12 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11869/19
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: представника позивача Козуб О.М.,
представника відповідача Журавель О.В.,
відповідач Журавель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель Ольги Василівни, Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та Старшого державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель Ольги Василівни про:
- визнання протиправною та скасування постанови від 14.11.2019року (ВП №58291656) про опис та арешт майна;
- стягнення з Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 50000,00грн. моральної шкоди;
- стягнення з Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області судових витрат.
Ухвалою суду від 05.12.2019року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду та відкрито провадження.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачем було відкрито виконавче провадження № ВП-46200812 про стягнення з Позивача заборгованості за кредитними коштами на підставі відповідного виконавчого листа від 14.01.2015р. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 14.05.2019року, що набрала законної сили, вказаний виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню. Про наявність такої ухвали Відповідачам було достовірно відомо, що відповідно до вимог п.7 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виключає стягнення виконавчого збору, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Незважаючи на це, на думку представника Позивача, Відповідач протиправно виніс оскаржувану постанову та арештував майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Як пояснив представник Позивача, після набрання законної сили ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 14.05.2019року Відповідач зобов'язаний був закрити виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору.
Крім того, такі неправомірні дії щодо опису майна Позивача в присутності її матері, що має похилий вік, завдали Позивачу моральних страждань, які Позивач оцінює в розмірі 50000,00грн.
Відповідач-1, Старший державний виконавець Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель Ольга Василівна і одночасно представник Відповідача-2, Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно було відкрито виконавче провадження № ВП-46200812 про стягнення з Позивача заборгованості за кредитними коштами на підставі відповідного виконавчого листа. В рамках даного виконавчого провадження 05.02.2019року була винесена постанова про стягнення з Позивача як боржника виконавчого збору в сумі 163989,65грн. Ця постанова стала підставою для відкриття 05.02.2019року окремого виконавчого провадження (ВП-58291656).
На думку представника Відповідача, вказані постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття окремого виконавчого провадження не скасовані, а тому Відповідач правомірно та в повній відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" 14.11.2019року виніс постанову про опис та арешт майна. Під час опису та арешту майна Позивач взагалі не була присутня, а тому їй не могла бути завдана моральна шкода.
Заслухавши доводи представника Позивача, Відповідача-1 і представника Відповідач-2, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, безпосередньо та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку і підстав вчинення виконавчих дій, оскарження рішень, дій або бездіяльності приватних виконавців, регулюються правовими нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (надалі - Закон N 1404-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
За приписами ч.1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Судом встановлено та визнається сторонами, що Корольовським відділом Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було відкрито виконавче провадження № ВП-46200812 про стягнення з Позивача заборгованості за кредитними коштами на підставі відповідного виконавчого листа. В рамках даного виконавчого провадження Відповідачем-1 05.02.2019року були винесена постанова про стягнення з Позивача, як боржника, виконавчого збору в розмірі 163989,65грн.(а.с.51-52).
Судом встановлено та визнається сторонами, що постановою Відповідача-1 від 05.02.2019року було відкрито виконавче провадження (ВП-58291656) про стягнення цього виконавчого збору (а.с.49-50).
Вказані постанови від 05.02.2019року стягнення виконавчого збору та від 05.02.2019року про відкриття виконавчого провадження на день розгляду судом даного спору в установленому порядку не скасовані, а виконавче провадження (ВП-58291656) не закрито.
Судом також встановлено та визнається сторонами, що оскаржуваною постановою від 14.11.2019року в рамках виконавчого провадження ВП-58291656 з метою забезпечення виконання рішення про стягнення виконавчого збору описано та арештовано майно Позивача у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Суть спору між сторонами по даній адміністративній справі зведена виключно щодо правомірності постанови Відповідача-1 від 14.11.2019року про опис та арешт майна Позивача у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.59).
Як зазначено в позові, згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 14.05.2019року, що набрала законної сили, виконавчий лист про стягнення з Позивача заборгованості за кредитними коштами, який слугував підставою для відкриття виконавчого провадження № ВП-46200812, визнано таким, що не підлягає виконанню, і в свою чергу відповідно до вимог п.7 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виключає стягнення виконавчого збору, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Такі доводи Позивача та його представника в суді відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, в розумінні вимог ч.7 ст.27 Закону N 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Як вже зазначалося судом, виконавчий збір, визначений в постанові від 05.02.2019року, був зумовлений виключно виконанням виконавчого листа, виданого 14.01.2015року Дніпровським районним судом м.Києва на примусове стягнення з Позивача заборгованості за кредитними коштами.
Відповідно до дослідженої судом ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 14.05.2019року, що набрала законної сили, вказаний виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с.8-10).
За змістом статті 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Спірний виконавчий збір державним виконавцем визначений у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню саме за виконавчим документом, виданим 14.01.2015року Дніпровським районним судом м.Києва.
В зв'язку з цим суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ч.7 ст.27 Закону N1404-VIII.
Таким чином, суд робить висновок, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в розумінні вимог ч.7 ст.27 Закону N 1404-VIII, а не п.7 ст.27 цього ж Закону, як помилково зазначено в позові, виключає можливість стягнення з Позивача виконавчого збору, в тому числі вчинення жодних дій для його стягнення.
Зазначене свідчить, що у Відповідача з дня набрання чинності ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 14.05.2019року відсутні законні підстави для стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 163989,65грн., в тому числі для вчинення виконавчих дій з метою його стягнення (опису та арешту майна Позивача), а тому оскаржувана постанова є протиправна і підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону N 1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
За змістом пункту 5 частини першої статті 39 Закону N 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, порушене право Позивача в цій частині підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови від 14.11.2019року (ВП №58291656) про опис та арешт майна та зобов'язання Відповідача закрити вказане виконавче провадження. В зв'язку з цим з метою ефективного захисту порушених прав Позивача суд відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України виходить за межу позовних вимог.
Одночасно суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені в позові, та його представника, викладені в судовому засіданні, щодо наявності підстав для стягнення з Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 50000,00грн. моральної шкоди.
Відповідно до пояснень представника Позивача саме неправомірні дії щодо опису майна Позивача в присутності її матері, що має похилий вік, спричинили Позивачу моральних страждань, які Позивач оцінює в розмірі 50000,00грн.
Такі доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як судом достовірно встановлено, що Позивач не була присутня при здійсненні опису та арешту майна. Ці обставини підтверджуються дослідженими судом оскаржуваною постановою та актом державного виконавця від 14.11.2019року (а.с.60).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 50000,00грн. моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.
За приписами ч.3 ст.287 КАС України Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача до Старшого державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель Ольги Василівни не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
За подання позову Позивач згідно квитанцій від 20.11.2019року сплатила судовий збір в сумі 1536,80грн. Доказів понесення Позивачем інших судових витрат по даній справі суду не надано.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 768,40грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 2, 9, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною та скасувати постанову Старшого держаного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Журавель Ольги Василівни від 14.11.2019року (ВП №58291656) про опис та арешт майна.
Зобов'язати Корольовський відділ Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області закрити виконавче провадження виконавче провадження ВП №58291656.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді судового збору в сумі 768,40грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (10014, м.Житомир, вул.Леха Качинського,12-а, ЄДРПОУ35021396).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк