Справа № 420/6148/19
13 грудня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, відповідно до ст. 262 КАС України (в порядку письмового провадження) клопотання Управління реклами Одеської міської ради про розгляд справи за участі представника відповідача,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ЦЕНТР «ЕЛЕМЕНТ» до Управління реклами Одеської міської ради в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Одеської міської ради №01-20/4964 від 16.10.2019 року на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ЦЕНТР «ЕЛЕМЕНТ»;
визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Одеської міської ради №01-20/4965 від 16.10.2019 року на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ЦЕНТР «ЕЛЕМЕНТ»;
Ухвалою суду від 21.10.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 262 КАС України.
26.11.2019 року за вх. №44399/19 представником відповідача Управління реклами Одеської міської ради О.В. Гершкуловою (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.
Розглянувши вказане клопотання , суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 20 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України , справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 260 КАС України закріплено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 260 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача.
«Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду надає учасникам процесу у справі № 522/7636/14-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні».
До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 року по справі №522/7636/14-ц.
З урахуванням зазначеного, клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі представника Управління реклами Одеської міської ради задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, п.20 ст. 4, ч.6 ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання Управління реклами Одеської міської ради про розгляд справи за участі представника відповідача - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.