Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №320/6342/18
адміністративне провадження №К/9901/30962/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,-
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства «Васильківська шкіряна фірма» (далі - Підприємство) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (прийняту судом у складі судді Лиски І.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В.) у справі за позовом Підприємства до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області (далі - Виконком) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Підприємство звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому від 28 серпня 2018 року № 309 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 29.08.2008 № 416 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів № 418 від 27.12.1982 року про розподіл квартир в новозбудованому 60-квартирному будинку виробничого шкіряного об'єднання ім. Жовтневої революції по вул. Набережній, 1 м. Василькова».
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому від 25 вересня 2018 року № 347 «Про внесення зміни до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 28.08.2018 № 309 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 29.08.2008 № 416 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів № 418 від 27.12.1982 року «Про розподіл квартир в новозбудованому 60-квартирному будинку виробничо-шкіряного об'єднання ім. Жовтневої революції по вул. Набережній, 1 м. Василькова».
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 липня 2019 року провадження у справі закрив, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснив, що позивач має право звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства із заявою в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 жовтня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні правовідносини мають приватноправовий характер та пов'язані безпосередньо з житловими правами осіб Підприємства, а предметом судового захисту, фактично, є питання, які стосуються особистих немайнових прав осіб позивача у сфері житлових правовідносин, в яких відповідач не здійснює владних управлінських функцій, а діє як суб'єкт, повноваження якого регулюються положеннями Житлового кодексу, - то такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак адміністративної справи і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом.
Держава, юридичні особи публічного права, можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 листопада 2019 року до Верховного Суду звернулося Підприємство із касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
У скарзі йдеться про те, що позивач оскаржує по суті акти індивідуальної дії, які прийняті відповідачем відносно позивача та якими відповідач скасував свій же акт індивідуальної дії, який прийняв це 10 років тому: на практиці відповідач скасував через 10 років своє рішення про зміну статусу квартир в гуртожитку на службові, які належать позивачу, оскільки позивач їх будував, де з моменту їх будівництва і до теперішнього часу постійно проживали і проживають працівники позивача. В даному випадку право власності чи право користування не оспорюються і не є предметом спору, як про це зазначили в своїх рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій. В даному випадку предметом спору по суті є незаконне та безпідставне скасування через 10 років зміни статусу квартир, належних позивачу на праві власності.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування рішень Виконкому від 28.08.2018 № 309 "Про скасування рішення виконавчого комітету від 29.08.2008 № 416 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів №418 від 27.12.1982 року "Про розподіл квартир в новозбудованому 60-квартирному будинку виробничого шкіряного об'єднання ім. Жовтневої революції по вул. Набережній, 1 м. Василькова" та від 25.09.2018 № 347 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради №309 від 28.08.2018 року "Про скасування рішення виконавчого комітету від 29.08.2008 № 416 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів №418 від 27.12.1982 року "Про розподіл квартир в новозбудованому 60-квартирному будинку виробничого шкіряного об'єднання ім. Жовтневої революції по вул. Набережній, 1 м. Василькова ".
При цьому, як зазначили суди, зважаючи на обґрунтування, які позивач наводить як підставу для звернення до суду, а саме те, що даний спір виник щодо зобов'язання відповідача вчинити дії з метою надання особам Підприємства у власність майна, не пов'язані з реалізацією владних управлінських функцій, а спірні правовідносини виникли у житлових правовідносинах, що свідчить про наявність у цій справі приватного інтересу, пов'язаного із потребами окремої особи, яка вступає у приватноправові відносини для задоволення свого приватного інтересу.
Таким чином, з аналізу позовної заяви та наявних у справі матеріалів вбачається, що фактичною підставою для звернення позивача до суду є визначене законодавством його право та право працівників Підприємства на житло.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у редакції, чинній на час прийняття оскаржених рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених, на думку Підприємства, прав його працівників на житло, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Подібний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року (справа № 6-14цс16), і постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (справа № 806/104/16).
Слід зазначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ураховуючи викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що заявлений спір не є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку не адміністративного, а цивільного судочинства.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Зважаючи на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Касаційну скаргу Колективного підприємства «Васильківська шкіряна фірма» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець