18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/1128/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Бердника В.В., відповідача - адвоката Дрогомана О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" про стягнення 227044 грн. 02 коп.,
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" про стягнення, на підставі договору поставки нафтопродуктів № 3/1210 від 12.10.2018 року, 214377 грн. 96 коп. основного боргу, 60985 грн. 71 коп. пені, 5187 грн. 3% річних, 8740 грн. 17 коп. інфляційних втрат, що разом складає 289290 грн. 84 коп., та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку розрахунків за поставлений товар згідно договору поставки нафтопродуктів № 3/1210 від 12.10.2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/1128/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.10.2019 року.
Відповідач 15.10.2019 року подав відзив на позов (а.с. 38), у якому вказав, що дійсно згідно договору поставки нафтопродуктів № 3/1210 від 12.10.2018 року відповідач отримав товар на загальну суму 214377 грн. 96 коп., проте 30.05.2019 року частково здійснив оплату за товар в сумі 40000 грн., залишок боргу становить 174377 грн. 96 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 1 півріччя 2019 року та визнається відповідачем. Розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат позивачем проведено неправильно, оскільки за основу взятий борг без врахування його часткового погашення та не дотримано вимогу ч. 6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач 21.10.2019 року подав відповідь на відзив (а.с. 45-46), у якому врахував доводи відповідача, наведені у відзиві і провів повторний розрахунок спірних сум, заявлених до стягнення. Разом з тим, позивач не погодився з доводами відповідача про порушення ним вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені і пояснив, що у заяві від 17.01.2019 року № 4 на претензію позивача № 1-п від 02.01.2019 року відповідач визнав борг в сумі 214377 грн. 96 коп., просив відстрочити його сплату до 15.03.2019 року, таким чином період, до якого відповідач зобов'язаний був виконати свої зобов'язання закінчився 16.03.2019 року, відповідно шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій припинився 16.09.2019 року. Враховуючи, що при розрахунку позовних вимог була допущена помилка (неврахована частково здійснена оплата) позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 245640 грн. 29 коп., з яких: 174377 грн. 96 коп. основного боргу, 56797 грн. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних, відшкодувати судові витрати та у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог повернути позивачу 654 грн. 76 коп. судового збору.
22.10.2019 року відповідач в особі представника подав заяву про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходження відповідача - м. Київ і це відповідає вимогам ст. 27 ГПК України щодо територіальної підсудності. Ухвалою від 22.10.2019 року ( в протоколі судового засідання) суд, з врахуванням думки представників сторін, керуючись ч. 5 ст. 29 ГПК України, відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про передачу справи за підсудністю,
Позивач 05.11.2019 року подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 71-73), у якій у зв'язку із перерахунком позивачем пені, просив остаточно стягнути з відповідача на користь позивача 227044 грн. 02 коп., з них: 174377 грн. 96 коп. основного боргу, 38200 грн. 73 коп. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних втрат та відшкодувати понесені судові витрати. Ухвалою суду від 15.11.2019 ( в протоколі судового засідання) заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до провадження.
У судовому засіданні з 15.11. до 28.11.2019 року була оголошена перерва.
В засіданнях суду позивач в особі свого представника позовні вимоги з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві і заяві про зменшення розміру позовних вимог, підтримав і просив задовольнити повністю, представник відповідача визнав позов в частині вимог про стягнення основного боргу, заперечував проти задоволення позову в частині вимог про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.
Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
12.10.2018 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Неон Груп" , як постачальник, та відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс", як покупець, уклали договір поставки нафтопродуктів № 3/1210 (далі - Договір, а.с. 12-13), за умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2. - вид нафтопродуктів (найменування), одиниці виміру та кількість товару, що підлягає передачі за цим договором, визначаються сторонами та відображаються в рахунках-фактурах, видаткових накладних;
п. 2.1. - поставка товару здійснюється автотранспортом;
п. 2.2. - поставка товару здійснюється партіями на підставі погоджених з постачальником заявок на поставку товару (надісланих на електронну адресу постачальника Yanakoff@ukr.net, чи усних, за вибором покупця), що мають містити найменування товару, кількість,умови поставки (відповідно до п. 2.1. цього Договору), строк поставки та інші умови поставки товару. Ціна товару зазначається у видаткових накладних;
п. 3.1. - право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов договору. Підписанням представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару, зазначеної в видатковій накладній;
п. 3.2. - з метою проведення приймання нафтопродуктів покупець уповноважує свого представника шляхом видачі довіреності на проведення приймання нафтопродуктів та підписання відповідних документів. Сторони погодили, що підписання документів приймання нафтопродуктів уповноваженою особою є підставою для набуття сторонами прав та обов'язків за цим договором;
п. 3.3. - товар приймається уповноваженими представниками сторін, згідно з транспортними документами, сертифікатом відповідності і паспортом якості на партію нафтопродуктів;
п. 4.1. - ціна товару визначається сторонами та відображається в видаткових накладних;
п. 5.3. - покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 7 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної. Моментом виписки видаткової накладної вважається дата датування видаткової накладної. Сторони можуть визначити і інші умови та строки оплати за товар, що обумовлюється у відповідних додаткових угодах до цього договору, підписаних обома сторонами, що становлять невід'ємні частини цього договору;
п. 6.2. - покупець несе відповідальність за порушення строків оплати товару у випадках поставки партії/партій товару, щодо якої/яких не здійснено та/або здійснено не в повному обсязі розрахунки, і на вимогу постачальника сплачує штраф в розмірі 1% від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.
Відповідно до п. 9.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його печатками сторін та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань по даному договору. У випадку відсутності заяв сторін про розірвання договору не пізніше ніж за один місяць до моменту закінчення строку, встановленого в цьому пункті договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.
На виконання умов Договору і відповідно до видаткових накладних: № ЦБ-0000216 від 15.10.2018 року на суму 100154,81 грн., № ЦБ-0000277 від 16.10.2018 року на суму 59200,00 грн., № ЦБ-0000234 від 22.10.2018 року на суму 105780,88 грн., № ЦБ-0000266 від 29.10.2018 року на суму 110098,04 грн., № ЦБ-0000288 від 31.10.2018 року на суму 79897,00 грн., № ЦБ-0000302 від 05.11.2018 року на суму 58017,13 грн., № ЦБ-0000329 від 12.11.2018 року на суму 112046,23 грн., № ЦБ-0000386 від 26.11.2018 року на суму 87063,08 грн., № ЦБ-0000357 від 19.11.2018 року на суму 104372,85 грн., № ЦБ-0000409 від 30.11.2018 року на суму 36958,56 грн., № ЦБ-0000438 від 10.12.2018 року на суму 10459,32 грн. (а.с. 14-22) вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 864047,90 грн.
Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків станом за період 4 квартал 2018 р. між сторонами за Договором, підписаним обома сторонами, на 31.12.2018 року борг за товар складав 214377 грн. 96 коп. (а.с. 23)
Позивач 02.01.2019 року за вих. № 1-п звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу за товар в сумі 214377 грн. 96 коп. (а.с. 24).
Відповідач листом від 17.01.2019 року за вих. № 4 надав відповідь на претензію, у якій визнав борг в сумі 214377 грн. 96 коп. та просив відстрочити оплату до 15.03.2019 року (а.с. 25).
30.05.2019 року відповідач здійснив оплату за Договором в сумі 40000 грн., що підтверджується випискою ПАТ «Банк Восток» з рахунку відповідача (а.с. 40).
Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків за період 1 півріччя 2019 року між сторонами за Договором, підписаним обома сторонами (а.с. 39), борг відповідача за Договором становить 174377 грн. 96 коп. і визнається відповідачем у відзиві на позов.
Вимога про стягнення 174377 грн. 96 коп. основного боргу, 38200 грн. 73 коп. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних втрат є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із укладеного сторонами договору поставки нафтопродуктів № 3/1210 від 12.10.2018 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.
За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 174377 грн. 96 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, вимога позивача про її стягнення визнана відповідачем, тому ця вимога підлягає задоволенню судом.
При вирішенні спору в частині стягнення пені, інфляційних витрат і 3% річних суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», роз'ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» N 14 від 17.12.2013 року.
Вимога позивача про стягнення 38200 грн. 73 коп. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних відповідає умовам п. 5.3., 6.2. Договору, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунки позивачем проведені методологічно і арифметично правильно, тому дані вимоги також підлягають до задоволення.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 174377 грн. 96 коп. основного боргу, 38200 грн. 73 коп. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних є обґрунтованими, доказаними, позов таким, що підлягає задоволенню повністю. Доводи відповідача в частині непогодження з обрахунком позивачем пені, інфляційних втрат і 3% річних суд відхиляє через їх недоведеність та невідповідність вищевикладеним обставинам справи і нормам законодавства.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 3405 грн. 66 коп. Сума сплаченого судового збору у розмірі 933,70 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України позивачу у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, наявністю відповідного клопотання позивача про повернення судового збору, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центрдорресурс" , код ЄДРПОУ 38749259, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 10-А на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Груп", код ЄДРПОУ 42012940, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Надпільна, 285 кв. 67 - 174377 грн. 96 коп. основного боргу, 38200 грн. 73 коп. пені, 4821 грн. 3% річних, 9644 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 3405 грн. 66 коп. судового збору.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Неон Груп", код ЄДРПОУ 42012940, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Надпільна, 285, кв. 67 з Державного бюджету України - 933,70 грн. (дев'ятсот тридцять три гривні 70 коп.) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.12.2019 року.
Суддя В.М. Грачов