Справа № 420/4423/19
03 грудня 2019 року м. Одеса
Зала судових засідань №21
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Макаренко А.І.
За участю сторін:
Від позивача: Санжара О.О.,
Від відповідачів: не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40594334, адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355), голови Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області Дзядзіна Миколи Тихоновича (адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
24 липня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, Голови Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області Дзядзіна Миколи Тихоновича, у якому позивач просить суд:
визнати бездіяльність Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області протиправною, в зв'язку з невиконанням Рішення XVI сесії VII скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за № 498 від 02.11.2018 року «Про відновлення діяльності комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради» та зобов'язати Вилківську міську раду Кілійського району Одеської області вчинити певні дії: виконати Рішення XVI сесії VII скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за № 498 від 02.11.2018 року «Про відновлення діяльності комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради»;
визнати бездіяльність Вилківського міського голови Дзядзіна Миколи Тихоновича протиправною, в зв'язку з невиконанням Рішення XVI сесії VII скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за № 498 від 02.11.2018 року «Про відновлення діяльності комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради» та зобов'язати Вилківського міського голову Дзядзіна Миколу Тихоновича вчинити певні дії: виконати Рішення XVI сесії VII скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за № 498 від 02.11.2018 року «Про відновлення діяльності комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.09.2019 року.
У підготовчому засіданні 18.09.2019 року судом було продовжено строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву до 25.09.2019 року та у зв'язку із цим оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.10.2019 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.11.2019 року.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 25.11.2019 року у зв'язку із необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 25 листопада 2019 року, було перенесено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та призначено на 03 грудня 2019 року.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що рішенням Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №119 від 30.01.2018 року було ліквідовано Комунальне підприємство «Зміїний», а рішенням №498 від 02.11.2018 року прийнято рішення про відновлення його роботи. Натомість, станом на момент подання позову рішення №498 так і не виконано, що порушує права позивача як члена територіальної громади міста Вилкове та особи, яка уклала з вказаним підприємством договір на постачання води. Позивач вважає, що Вилківська міська рада та її голова допускають протиправну бездіяльність щодо виконання прийнятого рішення, чим і обумовлене звернення до суду. Також позивач вказує, що рішення Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №119 від 30.01.2018 року передбачало ліквідацію Комунального підприємства «Зміїний» шляхом приєднання останнього до Комунального підприємства «Вилківський водоканал», що в силу ст.104 Цивільного кодексу України та ст.59 Господарського кодексу України є неможливим.
Представник відповідача до суду письмового відзиву не надав, однак у судовому засіданні 04.11.2019 року виклав усну позицію щодо заявлених позовних вимог. Так, представник відповідача вказав, що подання даного позову пов'язано із задоволенням приватних інтересів позивача як колишньої посадової особи Вилківської міської ради. Щодо процедури відновлення Комунального підприємства «Зміїний» представник вказав, що до моменту прийняття рішення №498 від 02.11.2018 року міська рада була орієнтована на припинення вказаного підприємства, однак у зв'язку із тим, що воно мало необхідні дозволи на проведення діяльності щодо водопостачання було прийнято рішення про відновлення його роботи. Після обрання т.в.о. керівника підприємства Мартинюка Юрія Миколайовича почалось відновлення діяльності підприємства. Однак, у зв'язку зі змінами керівництва процес відновлення підприємства було призупинено.
У судовому засіданні 03.12.2019 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. 02.12.2019 року за вх.№45349/19 від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи, призначеного на 03.12.2019 року, на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання.
З огляду на положення ст.205 КАС України було прийнято рішення про розгляд справи за даною явкою сторін та відхилено це клопотання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у суду докази, заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №119 від 30.01.2018 року припинено юридичну особу Комунальне підприємство «Зміїний» Вилківської міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства «Вилківський міськводоканал» Вилківської міської ради (а.с.25-27).
Рішенням Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №498 від 02.11.2018 року припинено ліквідаційну процедуру і відновлено діяльність юридичної особи Комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради; відмінено рішення Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області №119 від 30.01.2018 року (а.с.28-29).
Вважаючи, що відповідачами допущено бездіяльність в частині виконання рішення №498 від 02.11.2018 року та в цій частині порушено його права як члена територіальної громади, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно ст.1 Закону територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Стаття 2 Закону визначає, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ч.1 ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
старосту;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
Згідно ч.1 ст.10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 26 Закону визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад. Так, п.30 ч.1 ст.26 Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Як встановлено судом, на виконання та за наявності вище встановлених повноважень Вилківською міською радою приймались рішення щодо ліквідації та відновлення Комунального підприємства «Зміїний».
Позивач у позовній заяві зазначає, що рішення Вилківської міської ради №498 від 02.11.2018 року не виконується та просить суд зобов'язати його виконати, однак не зазначає, які саме дії має вчинити відповідач в особі Вилківської міської ради та його голови.
Господарським кодексом України в статті 78 визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.
Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.
Органами управління комунального унітарного підприємства є:
керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);
наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.
Крім цього, особливості створення та діяльності юридичної особи визначені Розділом ІІ Господарського кодексу України та включають у себе низку етапів:
розробка проекту статуту комунального підприємства;
підготовка матеріалів на розгляд профільної постійної комісії ради щодо створення комунального підприємства;
отримання висновку профільної постійної комісії щодо створення комунального підприємства;
розгляд питання про створення комунального підприємства на пленарному засіданні сесії ради;
здійснення державної реєстрації комунального підприємства як юридичної особи;
призначення керівника комунального підприємства та укладення з ним контракту.
Зміст позовної заяви дає підстави вважати, що саме остаточне виконання рішення №498, на думку позивача, і є усуненням протиправної бездіяльності.
Бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.
Оцінка бездіяльності в контексті ч.2 ст.2 КАС України здійснюється судом з урахуванням того, чи вчинені суб'єктом владних повноважень дії, які повинні бути вчиненні з урахуванням конкретних обставин; чи допущено бездіяльність у зв'язку із пропуском строку, коли відповідна дія мала бути вчинена; чи є бездіяльність обґрунтованою та спричиненою об'єктивними обставинами.
Застосовуючи до спірних правовідносин вказані критерії, судом не встановлено ознак протиправної бездіяльності Вилківської міської ради. Позивачем не надано доказів того, що рішення №498 дійсно не виконується. При розгляді справи по суті представник міської ради дійсно підтвердив, що процес відновлення Комунального підприємства «Зміїний» триває, однак зазначив, що невиконання рішення відповідачами не допущено.
Суд наголошує, що згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З точки зору саме публічно-правового аспекту за результатом оцінки дій міської ради на відповідність приписів чинного законодавства суд також не вбачає порушення строків вчинення дій, оскільки проведення господарської діяльності та створення підприємств для проведення ними господарської діяльності не обмежено у часі та щодо такої діяльності не встановлено строків виконання дій.
Крім цього, п.10 рішення №498 від 02.11.2018 року встановлено, що контроль за виконанням даного рішення покладено на Вилківського міського голову Д'ядзіна М.Т. (а.с.29).
При цьому суд зазначає, що позивачем не визначено, які саме контрольні функції, у який проміжок часу та стосовно кого, на думку позивача, має вчинити Вилківський міський голова на виконання вказаного рішення, проте допустив в цій частині бездіяльність.
Суд також бере до уваги той факт, що в основу доводів стосовно порушення бездіяльністю відповідачів прав членів територіальної громади покладено ту обставину, що між позивачем та Комунальним підприємством «Зміїний» укладено договір №47 на постачання води від 06.02.2014 року (а.с.65-67). Суд критично ставиться до таких доводів, оскільки:
по-перше, позивач не оскаржував рішення Вилківської міської ради №119 від 30.01.2018 року, яким вказане підприємство було ліквідовано. Більше того, у додатку №1 до вказаного рішення визначено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) був головою ліквідаційної комісії;
по-друге, дія вказаного договору тривала до 31.12.2014 року (а.с.66-67).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже суд, перше за все, має встановити, яким чином в правовідносинах, щодо яких виник спір, порушуються права особи, яка звернулась за судовим захистом, чи її охоронювані законом інтереси.
В цьому сенсі суд вважає недостатніми та непереконливими аргументи позивача, що оскаржуваною бездіяльністю порушуються його права як члена територіальної громади м.Вилкове та споживача житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання.
По-перше, позивач є членом територіальної громади, проте її не уособлює, та не може виступати від її імені, оскільки з цією метою створюються та діють органи місцевого самоврядування.
По-друге, ОСОБА_1 17.07.2019р. уклав з КП «Вилківський міськводоканал» ВИлківської міської ради договір 47/110695, за умовами якого позивачу, як споживачу КП «Вилківський міськводоканал» як Виконавцем надаються послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 Вилкове АДРЕСА_3 вул.Т.Повстання, 141 кв.9.
Строк дії договору до 31.12.2019р. з можливістю автоматичної пролонгації (але не більше ніж на 5 років).
За цих обставин відновлення роботи (діяльності) КП «Зміїний» жодним чином не може мати відношення до забезпечення прав позивача на отримання послуг з водопостачання та водовідведення, а права позивача в межах спірних правовідносин не є порушеними у зв'язку із неповною реалізацією рішення №498 від 02.11.2018р.
Встановлення судом відсутності порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
З урахуванням висновків суду щодо відсутності підстав для визнання протиправної бездіяльності відповідачів за позовом ОСОБА_1 суд також і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідачів виконати Рішення XVI сесії VII скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за № 498 від 02.11.2018 року «Про відновлення діяльності комунального підприємства «Зміїний» Вилківської міської ради».
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не мають на меті відновлення саме його порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, задоволення таких вимог суперечить завданням адміністративного судочинства, тому у позові слід відмовити у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40594334, адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355), голови Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області Дзядзіна Миколи Тихоновича (адреса: вул. Моряків-Десантників, 18, м. Вилкове, Кілійський район, Одеська область, 68355) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено та підписано суддею 13.12.2019 року.
Суддя М.М. Аракелян
.