03 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3513/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
представника відповідача - Бондаренко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
18 вересня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області , Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 13.08.2019 №138748, №138749, №138750, №138751, №138752, №138753, №138754, №138755, №138756, №138757, №138758, №138759, №138760, №138761, №138762.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за період з 01.07.2019 по 15.07.2019 обумовлена перебуванням водія ОСОБА_2 у щорічній відпустці. У зв'язку з чим відповідачам протиправно винесено спірні постанови.
Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року провадження по справі відкрито вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
07.10.2019 до суду надійшла відповідь відповідача на позов у якій останні провис відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки встановлено, відсутність реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за період з 01.07.2019 по 16.07.2019, що є порушенням абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". У зв'язку з чим у відповідності до вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на позивача накладено штрафи окремо за кожне правопорушення.
21.10.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача у які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач не повідомляв його дату час та місце розгляду справи, а поштове відправлення за №3600807302700 з повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт він не отримував.
Ухвалою суду від 22.10.2019 задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 28.03.2006 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності Вантажний автомобільний транспорт.
16.07.2019 працівниками Київського міжрегіонального управління УКРТРАНСБЕЗПЕКИ проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.07.2019 яким зафіксовано надання ФОП ОСОБА_1 послуг міжнародних вантажних перевезень небезпечних вантажів по маршруту Білорусія - Україна без оформлення щоденних щоденних реєстраційних листків (на цифровому носії) режиму праці та відпочинку водія за період з 01.07.2019 по 16.07.2019.
13.08.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №138747, №138748, №138749, №138750, №138751, №138752, №138753, №138754, №138755, №138756, №138757, №138758, №138759, №138760, №138761, №138762, якими до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 10880,00 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Згідно з статтею 18 цього Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Відповідно до частини восьмої статті 53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 N340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за N811/18106 (далі по тексту - Положення).
Пунктом 1.3 Положення встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до п. 6.1 Положення 6.1. Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 2406.2010 №385 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010р. за N 946/18241 (далі по тексту Інструкція).
Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 3.3 Інструкції встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Системно аналізуючи наведенні положення, суд приходить до висновку, що водій зобов'язаний заповнювати та зберігати картки тахографів (картки режиму праці та відпочинку) лише за ті дні у які фактично керував транспортним засобом.
З матеріалів справи судом встановлено, що водій ОСОБА_2 , яки згідно акту перевірки перебував за кермом автомобіля та не надав реєстраційних листків, у період з 01.07.2019 по 15.07.2019 згідно з наказом №43в перебував у щорічній відпустці, а тому у нього був відсутні обов'язок по заповненню та зберіганню карток тахографа за вказаний період.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення вказаної статті, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 13.08.2019 №138748, №138749, №138750, № 138751, № 138752, №138753, №138754, №138755, №138756, №138757, №138758, №1385759, №138760, №138761, №138762.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 грудня 2019 року
Суддя С.С. Бойко