25 листопада 2019 року Справа № 0840/3566/18 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, вимоги та рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2018 № № 0015641305, 0015651305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015631305 від 03.05.2018; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування №Ф-0015621305 від 03.05.2018.
25.02.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено рішення, яким адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 03.05.2018 № № 0015641305, 0015651305; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015631305 від 03.05.2018; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування №Ф-0015621305 від 03.05.2018, які винесені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8383,07 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят три гривні 07 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Зазначене рішення набрало законної сили 04.06.2019.
29.10.2019 позивачу видано виконавчий лист у даній справі.
13.11.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява (вх. №47444) про ухвалення додаткового судового рішення, у якій зазначає, що при зверненні до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ФОП ОСОБА_2 був сплачений судовий збір у сумі 8911,03 грн., відповідно до квитанцій про сплату судового збору: №0.0.1107489126.1 від 14.08.2018 на суму 1568,78 грн., №0.0.1107489454.1 від 14.08.2018 на суму 704,80 грн., №0.0.1107488433.1 від 14.08.2018 на суму 5 932,65 грн., №0.0.1107487374.1 від 14.08.2018 на суму 704,80 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 помилково сплачений судовий збір у більшому розмірі більше, ніж встановлено п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI на суму 527,96 грн. З урахуванням вищезазначеного просить постановити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про повернення позивачу судового збору у сумі 527,96 грн.
Для розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, судом призначене судове засідання на 25.11.2019 о 14 год. 45 хв., про що повідомлено учасників справи.
Учасники справи у судове засідання не прибули.
У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судового рішення за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме: неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, питання щодо розподілу/відшкодування судових витрат врегульовано статтями 139-141 КАС України та вирішується при прийнятті рішення, шляхом стягнення судових витрат з відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з приписами статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем у своєму позові заявлені вимоги майнового характеру, а саме: скасування рішень на загальну суму 838306,86 грн.
При зверненні до суду із даним позовом, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 8383,07 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 8911,03 грн. відповідно до квитанцій №0.0.1107489126.1 від 14.08.2018 на суму 1568,78 грн., №0.0.1107489454.1 від 14.08.2018 на суму 704,80 грн., №0.0.1107488433.1 від 14.08.2018 на суму 5932,65 грн., №0.0.1107487374.1 від 14.08.2018 на суму 704,80 грн.
Таким чином, позивачем при зверненні до суду надміру сплачено судового збору у розмірі 527,96 грн.
У відповідності до пункту 13 частини першої статті 4 КАС України рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.
Однак, позивачем залишено поза увагою факт, що судом прийнято рішення суду в розумінні пункту 13 частини першої статті 4 КАС України за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, вимоги та рішення, яким крім іншого, стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8383,07 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Суд звертає увагу позивача, що положеннями статей 132-143 КАС України не передбачено як обов'язку суду щодо вирішення питання про повернення судового збору при внесенні судового збору в більшому розмірі, так і самостійного вирішення цього питання на розсуд суду.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 не відповідає критеріям неповноти судового рішення в розумінні статті 252 КАС України, а вирішення питання щодо повернення судових витрат при внесенні судового збору в більшому розмірі в рішенні суду не передбачено чинними нормами процесуального законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі з підстав не вирішення питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Пунктом другим частини першої статті 7 Закону №3674-VI встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону №3674-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Як зазначено в абз.1 п.5 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Згідно з абз.6 п.5 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Як зазначено у абз.7 п.5 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету (абз.1 п.10 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»).
Враховуючи вищевикладене, з метою повернення судового збору позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання відповідної позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 243, 248, 252 КАС України, суд -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 0840/3566/18, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В. Калашник