 09.09.2014 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 2482 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2018 року у справі № 127/10408/1, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 8).
З виконавчого листа № 127/24499/18, виданим 19.11.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, вбачається, що з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 24.09.2018 року, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).
Виконавче провадження за даним виконавчим листом відкрито головним державним виконавцем Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №59061645 від 08.05.2019 року (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 59061645 за період з 23.03.2019 року по 31.07.2019 року сума заборгованості складає 8226,65 грн. (а.с. 12).
Зі змісту довідки Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 05.08.2019 року № 23671 вбачається, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо сплати ОСОБА_1 аліментів ОСОБА_2 за період з 23.03.2019 року по 31.07.2019 року згідно з виконавчим листом №127/24499/18 (а.с. 14).
Суд приймає до уваги розрахунок неустойки за несвоєчасну сплату по аліментах, виконаний позивачем, згідно якого розмір пені за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів за період з 23.03.2019 року по 22.08.2019 року становить 6030,14 грн. (а.с. 15).
За правилами ч.1-2, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів; при цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались; тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Згідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Матеріали справи не містять докази на підтвердження відсутності вини боржника щодо несплати аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі вищевикладених розрахунків та враховуючи винну поведінку боржника ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача становить 6030,14 грн., оскільки вона не перевищує основну суму заборгованості.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 196 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 22.08.2019 року в розмірі 6030,14 грн. (шість тисяч тридцять гривень 14 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 12.12.2019 року.
Суддя: