11 грудня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.001983
адміністративне провадження №К/9901/33572/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Берінгім» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості від 28.03.2019 №UA 209000/2019/200459/2, №UА 209000/2019/200456/2, від 25.03.2019 №UA 209000/2019/200432/2, від 22.03.2019 №UА 209000/2019/200427/2, від 21.03.2019 №UA 209000/2019/200420/2, №UA 209000/2019/200418/2, №UA 209000/2019/200415/2, від 19.03.2019 №UA 209000/2019/200400/2, №UA 209000/2019/200401/2, від 14.03.2019 №UА 209000/2019/200377/2, №UA 209000/2019/200380/2, від 12.03.2019 №UA 209000/2019/200369/2, №UA 209000/2019/200358/2, від 11.03.2019 №UA 209000/2019/200351/2, №UA 209000/2019/200345/2, від 05.03.2019 №UA 209000/2019/200325/2, від 04.03.2019 №UA 209000/2019/200315/2, від 01.03.2019 №UA 209000/2019/200303/2, №UA 209000/2019/200301/2.
27.11.2019 Львівська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання щодо відповідності справи критеріям справи не значної складності взято до уваги, що коригування митної вартості задекларованого ТОВ «Берінгім» до митного оформлення товару (одяг, що був у використанні, для подальшого використання, з текстильних матеріалів; взуття, що було у використанні; речі вживані, несортовані), здійснено в межах 0,2201 американських доларів США, - 0,2401 американських доларів США за одиницю товару.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Митниця не довела наявність встановлених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої за основним методом (за ціною, визначеною у зовнішньоекономічному контракті) митної вартості товару а також підстав для коригування митної вартості з визначенням її за резервним методом.
Відтак, касаційна скарга стосується не питання права, а питання факту, що знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Н.Є. Блажівська
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду