04 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10239/19
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Горкуши М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання неправомірним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 серпня 2019 року № 577-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов'язків.
В обґрунтування позову зазначає, що з 14 березня 2017 року по 23 серпня 2019 року працювала в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області на посаді начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління та звільнена за угодою сторін. Згідно наказу Головного управління від 21 серпня 2019 року № 577-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків, на підставі п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». З наказом про оголошення догани не погоджується, вважає, що наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесений з порушенням вимог статей 64, 65, 71, 73, 74, 77 Закону України «Про державну службу».
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2019 року о 10:30.
23 вересня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від Головного управління Держгеокадастру Житомирської області надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 12 .08.2019 в.о. начальника Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області доповідною запискою повідомив в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2. про ініціювання дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління ОСОБА_1.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13.08.2019 року №531-к відкрито дисциплінарне провадження та за результатами розгляду матеріалів дисциплінарна комісія ГУ Держгеокадастру у Житомирській області вирішила за вчинення дисциплінарного проступку рекомендувати в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу". Зазначає, що у поясненнях ОСОБА_1 відсутні обґрунтування та пояснення стосовно того, що справа №295/16957/18 переносилася вже 02.05.2019 року на 12.06.2019. Крім того, в поясненнях вказано, що позивач повідомила в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про судові справи, які призначені на 12.06.2019, однак не вказала на факт, що справа за позовом ОСОБА_3 вже відкладалась за клопотанням управління. Зазначено, що твердження позивача про те, що трудовий спір ОСОБА_4 , справи ОСОБА_5 є важливими, лише міркування самого позивача, оскільки справи ОСОБА_5 мають немайновий характер, а справа ОСОБА_3 передбачає відшкодування моральної шкоди 50000 грн. Зазначає, що дисциплінарна справа містить всі документи передбачені ст.73 Закону України "Про державну службу" (а.с.63-130).
01 жовтня 2019 року о 10:30 судовий розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Попової О.Г. у щорічній оплачуваній відпустці відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року №01-58-в. Наступне судове засідання призначено на 15 жовтня 2019 року о 12:20.
11 жовтня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій вона зазначає, що у її поясненнях для дисциплінарної комісії та в позовній заяві наведено підстави та обґрунтування всіх обставин справи, що були підставою прийняття рішення щодо перенесення справи №295/16957/18 та усного погодження з в.о. начальником Головного управління. Вважає, що у відзиві відповідач не спростував її твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог (а.с.139-143).
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 15 жовтня 2019 року о 12:20, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 24 жовтня 2019 року о 10:30 для надання часу представнику відповідача подати заперечення.
22 жовтня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло заперечення від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (а.с.148-150).
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 24 жовтня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 07 листопада 2019 року об 11:00.
В судовому засіданні, призначеному на 07 листопада 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 21 листопада 2019 року о 12:00 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судовому засіданні, призначеному на 21 листопада 2019 року о 12:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04 грудня 2019 року о 10:30 для надання додаткових доказів та виклику свідка ОСОБА_2.
03 грудня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_1 (а.с.167-171).
В судове засідання, призначене на 04 грудня 2019 року о 10:30, з'явилися позивач та представник відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 14 березня 2017 року призначена на посаду начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за результатами конкурсу (наказ №224-к від 13.03.2017).
12 серпня 2019 року в.о. начальника Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області доповідною запискою повідомив в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2. про ініціювання дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління ОСОБА_1.
Підставою такого подання слугували обставини розгляду Корольовським райсудом м.Житомира справи №295/16957/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди 50000 грн. завданої протиправною бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. В описовій частині рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 червня 2019 року зазначено, що відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання явку представника не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13 серпня 2019 року №531-к відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с.14).
За результатами розгляду матеріалів та з'ясування всіх обставин дисциплінарна комісія Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вирішила за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків, передбачених п.5.4 Положення, керуючись вимогами статей 64-67, ч.10 статті 69 Закону України "Про державну службу", рекомендувати в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 притягнути начальника відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі п.5ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу".
Наказом Держгеокадастру № 577-к від 21.08.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності до ОСОБА_1 » оголошено догану начальнику відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1. (а.с.49).
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області наказу про застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також правовий статус державного службовця визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі- Закон № 889-VIII).
Згідно із ст. 61 Закону № 889-VІІІ службова дисципліна державних службовців забезпечується, зокрема, шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
Стаття 38 Закону № 889-VIII вказує на те, що поняття проходження державної служби охоплює прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, зокрема і питань притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, регламентованих розділом VIII цього Закону.
