Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 листопада 2019 р. Справа№200/10846/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати йому пенсії з 1 лютого 2015 року;
- зобов'язання відповідача відновити виплати позивачу пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 лютого 2015 року в повному обсязі по дату винесення рішення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, проживає у м. Слов'янськ Донецької області, перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
За період з 1 лютого 2015 року відповідач не проводив виплату йому пенсії. З метою з'ясування причин невиплати заборгованості з пенсії, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, у відповідь на яку Управління відповіло, що пенсія виплачена по 31 січня 2015 року та з 1 квітня 2019 року по 31 серпня 2019 року. Справу заявника передано від Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на облік до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у лютому 2019 року. Виплату розпочато з квітня 2019 року. Припинення нарахувань проведено у попередньому Управлінні Пенсійного фонду. Підстави припинення нарахування і виплати пенсії у матеріалах справи відсутні.
Зазначене, на переконання ОСОБА_1 , є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач вважає, що виплату йому пенсії було припинено з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому пенсія повинна бути йому виплачена за минулий час без обмежень будь-яким строком (а.с. 4-6).
У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.
Позивач перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області на підставі розпорядження від 12 лютого 2019 року.
Пенсійну справу взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований (94 особливість) та одночасно нараховано суму боргу з 1 лютого 2015 року на виплатний період квітня 2019 року. Тобто, управлінням з 1 квітня 2019 року виплачувалась поточна сума пенсії та на теперішній час позивач отримує виплати.
Відповідно до п. 15 постанови Кабінету Міністрів України № 365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
До теперішнього часу окремий порядок не визначений (а.с. 22-23).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суду відстрочено сплату позивачем судового збору до вирішення справи по суті (а.с. 1-2).
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року судом вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року (а.с. 32).
Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20 листопада 2019 року (а.с. 35).
20 листопада 2019 року позивач до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином. Одночасно при подачі позову заявив клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 7).
Відповідач 20 листопада 2019 року до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду Управління повідомлялось судом належним чином; заяв та клопотань на адресу суду не надіслало, про причини не явки представника у судове засідання суд не повідомило.
Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене вище суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 10 вересня 2019 року зобов'язано відповідача в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали надати суду оригінал пенсійної справи позивача (для огляду в судовому засіданні) або належним чином засвідчені копії: матеріали з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин (призначення пенсії, заяви, протоколи, довідки, листування, рішення, що стосуються виплати та припинення виплати пенсії), всі інші докази, які стали підставою припинення з 1 лютого 2015 року виплати пенсії ОСОБА_1 , а також довідку про фактично виплачену позивачу пенсію за період з 1 лютого 2015 року, довідку про нараховану ОСОБА_1 пенсію за період з 1 лютого 2015 року і відповідний витяг ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії за вказаний період.
Станом на 20 листопада 2019 року Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України на виконання зазначеної ухвали суду надано довідку про нараховану та фактично виплачену позивачу пенсію за період з 1 лютого 2015 року, витяг ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії за вказаний період, копії заяв про виплату пенсії від 30 жовтня 2017 року та від 26 вересня 2018 року, копія розписки-повідомлення від 5 лютого 2019 року про прийняття від позивача заяви та документів, копія розпорядження Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24 січня 25019 року про зняття позивача з обліку.
Оригінал пенсійної справи позивача для огляду в судовому засіданні або копії матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 , що стосуються припинення виплати пенсії позивачу з лютого 2015 року суду не надано.
Беручи до уваги приписи ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також згідно з якою забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини; а також враховуючи приписи ч.ч. 2 та 5 ст. 77 КАС України, згідно з яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, - суд розглядає позовні вимоги позивача на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , місце постійної реєстрації: АДРЕСА_2 . Позивач є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; з лютого 2019 року перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 10-13).
Відповідач, Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, є органом державної влади та здійснює. Зазначене вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17-19).
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.
Як встановлено судом по січень 2019 року (включно) позивач знаходився на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управління Пенсійного фонду України.
З 1 лютого 2015 року пенсія позивачу нараховувалась, але не сплачувалась.
Докази щодо підстав припинення виплати пенсії позивачу в матеріалах справи відсутні.
Розпорядженням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 12 лютого 2019 року пенсійну справу ОСОБА_1 прийнято на облік та нараховано пенсію з 1 лютого 2015 року із зазначенням виплатного періоду - квітень 2019 року (а.с. 22-23, 26-28, зв.бік а.с. 9).
Як вбачається із довідки Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ОСОБА_1 не отримав пенсію за період з лютого 2015 року по березень 2019 року (а.с. 25).
Зазначене вище також підтверджується витягом ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, згідно відомостей якого пенсія позивачу за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року нараховувалась але не сплачувалась (а.с. 30).
Будучи не згодним із невиплатою йому пенсії за спірний період позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ст. 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України “Про пенсійне забезпечення”) пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Закон № 1706-VII), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.
Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності припинення виплати пенсії позивачеві з 1 лютого 2015 року.
Враховуючи приписи ч.ч. 2 та 5 ст. 77 КАС України суд вважає таке припинення не правомірним.
8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Також цією ж постаново визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Згідно даних витягу ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, пенсія позивачу за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року нараховувалась, але не сплачувалась.
Як зазначає відповідач у відзиві, виплата зазначеної заборгованості з пенсії не провадилась у зв'язку із тим, що окремий порядок виплати існуючої заборгованості з пенсії, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 365 станом на час розгляду даної справи не визначений.
Враховуючи висновок суду щодо не підтвердження матеріалами справи правомірності підстав припинення (призупинення) виплати позивачеві з 1 лютого 2015 року, суд приходить до висновку і про не правомірність не виплати Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області Балабаєву Є.М. виниклої заборгованості за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч. 2-3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати з лютого 2015 року пенсії позивачу, беручи до уваги встановлені судом обставини щодо відсутності неправомірної бездіяльності в діях відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачеві у лютому 2015 року (позивач перебував на обліку в іншому управлінні Пенсійного фонду України), а також враховуючи висновок суду щодо встановлення не правомірної бездіяльності з боку Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не виплати виниклої за період з лютого 2016 року по березень 2019 року заборгованості з виплати пенсії, суд вважає за для належного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати пенсії за період з лютого 2016 року по березень 2019 року.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії з лютого 2015 року - позов задоволенню не підлягає.
Також судом встановлено, що з квітня 2019 року виплата пенсії позивачу поновлена.
Відповідно, у задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату позивачу пенсії та виплатити заборгованість за період з квітня 2019 року по теперішній період - необхідно відмовити.
Керуючись приписами ч. 4 ст. 125 КАС України суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити виниклу заборгованість з пенсії за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року - такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ухвалою суду від 10 вересня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, беручи до уваги, що позивачем заявлені позовні вимоги не майнового характеру (визнання протиправними дій), а позовні вимоги зобов'язання відповідача виплатити виниклу заборгованість з пенсії є похідними від вимог про визнання протиправними дій, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2-3, 6, 9, 19, 72-78, 90, 94, 132, 139, 205, 244-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість з пенсії за період з 1 лютого 2015 року по 31 березня 2019 року.
В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління Пенсійного фонду України Донецької області у м. Краматорську (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 37803258) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UA798999980000031211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені в судовому засіданні 20 листопада 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено та підписано 2 грудня 2019 року.
Суддя Н.П. Волгіна