28 листопада 2019 року м. Рівне №460/2987/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
25.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача у не проведенні позивачу, перерахунку та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких, інших осіб"; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2016 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких, інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Ухвалою від 28.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.11.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а.с.26-34).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з квітня 2014 року ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому була призначена пенсія у розмірі 80% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від грошового забезпечення з урахуванням відповідної вислуги в пільговому обчисленні 39 років. Після проведення перерахунку пенсії у 2018 році позивач вирішив перевірити правильність нарахування та виплати йому пенсії і звернувся за допомогою до адвоката. На адвокатський запит відповідачем було надано відповідь від 21.08.2019, з якої позивачу стало відомо, що його пенсію перераховано у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.01.2016. Зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", якими внесено зміни до статті 13 Закону України "Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів. Позивач вважає, що зменшення його пенсії до 70% за вказаним законом при перерахунку пенсії є протиправним, оскільки стосується лише випадків первісного призначення пенсії, тоді як підстави та порядок її перерахунку особам, визначеним Законом, регулюються саме статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відтак стверджує, що при перерахунку повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент первісного призначення пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що 01.04.2014 набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України", яким, зокрема, встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі вищезазначеного відповідачем на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було проведено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70%. З огляду на це стверджує про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу із врахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення. За таких обставин, сторона відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому з 15.04.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно з матеріалами справи основний розмір призначеної позивачу пенсії складав 80% сум його грошового забезпечення.
Листом №14734/04 від 21.08.2019, у відповідь на запит адвоката, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2016 та з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням максимальної величини розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.17).
Не погоджуючись з правомірністю дій пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015.
Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
02.12.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Пунктом 1 вказаної Постанови установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 3 вказаної постанови, затверджено, зокрема, схеми окладів за спеціальним званням поліцейських та схеми посадових окладів поліцейських.
З урахуванням того, що зазначеним нормативно-правовим актом передбачалось збільшення грошового забезпечення поліцейських, то він, в розумінні статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, розглядався як правова підстава для перерахунку пенсій, призначених відповідно до цього Закону, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, Кабінет Міністрів України постановою №45 від 13.02.2008 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який з урахуванням змін і доповнень діє до сьогоднішнього дня.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку (у відповідній редакції), перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб".
Пунктом 1 вказаної постанови велено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, пенсія позивача підлягала перерахунку з 01.01.2016 та з 01.03.2018.
Згідно з матеріалами справи відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, відповідно до якого основний розмір пенсії позивача було зменшено із 80% грошового забезпечення до 70%.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з частиною другою цієї статті, - максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011, було внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, зокрема, у частині другій цифри "90" замінено цифрами "80".
В подальшому, відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" №1166-VІІ від 27.03.2014, який набрав чинності 01.05.2014, було внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", за якими у частині другій цифри "80" замінено цифрами "70".
Таким чином, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 80% до 70% відбулася вже після призначення позивачу пенсії (15.04.2014).
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-17 обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 управління пенсійного фонду застосувало норми, які визначають максимальний відсотковий розмір пенсії, які були чинні на момент перерахунку пенсії, а не її призначення.
При цьому, суд наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №686/12623/17 (№К/9901/849/17), в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (№К/9901/1786/18).
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від розміру грошового забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у зменшенні з 01.01.2016 раніше призначеної позивачу пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, на відповідача слід в судовому порядку покласти обов'язок провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 у розмірі 80% сум грошового забезпечення.
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оцінюючи клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, застосування судового контролю є правом суду, яким він може скористатися після ухвалення судового рішення.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких, інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ №5/450 від 19.03.2018 з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 28 листопада 2019 року.
Суддя Друзенко Н.В.