Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №440/1066/19
адміністративне провадження №К/9901/27680/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 440/1066/19
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Бойка С. С.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Макаренко Я. М., суддів Рєзнікової С. С., Лях О. П.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 25 березня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (далі - позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) звернулися до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просили суд:
1.1. Визнати протиправною бездіяльність, що полягає у відсутності дій щодо виключення з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків всіх відомостей про малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання виключити картку платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , дата реєстрації у державному реєстрі 08 листопада 2016 року ОДФС КОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області номер бланка картки 1603-16-06244 від 17 листопада 2016 року та всі відомості про нього.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що відповідач безпідставно відмовляє у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків їхнього малолітнього сина ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю у нього паспорту.
3. 26 квітня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Податковим кодексом України передбачено два способи ведення обліку фізичних осіб - платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям по батькові та серією і номером паспорта, а тому виключення особи з обліку за реєстраційним номером облікових карток платників податків без поставлення на облік за прізвищем, ім'ям по батькові та серією і номером паспорта є неможливим.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулися до Головного управління ДФС України у Полтавській області із заявою про виключення з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків всіх відомостей про малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за релігійними переконаннями.
5. Відповідач своїм листом від 01 листопада 2018 року № 3297/Р/16-31-08-01-18 повідомив, що вилучення інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків є неможливим. Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі та пред'явити паспорт громадянина України.
6. ОСОБА_2 є малолітнім, що підтверджується копіями надано свідоцтва про народження, про хрещення та про вінчання.
7. Будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 є платником податків в розумінні Податкового кодексу України представником відповідача до судів першої та апеляційної інстанції не надано.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності відмови відповідача, оскільки обов'язок щодо подання паспорту поширюється лише повнолітніх осіб, а включення до Державного реєстру інформації про малолітніх осіб взагалі не є обов'язковим, оскільки вони не можуть отримувати жодних доходів та в повній мірі не можуть володіти об'єктами оподаткування, розпорядження вказаними об'єктами за них здійснюють їх законні представники. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений з метою реєстрації у ньому інформації щодо платників податків, які сплачують податки на території України, яким неповнолітній ОСОБА_2 не є.
ІV. Касаційне оскарження
10. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 04 жовтня 2019 року.
11. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач указує, що судами попередніх інстанцій не враховано вимоги Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822).
13. Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що облікові картки № 1 ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків. Якщо ж особа відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки, то така особа зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П.
14. Відповідач погоджується з тим, що обов'язкова реєстрація дітей у Державному реєстрі Податковим кодексом України не встановлена. Водночас облікову картку платника податків форми 1 ДР для реєстрації ОСОБА_2 , 2010 року народження було подано ОСОБА_3 особисто та без примушування.
15. Крім того, відповідач указує, що в нього відсутня технічна можливість для виключення карти платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
16. У касаційній скарзі відповідач просить розглянути справу за участю його представника.
17. Позивачі не надали відзив на касаційну скаргу в строк, встановлений законом.
18. 25 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/1066/19.
19. 07 листопада 2019 року справа № 440/1066/19 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
20. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
21. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
25. Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
26. Стаття 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод установлює, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
27. Відповідно до пункту 63.1. статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
28. Пунктом 63.2. статті 63 Податкового кодексу України установлено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
29. Згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
30. За пунктом 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
31. У пункті 63.7. статті 63 Податкового кодексу України установлено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
32. Пунктами 70.1. - 70.2 статті 70 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
32.1. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація:
32.1.1. прізвище, ім'я та по батькові;
32.1.2. дата народження;
32.1.3. місце народження (країна, область, район, населений пункт);
32.1.4. місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;
32.1.5. серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
33. На підставі пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
33.1. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
34. Пунктом 1 розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174, визначено, що облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
35. Пунктом 2 Розділу 2 Положення № 822 встановлено, що реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі проводиться в такому порядку: отримання та перевірка документів, які подаються фізичними особами до контролюючого органу для проведення реєстрації, обліку, внесення змін, щодо додержання повноти відомостей, зазначених в Обліковій картці, Повідомленні або Заяві про внесення змін.
36. Пунктом 1 розділу IV Положення № 822 визначено, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
37. На підставі пункту 2 розділу IV Положення № 822 до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
38. Згідно з пунктом 1 розділу VIII Положення № 822 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
39. Відповідно до пункту 4 розділу VIII Положення № 822 для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
VІ. Позиція Верховного Суду
40. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
43. З 01 січня 2011 року податковий облік позивача має здійснюватися за правилами Податкового кодексу України.
44. Системний аналіз положень статей 63 та 70 Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822), що регулюють питання щодо внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, відповідних відміток.
45. Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що реалізація права на внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, відміток, про які йде мова вище, здійснюється в порядку та у спосіб, що визначені законом, дотримання яких є обов'язковою умовою внесення відповідної відмітки до паспорта.
46. Зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає лише незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.
47. Такі висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 3 грудня 2009 року № 40010/04 у справі «Тамара Скугар та інші проти Росії», яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.
48. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року в справі № 823/198/16, від 20 червня 2018 року в справі № 803/1203/17, від 25 липня 2019 року № 816/957/16 та ін.
49. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що малолітня дитина, в інтересах якої звернулися позивачі з цим позовом, не є платником податків у розумінні Податкового кодексу України.
50. Податковим кодексом України передбачено два способи ведення обліку фізичних осіб-платників податків у Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або для громадян, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки, за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта.
51. Отже, в Україні запроваджено Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
52. Можливості вилучення вже існуючих облікових карток з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків чинним законодавством передбачено. Права осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм (їхнім представникам) звертатися до уповноважених органів із Повідомленням форми № 1П, на підставі якої формується дані окремий реєстр Державного реєстру про фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків
53. Водночас у цій справі судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи перебував ОСОБА_2 на обліку як платник податків, чи подавали позивачі до відповідача Повідомлення форми № 1П як обов'язкову підставу для обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
54. При цьому Верховний Суд зазначає, що для подання такої заяви необхідно надати відповідачу або пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Тобто, відсутність паспорту як документа, який посвідчує особу, не є підставою, що унеможливлює облік платників податків, оскільки Повідомлення форми № 1П може бути заповнене і за даними документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.
55. Під час нового судового розгляду судам слід перевірити чи перебував ОСОБА_2 на обліку як платник податків, чи подавали позивачі Повідомлення форми № 1П та чи було позивачами дотримано вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822).
56. Отже, у цій справі судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
VІІ. Судові витрати
57. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - задовольнити частково.
2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року в справі № 440/1066/19 - скасувати.
3. Адміністративну справу № 440/1066/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич