Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2019 р. Справа №200/14271/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та визнання протиправною та скасування вимоги від 19 листопада 2019 року № Ф - 412934-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску,
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та визнання протиправною та скасування вимоги від 19 листопада 2019 року № Ф - 412934-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Приписами частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормами частини 8 статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з вимогами частини п'ятої зазначеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши дане клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зауважує, що позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження, що її майновий стан перешкоджає зверненню за захистом порушених прав.
Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Водночас, документів на підтвердження майнового стану позивача, що міг би бути підставою для відстрочення від сплати судового збору, або інших доказів на обґрунтування даного клопотання позивачем не надано.
Стосовно сплати судового збору Верховний Суд виклав свою позицію в постанові від 11 жовтня 2018 року в адміністративному проваджені № К/9901/60142/18.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі - Закон № 3674-VI).
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина перша ст. 4 Закону № 3674 вказує, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів справи видно, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заявила одну майнову та одну немайнову вимогу, а саме:
1) визнати дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо встановлення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 06.04.2018 року ознаки як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та скасувати ознаку фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності;
2) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2019 року № Ф-412934-46 на суму 7371,54 грн.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1921 грн.
Отже за подання даного позову, з двома вимогами немайнового та майнового характеру, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 2689 грн. 40 коп.
Крім цього, згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
В силу вимог пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно з абз.9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст. 242 КАС України).
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2019 року № Ф-412934-46 на суму 7371,54 грн.
Даний позов направлено до Донецького окружного адміністративного суду 05.12.2019 року поштою, про що свідчить штамп на поштовому конверті в якому надійшла позовна заява.
Відповідно до роздруківки з сайту Укрпошта про отримання конверту (ідентифікатор поштового відправлення 87555 26803868) від Головного управління ДПС у Донецькій області судом встановлено, що оскаржувану вимогу позивач отримала 21 листопада 2019 року.
Отже, з тих матеріалів, що містяться у справі та враховуючи відсутність заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку, суд робить висновок про те, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки даної позовної заяви, шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2689 грн. 40 коп. та обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом, з наданням відповідних доказів на його обгрунтування.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись Законами України “Про судовий збір” та “Про державний бюджет України на 2019 рік”, статтями 19, 160, 161, 169, 171, 172, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та визнання протиправною та скасування вимоги від 19 листопада 2019 року № Ф- 422934-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2689,40 грн. або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, з наданням відповідних доказів на його обгрунтування.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.І. Бабіч