18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 грудня 2019 року
м. Черкаси справа № 925/1258/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Пашко С.Г. за довіреністю; відповідача - Цинда Л.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМ - ТРАНС” про стягнення 60090,00 грн,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 60 090,00 грн. штрафу нарахованого позивачем згідно комерційного акта №414115/63/47 від 18.08.2019 за виявлену різницю в масі вантажу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за накладною № 43588326 із станції Лихачеве Південної залізниці відповідач відправив на адресу ТОВ «МСП Ніка - Тера» станція призначення Жовтнева Одеської залізниці, сорок дев'ять вагонів з вантажем пшениці, зазначивши в накладній масу вантажу 3 655 250 кг, зокрема у вагоні № 95528485 - 69 250 кг, тара - 21 300 кг.
В процесі перевезення вантажу 18.08.2019 на станції Тимкове Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вказаному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що в той же день на станції Тимкове Одеської залізниці був складений комерційний акт № 414115/63/47.
Позивач зазначив, що за вказане порушення відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України відповідачу нарахований штраф в розмірі 60 090,00 грн. (12 018.00x5).
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що оскільки на залізничних станціях України, під час відправлення вантажу, працівники станції відмовляються зважувати вагони (з метою подальшого застосування штрафних санкцій) відправник сам вимушений знаходити місце зважування.
Відповідач зауважив, що після перевірки маси вантажу та оформлення комерційного акту вагони були направлені за призначенням до основної відправки за досильними перевізними документами (досильна накладними № 41811801).
Відповідач зазначив, що до позовної заяві позивачем надано копію досильної накладної №41911801 від 18.08.2019, де начальником станції Тимково Одеської залізниці у графі 24 накладної вказані відомості про масу вантажу у вагоні №95528485 - 69 250 кг, що підтверджує правильність визначення ваги відповідачем.
Згідно складеного комерційного акту №414115/63/47 від 18.08.2019 р. виявлено різницю маси вантажу у сторону зменшення на 4 890 кг. Разом з тим, дані комерційного акту протирічать досильній накладній, що складена начальником станції Тимкове.
Відповідач вважає, що на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах, позивачем надано комерційній акт, який підписано заступником начальника станції Ванда Д.І., бригадиром ОСОБА_1 ., старшим приймальником поїздів ОСОБА_2 , приймальником поїздів ОСОБА_3 .
Начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) станції Тимкове комерційний акт не підписаний.
Відповідач звернув увагу суду на те, що у комерційному акті не описані обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу та головне, що під час переважування вантажу та складанні комерційного акту відсутні підписи начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і представника відправника ТОВ «ЕМ-ТРАНС». Про проведення переважування та складання акту відправника навіть не повідомляли.
Відповідач вважає, що комерційний акт, за формою та змістом не відповідає вимогам чинного законодавства, складений з грубим порушенням вимог Правил складання актів (стаття 129 Статуту), які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855 (далі - Правила складання актів), а тому не має доказової сили та підлягає скасуванню.
Як зазначив відповідач, ТОВ «МСП Ніка-Тера», яке є одержувачем вантажу, на кінцевій станції Жовтнева Одеської залізниці, ніяких претензій щодо нестачі поставленого товару до ТОВ «ЕМ-ТРАНС» не виставляло. В комерційному акті зазначено, що на станції Тимкове проводилось контрольне зважування на тензометричних вагах ВТВ-1СТ, а на станції Лихачеве - на вагах іншої моделі - 150 ВВС- 2-1-13,5.
На думку відповідача, надана позивачем копія технічного паспорту не містить відомостей щодо проведення державної повірки вагів 05.06.2019 р.
Відповідач вказав, що після заповнення накладної №43588326 товариство сплатило залізниці провізну плату у відповідності до зазначеної ваги.
Відповідач зауважив, що чим більше зазначена вага, тим більше сплачується перевізна плата. Якщо у накладній зазначена вага більше ніж була насправді, то залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, до того ж залізниця не була перевантажена, їй не було завдано матеріальних збитків.
Як стверджує відповідач, сума штрафу визначена у п'ятикратному розмірі до вартості провізної плати, що дорівнює 500% цієї вартості і сума штрафу повинна бути вирахувана наступним чином: якщо провізна плата вантажу масою 69 250 кг становить 12 018,00 грн., а фактична маса вантажу -64 360 кг, що на 4 890 кг менше, ніж зазначено у накладній, то вартість провізної плати 4 890 кг становить 848,63 грн. (12 018,00 /69 250 х 4 890), а розмір штрафу, який теоретично може бути стягнутий з відправника у зв'язку із зазначенням у накладній маси вантажу на 4 890 кг менше фактичної маси вантажу, становить 4 243,18 грн. (5x848,63 грн).
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано документів по станції Жовтнева, що відповідають формі Книги обліку контрольних зважувань та підтверджують перевірки кількості вантажу у вагоні форми ГУ-78.
Відповідач вказує на те, що товариство є невеликим експедиторським підприємством і тому стягнення з нього штрафу в таких значних розмірах призведе до скрутного фінансового становища та вірогідне припинення діяльності товариства, так як за результатами діяльності товариства за чотири квартали 2019 року отримано прибуток лише в розмірі 1682,9 тис. грн., стягнення з відповідача штрафу в розмірі 60 090 грн. є непомірним тягарем, бо штрафні санкції виплачуються з чистого прибутку перевізника. Крім того, як зауважив відповідач, телеграфною вказівкою ПАТ «Укрзалізниця» від 08.02.2017 № ІД-1-25/315-17 у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу зобов'язано застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад його вантажопідйомності. За таких обставин, відповідач просив суд у позові відмовити повністю.
Позивач у відповіді на відзив вважає, що ним належними доказами доведено факт невідповідності зазначеної відповідачем маси вантажу, за що і передбачена відповідальність у вигляді штрафу, який застосований і розрахований згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, а відзив відповідача, на думу позивача, не має правового та доказового підґрунтя.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.
Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за виявлену різницю в масі вантажу на підставі комерційного акту.
З матеріалів справи вбачається, що за накладною № 43588326 із станції Лихачеве Південної залізниці відповідачем було відправлено на адресу ТОВ «МСП Ніка - Тера» станція призначення Жовтнева Одеської залізниці, сорок дев'ять вагонів з вантажем - пшениця.
У накладній була зазначена маса вантажу - 3 655 250 кг, зокрема у вагоні № 95528485 - 69 250 кг, тара - 21 300 кг.
18.08.2019, в процесі перевезення вантажу на станції Тимкове Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вказаному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що на станції Тимкове Одеської залізниці, складено був комерційний акт № 414115/63/47.
Згідно Актів загальної форми № 34834 від 17.08.2019 ст. Нижньодніпровськ - Вузол, № 5096 від 17.08.2019 ст. Тимкове вагон - зерновоз прибув з сьома задіяними, справними, не пошкодженими ЗПП відправника. В описі вказано, що на завантажувальних люках ЗПП №№ Ж 333540, Ж 333534, Ж 333536, Ж 333531; на штурвалах розвантажувальних люків ЗПП №№ Ж 333538, Ж 333539 Ж 333537 люки зачинені щільно; просипання вантажу не було.
Відповідно до комерційного акта було виявлено різницю у дійсній вазі та зазначеній відповідачем в накладній.
У вагоні № 95528485 відповідно накладної маса вантажу складала: нетто - 69 250 кг., в комерційному акті: брутто - 85 660 кг., нетто - 64 360 кг., тара - 21300 кг, різниця маси, вказаної у накладній складала в сторону зменшення - 54 890 кг.
При прибутті вищезазначеного вагона на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що відзначено у розділі «Є» комерційного акта.
Після перевірки маси вантажу та оформлення комерційного акту вагони були направлені за призначенням до основної відправки за досильними перевізними документами (досильна накладними № 41811801).
Вартість перевезення складала 12 018,00 грн.;
За вказане порушення позивач відповідачу нарахував штраф у п'ятикратному розмірі - 60 090,00 грн. (12 018,00 x 5).
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ч.3 ст.909 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч.2 ст.307 Господарського кодексу (далі - ГК) України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Ст.37 Статуту залізниць України та відповідно до абз. 6 п.1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення), заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається зважуванням або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах.
За змістом Правил оформлення, обов'язок заповнення окремих граф накладної покладається одночасно як на відправника так і на залізницю та одержувача, відповідно правильність внесених відомостей підтверджується підписами в графах 38, 46, 53 та 55 накладної.
Згідно з дод.3 Правил оформлення, в графі 26 Накладної «Спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником).
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
За приписами ст. 129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855 та затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Належним доказом, що може підтвердити неправильне зазначення відправником маси вантажу може бути комерційний акт складений у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до п.п. 6.9-6.10 зазначених Правил оформлення перевізних документів, у разі відчеплення вагона станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми і досильний перевізний документ, за яким вагон направляється за призначенням.
У досильному перевізному документі у графі 20 "Найменування вантажу" робиться відмітка: "Досилається до основної відправки і вказуються станція відправлення і станція призначення, а також вказуються найменування одержувача та його поштова адреса.
У перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.
Відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.
За умовами п.9. Правил, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних.
За приписами п.10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші представники залізниць.
У відповідності з п. 13 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 31.07.2012 № 442 (надалі - Інструкція), вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи.