Частиною 1 ст. 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком згідно з п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Пункти 3 та 4 ч. 2 ст. 66 Закону № 889-VIII вказують, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п. 4, п. 5, п. 12 та п. 15 ч. 2 ст. 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. А у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п. 2 та п. 8 ч. 2 ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Статтею 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Згідно із ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Стаття 74 Закону № 889-VIII передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Відповідно до ст. 75 Закону № 889-VІІІ, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Статтею 77 Закону № 889-VIII зазначено що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Зі змісту зазначених правових норм встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб'єктом призначення або керівником державної служби на такого державного службовця дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21.08.2019 року № 577-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » оголошено догану начальнику відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1.
Суд наголошує, що в самому наказі не зазначено у чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, за що оголошено догану позивачу.
Суд вказує, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.
Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу.
Суд наголошує, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Притягненню до дисциплінарної відповідальності повинен передувати певний проступок, який з урахуванням ступеня тяжкості та всіх обставин має своїм наслідком певний вид дисциплінарного стягнення, але в будь-якому разі проступок повинен бути вчинений саме особою яка притягається до дисциплінарної відповідальності.
Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Однак, як встановлено судом, з оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення дисципліни скоїла позивач та чи дійсно таке порушення з її боку мало місце. Наказ від 21.08.2019 № 577-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " не містить детального опису вчиненого порушення, не зазначено в чому виразилося неналежне виконання службових обов'язків позивачем, не визначено вину працівника та негативних наслідків такого проступку для роботодавця.
Судом встановлено, що дисциплінарною комісією, без врахуванням вимог ст. 74 Закону України № 889-VІІІ, якими чітко передбачено, що під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, запропоновано керівникові розглянути питання про застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Не взято дисциплінарною комісією до уваги пояснення позивача, що стосувались інформації відносно того, що 11.06.2019 до Корольовського райсуду м.Житомира подано клопотання про перенесення слухання справи № 295/16957/18 на інший день із зазначенням поважності причин та неможливості забезпечення явки представника, яке усно погоджено з в.о. начальником Головного управління ОСОБА_2. Також, не взято до уваги інформацію про зайнятість працівників відділу 12.06.2019, а саме: ОСОБА_1 забезпечувала участь в справі № 240/4790/18, яка розглядалась у м. Вінниця, ОСОБА_6 забезпечував участь у справі № 910/2349/19, яка розглядалась у м. Рівне, ОСОБА_7 забезпечувалась участь у справі № 0640/3942/18 в режимі відеоконференції з Сьомим апеляційним адміністративним судом, ОСОБА_9 , перебувала у щорічній відпустці. Інших спеціалістів, які могли б приймати участь в судових засіданнях, у відділі не було, що не заперечується відповідачем.
В судовому засіданні встановлено, що по всім справам ОСОБА_1 доповідала керівництву Головного управління ОСОБА_2, погоджувала дії щодо справ, всі відрядження погоджувались та підписувались керівництвом відповідача.
В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_2. - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який підтвердив, що ОСОБА_1 доповідала йому про нестачу спеціалістів у відділі для забезпечити явки по всіх судових справах на 12.08.2019, з ним погоджувалось питання в які судові засідання будуть направлені працівники юрвідділу. Зазначив, що по справі №295/16957/18 йому не доповіли всю інформацію.
Щодо акту про порушення визначеного терміну надання пояснень в рамках дисциплінарного провадження державним службовцем ОСОБА_1 , то складання такого акту суперечить вимогам ч.3 ст. 75 Закону №889 (а.с.82). Крім того, згідно окремого доручення першого заступника начальника В.Головакової про відібрання пояснень від 14.08.2019, строк надання таких пояснень не встановлений (а.с.56).
Відповідно до статті 76 Закону № 889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Судом встановлено, що 16.08.2019 року о 16:20 позивач, ознайомившись з дисциплінарною справою виявив, що справа не сформована, відсутні пояснення безпосереднього керівника, належним чином завірені копії документів та матеріалів, що підтверджують або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, відомості про причини та умови, що призвели до вчинення проступку, висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення, результати службового розслідування, що підтверджується заявою від 15.08.2019 №2274/3-19-0.62 (а.с.57).
Аналіз дисциплінарної справи зумовлює висновок, що при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності комісія лише констатувала факт «вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків». Всі обов'язкові елементи складу вчиненого позивачем дисциплінарного проступку встановлені та взяті до уваги не були.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією не доведено ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого державним службовцем ОСОБА_1 , що призвело до прийняття суб'єктом призначення необґрунтованого рішення про накладення на позивача дисциплінарної відповідальності, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21.08.2019 №577-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року (справа №1340/4847/18).
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відтак, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачена відповідно до квитанції від 30.08.2019 №0.0.1451162951.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45,Житомир,10002) про визнання неправомірним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 серпня 2019 року №577-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " за неналежне виконання посадових обов'язків.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 12 грудня 2019 року
Суддя О.Г. Попова