Згідно з п. 1.4 Інструкції огляд-перевірка придатності засобу вагоновимірювальної техніки (ЗВВТ) для зважування вантажів - визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.
За змістом п. 5.6 Інструкції під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.
Як визначено у п. 5.7 Інструкції, під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ -похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі.
Відповідно до п. п. 3.46, 3.47 Інструкції не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних). Не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких: прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу II цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 року № 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 року за № 527/9126, засоби ваговимірювальної техніки (надалі -ЗВВТ) власності залізниці та сторонніх організацій, призначені для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом, підлягають обліку залізницями.
Згідно із п. 4.17 цієї ж Інструкції, відповідальними за технічний стан та дотримання порядку зважування вантажів на ЗВВТ власності залізниці є посадові особи, призначені наказом начальника станції, для ЗВВТ власності сторонніх організацій - посадові особи, призначені наказом керівника підприємства - власника ЗВВТ.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Станцією Лихачево спільно з відправником визначена маса завантажених вагонів. Загальна маса вантажу зазначена графах 24 та 25 накладної становить 3 655 250 кг, зокрема у вагоні №95528485, маса вантажу - 69 250 кг, тара -21300 кг.
Відповідно до вимог п.22,28,29,31 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтранса України від 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Мінюсті України від 24.11.2000 р. за № 862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Як вбачається з накладної, масу вантажу визначено за допомогою 150-тонних вагонних ваг. А переважування на станції Тимкове здійснювалось на тензометричних вагонних вагах.
До позовної заяви позивачем надано копію досильної накладної №41911801 від 18.08.2019, де начальником станції Тимково Одеської залізниці у графі 24 накладної вказано відомості про масу вантажу у вагоні №95528485 - 69 250 кг, що підтверджує вірне визначення ваги відповідачем.
Згідно комерційного акту №414115/63/47 від 18.08.2019 виявлено різницю маси вантажу у сторону зменшення на 4 890 кг. Проте, відомості, які містяться у комерційному акті протирічать досильній накладній, що складена начальником станції Тимкове.
З метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов'язком, проте не може замінити наявність обов'язкових підписів.
П.10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти. Вказаний комерційній акт підписано заступником начальника станції ОСОБА_4 Д.І., бригадиром ОСОБА_1 , старшим приймальником поїздів ОСОБА_2 , приймальником поїздів ОСОБА_3 . Начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) станції Тимкове комерційний акт не підписаний.
Суд враховує, що в разі необхідності, до перевірки вантажу та підписання комерційного акту можуть залучатись також інші особи, але це положення Правил не скасовує обов'язкової наявності підписів начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
Судом встановлено, що комерційний акт, на який посилається позивач, складено у відповідності до приписів названого вище законодавства та підписано належними особами. Ваги, на який відбувалось зважування вантажу пройшли необхідну повірку, про що свідчить технічний паспорт.
За приписами ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту, яка передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Суд, також враховує, що Статут не містить приписів стосовно того, що є базою нарахування штрафу, зокрема, вартість провізної плати всього вагону чи вартість провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, виявленої залізницею при перевірці.
Водночас, зміст поняття штрафу наведено у ч. 2 ст. 549 ЦК України, яка передбачає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Судом враховано, що позивачем при огляді вагонів було встановлено, що на верхніх люках завантаження накладені ЗПП відправника справні та не порушені; люка щільно закриті; течі вантажу не має. Тобто, під час перевезення незбереження вантажу не виявлено і своїми діями відповідач не завдав залізниці збитків.
Ст.233 ГК України визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд враховує, що відповідач є невеликим експедиторським підприємством. За результатами його діяльності за чотири квартали 2019 року отримано прибуток лише в розмірі 1682,9 тис. грн., що підтверджується Довідкою товариства від 05.11.2019 № 61. Відтак, стягнення з нього штрафу в таких значних розмірах призведе до скрутного фінансового становища та вірогідне припинення діяльності товариства.
Враховуючи відсутність збитків для позивача, отримання перевізником повної провізної плати, наявність переплати за перевезення та надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою, порушення позивачем порядку оформлення документів, а також відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не перешкоджало безпеці руху на залізниці, суд вважає заявлений розмір штрафу непомірно великим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 906/754/17.
Ч.3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання, що відповідачем доведено винятковість обставин скоєного правопорушення, і тому суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до одної провізної плати - 12 018,00 грн.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 12 018,00 грн. штрафу.
З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМ - ТРАНС” (вул.Кривалівська,7, м.Черкаси, 18001; код ЄДРПОУ 41816844) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул.Тверська,5, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) - 12 018,00 грн. (дванадцять тисяч вісімнадцять грн.) штрафу та 1921 грн.(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12.12.2019
СУДДЯ К.І.Довгань